Підтримка для Полонії
Статті

У 2014 р. найбільшу підтримку від Міністерства закордонних справ отримала Полонія на Сході (39 млн злотих), передусім в Україні (понад 12 млн злотих), Білорусі (7,4 млн злотих) і Литві (14 млн злотих). Для Полонії на Заході надійшло 9,6 млн злотих.

Такі дані представив заступник глави польського МЗС Конрад Павлік членам сенатської Комісії у справах еміграції та зв’язків з поляками за кордоном у звіті щодо реалізації конкурсу «Співпраця з Полонією і поляками за кордоном» у 2014 р. Він також надав інформацію про фінансування через дипломатичні установи польських громад за кордоном.

Конрад Павлік поінформував, що у 2014 р. МЗС витратило на співпрацю з польськими громадами за кордоном понад 92 млн злотих, зокрема майже 58 млн злотих у рамках конкурсу «Співпраця з Полонією і поляками за кордоном», приблизно 21 млн злотих розподілили дипломатичні установи, на фінансування ТVP Polonia було видано близько 11 млн злотих, на вивчення польської мови (реалізовується Міністерством освіти) – 2 млн злотих.

Найбільші квоти отримали проекти, що реалізовуються на пострадянському просторі – понад 60 % усіх коштів, тобто понад 47 млн злотих. Наступні за кількістю витрачених коштів – країни, до яких виїжджають трудові мігранти, а також США, Канада й решта країн світу; на проекти витрачено близько 13 % коштів, тобто майже 10 млн злотих.

Павлік повідомив, що у 2014 р. в рамках конкурсу «Співпраця з Полонією і поляками за кордоном» до Міністерства закордонних справ надійшло 372 заявки на суму 196 млн злотих. Конкурсна комісія рекомендувала для дофінансування 136 проектів на загальну суму 59 млн злотих; у резервному списку опинилися ще 38 проектів.

Проекти, що отримали фінансування, повинні були стосуватися одного з п’яти пріоритетних напрямків: навчання польської мови, фінансування ЗМІ, полонійна інфраструктура, становище польських громад у країні проживання та підтримка зв’язків і контактів із Польщею.

59 проектів на загальну суму майже 19 млн злотих орієнтовані на четвертий напрямок, тобто зміцнення становища польських громад у країнах проживання. Побудова зв’язків та контактів із Польщею – 58 проектів на загальну суму 13,4 млн злотих. Сім проектів стосуються полонійних ЗМІ (більше 6 млн злотих) і сім спрямовані на викладання польської мови (більше 11 млн злотих). Полонійна інфраструктура – п’ять проектів і майже 9 млн злотих.

Як сказав Конрад Павлік, найбільше коштів було витрачено на навчання польської мови в Білорусі, Україні та Литві – в цілому понад 6 млн злотих. Крім того, 4 млн злотих пішло на навчання польської мови у Великобританії, 0,5 млн злотих – в Ірландії; в інших країнах світу – близько 700 тис. злотих. Загалом на підтримку освіти разом зі шкільною інфраструктурою витрачено майже 17 млн злотих.

Якщо йдеться про фінансування полонійних ЗМІ, то найбільше таких проектів було в Литві – 2,5 млн злотих, Україні – 1,6 млн злотих, Білорусі – 700 тис. злотих, Латвії та Росії – по 600 тис. злотих, на загальну суму 6,4 млн злотих.

Для інфраструктурних полонійних проектів витрачено загалом 8,8 млн злотих. Найбільше інвестицій було в Литві, Чехії та Україні. На літній відпочинок у Польщі дітей із польських організацій виділено загалом 7,5 млн злотих. МЗС фінансувало 24 проекти, завдяки яким на відпочинок до Польщі прибули діти з 15 країн, в основному з пострадянських держав, Центральної Європи та Німеччини. Найбільша кількість цих проектів була реалізована в Білорусі (майже 3 млн злотих) та Україні (2,2 млн злотих).

Щодо географічного розподілу, то найбільше дотацій МЗС потрапило на Схід – в цілому 39 млн злотих. На пострадянському просторі найбільше проектів реалізовано в Україні (понад 12 млн злотих), Білорусі (7,4 млн злотих) і Литві (14 млн злотих).

На проекти, що реалізовувалися в країнах Західної Європи, видано в цілому 9,6 млн злотих. Найбільше коштів отримали Великобританія (5 млн злотих) та Ірландія (близько 1 млн злотих). МЗС фінансувало також проекти у Франції, Італії, Бельгії, Норвегії та Швеції, Іспанії та Німеччині (в Німеччині було найменше проектів – 11 на загальну суму 92 тис. злотих). Крім того, в США дофінансовано 11 проектів на понад 1,4 млн злотих, а в Канаді – 9 проектів на понад 700 тис. злотих.

Конрад Павлік зазначив, що у 2014 р. внесено деякі зміни в правила конкурсу співпраці з Полонією і поляками за кордоном. Запроваджено участь зовнішніх експертів у конкурсній комісії, передусім з інших департаментів, а також із Ради охорони пам’яті боротьби та мучеництва та Польської академії наук. Крім того, минулого року МЗС вперше виділило вагому суму Міністерству освіти для підвищення кваліфікації вчителів, які беруть участь у діяльності Полонії. Запроваджено також дворічні модульні проекти, перевага яких у тому, що вони забезпечують стабільність фінансування полонійних організацій. Нині реалізовуються 11 модульних проектів, які стартували на початку 2014 р. і продовжуються у 2015 р.

Крім того, МЗС дофінансувало через дипломатичні установи 2 тис. полонійних проектів на суму близько 21 млн злотих. Провідною тематикою цих проектів були культура та мистецтво – 13,3 млн злотих. Через дипломатичні установи Полонія на Сході отримала понад 41 % від усіх коштів; країни трудової міграції – 36 %; ще 23 % потрапили до США і Канади.

У рамках цих коштів було надано підтримку Центру польської культури та європейського діалогу, відкритому у 2013 р. в Івано-Франківську. Центр має популяризувати місцеву польську культуру, а також забезпечити полякам, які проживають на цій території, контакти із сучасною польською культурою, можливість обмінюватися ідеями та думками щодо польсько-українських відносин та відносин між Україною та Європейським Союзом.

Мажена КОЗЛОВСЬКА, Польська агенція преси

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Крупний чиновник Казимир Рогуцький
Статті
Чиновника Міністерства внутрішніх справ Польщі Казимира Рогуцького звинуватили в тому, що нараховуючи зарплатню працівникам відомства, він вів боротьбу з революційним рухом.
17 вересня 2026
GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів на стипендійну програму
Можливості
Молодіжна організація GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів з України, які навчаються в польських чи українських закладах вищої освіти, на стипендійну програму.
16 вересня 2026
Просив, щоб поховали в Україні. У Луцьку попрощалися з полеглим воїном із Колумбії
Події
15 вересня Луцьк попрощався із колумбійцем Карлосом-Артуро Бохоркесом-Веласко, який загинув у бою за Україну.
15 вересня 2026
Хрест не має останнього слова. Відпуст у Торчині
Події
«Страждання не має останнього слова, бо Хрест не має останнього слова. Останнє слово належить Христу і це слово – воскресіння», – ці слова стали головним посланням урочистості Воздвиження Всечесного Хреста, яка 14 вересня відбулася в римо-католицькій парафії в Торчині.
15 вересня 2026
Вечір сакральної музики в Дубні
Події
14 вересня парафія Святого Йоана Непомука в Дубні відзначила друге престольне свято – Воздвиження Всечесного Хреста.
15 вересня 2026
«Палітра культур»: яким був цьогорічний інтеркультурний фестиваль у Луцьку
Події
Традиційно з нагоди Дня міста в Луцьку відбувся інтеркультурний фестиваль «Палітра культур».
14 вересня 2026
У луцькому костелі відбудеться прощання з колумбійцем, загиблим у бою за Україну. Оновлено 15.09
Події
У вівторок, 15 вересня, в Луцьку відбудеться похорон колумбійця Карлоса-Артуро Бохоркеса-Веласко, який загинув у бою за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.
14 вересня 2026
Російські дрони цілий день атакують Рівненську та Волинську області
Події
Кілька годин триває масована атака безпілотників на Волинську область та цілий день на Рівненську. Ворог скерував дрони, зокрема, на Ковель, Луцьк, Сарни та Дубно. 
12 вересня 2026
Маршрут початку ХХ століття: в Луцьку презентували аудіопрогулянку центром міста
Події
«Лесі не снилося життя у ритмі танго» – аудіопрогулянку під такою назвою представили в Луцьку 11 вересня. Це перша аудіопрогулянка в рамках проєкту  «Полікультурний Луцьк: маршрут початку ХХ століття», що його реалізовує театр «Гармидер».
12 вересня 2026