Психологічна драма «Іда» режисера Павла Павліковського на 87-й церемонії вручення премій Американської кіноакадемії була нагороджена в номінації «Найкращий фільм іноземною мовою».
У боротьбі за золоту статуетку фільм Павліковського переміг у своїй номінації російський «Левіафан» режисера Андрія Звягінцева, аргентинський «Дикі історіі» Даміана Шифронa, мавританський «Тімбукту» Абдеррахмана Сисако й естонсько-грузинський «Мандарини» Заза Урушадзе.
«Iду» знімали в Лодзі. Це спільний проект Польщі та Данії. Кошти на фільм надали, зокрема, Польський інститут кіномистецтва та Данський інститут кіно.
Дія фільму відбувається на початку 60-х рр. Анна, сирота, яка виховувалася у монастирі (в цій ролі дебютувала Агата Tребуховська), перед складанням обітниці зустрічає свою єдину родичку Ванду Груз (Агата Кулеша). Від Ванди, яка є її тіткою, дівчина довідується, що вона єврейка та що справжнє її ім’я не Анна, а Іда Лібенштейн. Пізніше вона дізнається про трагічну історію своїх батьків, яких убили під час війни.
Польські фільми були номіновані на «Оскар» аж у п’яти категоріях. Претендентами стали також документальні стрічки «Йоанна» режисера Фелікса Фалька та «Наша клятва» Томаша Слівінського.
«Іда» Павла Павліковського – це перший польський фільм, який отримав премію Американської кіноакадемії як найкращий фільм іноземною мовою.
У попередні роки 9 польських фільмів були номіновані на премію кіноакадемії в цій категорії: дофінансовані Польським інститутом кінематографії стрічки «У темряві / W ciemności» Агнєшки Холланд (2011), «Катинь / Katyń» Анджея Вайди (2007) та «Людина з заліза / Człowiek z żelaza» (1981), «Панни з Вілька / Panny z Wilka» (1979) Анджея Вайди, «Ночі і дні / Noce i dnie» (1975) Єжи Антчака, «Земля обітована / Ziemia obiecana» (1975) Анджея Вайди, «Потоп / Potop» (1974) Єжи Хофмана, «Фараон / Faraon» (1965) Єжи Кавалєровича, а також «Ніж у воді / Nóż w wodzie» (1963) Романа Поланського.
За матеріалами www.polskieradio.pl, www.wpolityce.pl
