Студентське життя в Польщі
Статті

Здобувати освіту в Польщі стало дуже популярно. І, здавалося б, зрозуміло чому: по-перше, це диплом європейського зразка – відкриті двері на ринок праці в Європі, по-друге, інша країна та, як багатьом здається, більші можливості, по-третє, престиж. А з іншого боку – проблеми з документацією, дорога, чужі люди та мова…    

 Чому навчання в Польщі так приваблює українську молодь? Як виглядає система навчання в польських університетах, а як в українських?


Про різні сторони організації студентського життя нам розповіла Оксана Покотило – студентка-українка Краківської академії імені Анджея Фрича Моджевського, яка попередньо вже здобула освіту в Україні.

 

Різниця: тригодинні пари, подвійні екзамени й дострокова здача сесії
Оксана розповідає, перше, що її вразило, коли вона прийшла в академію, – надзвичайно довгі пари.


«Я не розуміла, що відбувається, оскільки до того не знала, що одна пара триватиме аж три години! Це дуже важко, особливо після звичних українських занять», – пригадує дівчина.


Однак, запевняє студентка, на заняттях можна без дозволу виходити при потребі, фотографувати записи на дошці, якщо втомився писати, і навіть перекусити за умови, якщо це не буде заважати іншим.


Сама структура вищої освіти в Польщі така ж, як і в Україні: на бакалавра треба вчитися здебільшого три роки (але, наприклад, у Краківській академії імені Анджея Фрича Моджевського – чотири), два – в магістратурі, дві сесії на рік, лекції, семінари. Різниця – немає рівня спеціаліста.


Щоправда, принцип навчального процесу в Польщі таки відрізняється. До прикладу, в академії, де навчається Оксана, з кожної дисципліни студент повинен здати в рамках однієї сесії два екзамени, а не один.


«В Україні можлива оцінка автоматом, якщо ти відвідував усі заняття, відповідав на практичних, успішно здав модулі. У Польщі тобі дають можливість здати сесію завчасно. Це називається «зерувка», і здати її можна ще до початку офіційної дати екзаменів. Тобто є сенс добре вчитися, бо ти можеш на три тижні раніше здати всі іспити», – розповідає студентка.


Якщо студент не впевнений у своїх силах, але хоче здати сесію якнайшвидше, він може просто спробувати скласти іспити достроково. У випадку, якщо студент успішно не здає «зерувку», то він спокійно йде на традиційні екзамени.


Коли ж першу сесію скласти не вдалося, за можливість наступної здачі доведеться платити.


«Усе офіційно, через банк, бо, виходить, викладач виділяє на тебе свій час. Це не космічна сума, але для оплати потрібно зібрати низку документів», – запевняє студентка.


Якщо студент і з другого разу не здасть сесію, то його мають право відрахувати, а якщо пощастить, можуть знову ж таки дати шанс скласти іспити ще раз, за що також потрібно платити.


Щодо оцінювання, то для кожної дисципліни воно індивідуальне. Так, як і в Україні, на першому занятті викладач пояснює, скільки балів і за що можна отримати.

 

Кожен зацікавлений у тому, щоб знати
Загалом навчання в Польщі повністю комп’ютеризоване. В університетах є електронні дошки, здебільшого інформацію показують на слайдах, тобто студент має можливість бачити те, про що йому розповідають. У цьому випадку простіше прийти на пару й зрозуміти, аніж переписати конспект.


«Там є розуміння того, що ти приходиш, значить, тобі треба навчитися. Ніхто тебе не буде заставляти. Цього часто не розуміють студенти в Україні», – говорить Оксана Покотило.


Відповідно, в Україні, щоб змусити студентів слухати, викладачі подеколи мають лякати їх дзвінками до батьків, не дозволяти виходити з аудиторії під час лекції, забороняти користуватися гаджетами тощо. Коли ти здаєш іспит, то викладачі беруть до уваги відвідування лекцій. У Польщі такого немає.


Крім того, з деяких предметів студенти польських вишів можуть писати контрольні роботи вдома за допомогою мережі. Кожному дають спеціальні паролі для входу в систему, а студент, коли йому зручно, заходить і розв’язує завдання. Відтак, одразу можна побачити свій результат.


Одночасно виникає запитання, чи можна в Польщі списувати, коли навчальний процес, можна сказати, побудований на довірі викладача до студента.


«Списувати можна. Все відбувається, як і в Україні. Але насправді кожен зацікавлений у тому, щоб бути підготовленим. У мене дуже хороші товариші, серед них і поляки, і українці. Але, якщо в Україні я себе комфортно почувала, коли просила списати, то в Польщі я старалася ні до кого не підходити, бо розуміла: кожен сам за себе. Списувати тут соромно», – ділиться дівчина.


Вона розповідає, що перед контрольними чи екзаменами всі дружньо збиралися й обмінювалися конспектами, думками.


До того ж, у Польщі дуже гарні бібліотеки, теж модернізовані. Для того, щоб потрапити до бібліотеки, студент дає свій студентський квиток, натомість йому видають номерок комп’ютера для роботи. Якщо студенту заважає оточення, є індивідуальні кімнати. У вільному доступі – багато книжок: як в електронному вигляді, так і в друкованому. Є техніка для копіювання.

 

Дівчата на підборах – це або українки, або в Польщі свято
У Польщі студенти «сповідують» стиль Casual, тобто вдягаються так, щоб їм було зручно. І ніякої реакції на думку інших.


«Розчесаний ти, не розчесаний – ніхто на це не звертає уваги. Чи ти прийшов узимку в шортах і в чоботах (а таке бувало) – ніхто не починає це обговорювати. Всі в цьому плані толерантні. Нема дівчат на підборах: це або українки, або в Польщі повинно бути якесь свято. Ніхто так не збирається на пари, як в Україні», – усміхається дівчина. Оксана каже, що поляки одразу зрозуміли, що вона з України.

 

Дешеве житло та висока зарплата
Надумку Оксани, в Польщі проживання студента, якщо він за якихось причин не зміг поселитися в гуртожитку або він заочник дуже дешеве. У такому випадку треба шукати хостели: вони в Польщі в досить непоганому стані. Ціни у них за добу коливаються від 25 до 60 злотих, хоча можна знайти й за 15 злотих. До того ж можна знайти житло так, щоб не витрачати зайвого часу на проїзд, – послуги таких хостелів дорожчими не будуть.


Як і в Україні, студент у Польщі може дозволити собі підробіток: це робота офіціантом, фотографом, кур’єром тощо. Щоправда, в Польщі студент заробить більше: коли в Україні за годину роботи виплачують, наприклад, 20 грн, то в Польщі можна отримати 40 грн.


«Щоб знайти непоганий підробіток у Польщі, головне – знання мов і бажання працювати. Студенти-працівники більше захищені», – розповідає Оксана Покотило.

 

Бути студентом у Польщі – вигідно
У Польщі для студентів діють безкоштовні гуртки, виставки. Кожен університет дбає про своїх студентів, постійно організовує групові поїздки чи походи в цікаві місця.


«Студент у Польщі може за символічну ціну поїхати в будь-яку країну Європи, беручи до уваги, що всі організаційні питання університет бере на себе, то це дуже просто й легко у фінансовому плані», – говорить дівчина.


Також при університетах діє безліч безкоштовних клубів, до прикладу для вивчення мов. Як це відбувається: є постійне місце, куди в певний час приходить молодь. Кожен імпровізований стіл «вивчає» окрему мову: перший – англійську, другий – німецьку, третій – арабську і т. д. За кожним столом студенти просто спілкуються з автентичним носієм мови й п’ють каву. У нас в Україні теж діють безплатні language caffee, але не на базі університетів.

 

Студент у Польщі майже привілейована особа
«Якщо ти студент, ти повинен подорожувати, ти повинен дізнаватися щось нове, ти повинен вчитися. Студентські роки мають проходити цікаво», – каже Оксана.


Загалом у Польщі багато українців. До студентів з України ставляться дуже добре, допомагають у всьому.


Також у Краківській академії імені Анджея Фрича Моджевського є окремі дні, коли збираються студенти тільки з України, з ними працюють додатково, їм подають матеріал українською мовою. У деканаті теж усе лояльно й продумано для іноземного студента.

 

Оксана Покотило каже, що в польській освіті, на відміну від української, менше «писанини», тобто немає такої кількості рефератів, курсових тощо. Зате, коли студент проходить практику в певній організації, підприємстві й заявляє про себе як про хорошого спеціаліста, то його беруть туди ж на роботу. Це означає, що після закінчення навчального закладу тобі є куди йти. У Польщі зроблено все для того, щоб було комфортно та якісно вчитися.


«Тут ти дихаєш вільно. Студентські роки тут, як у старих добрих американських фільмах: навчання, розваги, подорожі, гуртки – все, мов на долоні, аби бажання було й час цим усім скористатися», – запевняє дівчина.


Оксана ПУНЯК

Схожі публікації
GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів на стипендійну програму
Можливості
Молодіжна організація GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів з України, які навчаються в польських чи українських закладах вищої освіти, на стипендійну програму.
16 вересня 2026
Просив, щоб поховали в Україні. У Луцьку попрощалися з полеглим воїном із Колумбії
Події
15 вересня Луцьк попрощався із колумбійцем Карлосом-Артуро Бохоркесом-Веласко, який загинув у бою за Україну.
15 вересня 2026
Хрест не має останнього слова. Відпуст у Торчині
Події
«Страждання не має останнього слова, бо Хрест не має останнього слова. Останнє слово належить Христу і це слово – воскресіння», – ці слова стали головним посланням урочистості Воздвиження Всечесного Хреста, яка 14 вересня відбулася в римо-католицькій парафії в Торчині.
15 вересня 2026
Вечір сакральної музики в Дубні
Події
14 вересня парафія Святого Йоана Непомука в Дубні відзначила друге престольне свято – Воздвиження Всечесного Хреста.
15 вересня 2026
«Палітра культур»: яким був цьогорічний інтеркультурний фестиваль у Луцьку
Події
Традиційно з нагоди Дня міста в Луцьку відбувся інтеркультурний фестиваль «Палітра культур».
14 вересня 2026
У луцькому костелі відбудеться прощання з колумбійцем, загиблим у бою за Україну. Оновлено 15.09
Події
У вівторок, 15 вересня, в Луцьку відбудеться похорон колумбійця Карлоса-Артуро Бохоркеса-Веласко, який загинув у бою за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.
14 вересня 2026
Російські дрони цілий день атакують Рівненську та Волинську області
Події
Кілька годин триває масована атака безпілотників на Волинську область та цілий день на Рівненську. Ворог скерував дрони, зокрема, на Ковель, Луцьк, Сарни та Дубно. 
12 вересня 2026
Маршрут початку ХХ століття: в Луцьку презентували аудіопрогулянку центром міста
Події
«Лесі не снилося життя у ритмі танго» – аудіопрогулянку під такою назвою представили в Луцьку 11 вересня. Це перша аудіопрогулянка в рамках проєкту  «Полікультурний Луцьк: маршрут початку ХХ століття», що його реалізовує театр «Гармидер».
12 вересня 2026
У Рівному проведуть ювілейний турнір із мініфутболу для команд з України та Польщі
Події
У Рівному відбудеться X Міжнародний турнір з мініфутболу «Спорт зближує серця» серед дитячих та дорослих команд з України та Польщі.
11 вересня 2026