Польсько-український історичний конгрес. Молодих дослідників запрошують долучитися
Можливості

6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.

Про це інформує Центр Мєрошевського.

У конгресі візьмуть участь близько 100 дослідників з Польщі та України, які представляють різні академічні осередки та історіографічні традиції. Метою конгресу є створення простору для змістовного наукового діалогу щодо інтерпретацій минулого, методології історичних досліджень та значення історії для сучасних відносин між суспільствами Центрально-Східної Європи.

Організатори заходу: Центр Мєрошевського та Український інститут національної пам’яті.

Конгрес присвячений пам’яті Юліуша Мєрошевського – одного з найважливіших польських інтелектуалів еміграції ХХ століття, чиї роздуми про відносини Польщі з народами Східної Європи залишаються важливою точкою відліку для сучасної публічної дискусії.

У програмі конгресу передбачені панелі, присвячені ключовим періодам і проблемам спільної історії Польщі та України – від середньовіччя до новітнього часу.

Засідання конгресу транслюватимуть онлайн у прямому ефірі.

Набір докторантів і молодих дослідників

До участі в Польсько-українському історичному конгресі Центр Мєрошевського запрошує також представників молодого покоління дослідників, які спеціалізуються на історії Центрально-Східної Європи.

Вони матимуть можливість долучитися до наукових дискусій та налагодити контакти з істориками, які досліджують історію Центрально-Східної Європи.

До участі в конгресі комітет обере 10 учасників із Польщі та 10 – з України.

Хто може подавати заявку?

Узяти участь у конгресі запрошують:

– аспірантів, які вивчають історію Центрально-Східної Європи;

– дослідників, які протягом останніх двох років захистили докторську дисертацію і ще не досягли 35-річного віку.

Якою буде форма участі в конгресі?

Докторанти та молоді дослідники будуть:

– спостерігати за перебігом конгресу;

– долучатися до дискусій після панельних виступів;

– мати можливість встановити наукові контакти з істориками з Польщі та України.

Програма конгресу не передбачає окремих доповідей аспірантів.

Які критерії відбору учасників?

Учасників обере конференційний комітет конгресу на підставі:

– актуальності та оригінальності дослідницької теми;

– зв’язку дослідження з тематикою конгресу;

– попереднього наукового доробку;

– мотивації до участі в заході.

Перевага надаватиметься кандидатам, які вже мають наукові досягнення.

Участь у конгресі безкоштовна. Водночас організатори забезпечують:

– проживання 5–9 травня 2026 року;

– харчування під час конгресу;

– відшкодування витрат на подорож до 100 євро.

Які зобов’язання учасників?

Відібрані учасники зобов’язані взяти участь у всій програмі конгресу. Відмова від участі неможлива пізніше ніж за 10 днів до початку заходу.

Графік набору:

9–27 березня – прийом заявок;

28 березня – 8 квітня – оцінювання заявок;

9 квітня – оголошення результатів.

Як подати заявку?

Щоб узяти участь у відборі, необхідно до 27 березня заповнити реєстраційну форму та додати необхідні документи. Форма включає, зокрема, контактні дані, інформацію про наукову афіліацію, тему дослідження та коротке обґрунтування участі в конгресі.

Детальну інформацію про конгрес можна знайти на сайті та в соціальних мережах Центру Мєрошевського.

Джерело: mieroszewski.pl

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026