У цій статті я хочу звернути увагу на те, скільки грошей на місяць потрібно українцю, котрий навчається в Польщі. Або інакше: яку суму батьки повинні дати дитині, котра їде на навчання до цієї країни. Відповісти на ці питання мені допоможуть українки, які навчаються в польських університетах.

Популярність навчання в Польщі призводить до того, що багато українців наважуються вступити до польських університетів, незважаючи на складну фінансову ситуацію в їхній сім’ї. Прикладом того, що батьки та вступники не завжди розуміють, скільки грошей потребуватимуть на навчання за кордоном, можуть послужити наступні історії. Перша: батьки дітей, котрі поїхали на безкоштовне навчання в Польщі у рамках проекту «Тепер Вроцлав», через кілька місяців зрозуміли, що у них немає можливості підтримати їх фінансово. Кілька студентів змушені були покинути навчання. Друга: учениця старших класів вирішила вивчати польську, тому що вона теж хотіла вступити до польського університету. Протягом двох років вчила мову з репетитором, після чого і вона, і її мама, яка заробляє 1600 грн. (на той час 640 зл., при сьогоднішньому курсі злотого – приблизно 400 зл.), зрозуміли, що у них немає коштів на навчання за кордоном. Тим більше, що виховує її тільки мама, а як іноземка, котра не має Карти поляка, вона має шанс або на платне навчання, або на безкоштовне – у рамках однієї з програм, котрі не передбачають стипендії.

Про такі історії я дізнаюся щораз частіше. Щораз частіше також помічаю наївне уявлення про Європу, в якій, на думку деяких осіб, легко жити і навчатися. Тому я вирішила допомогти цим особам порахувати, скільки їм потрібно буде коштів, зокрема, на гуртожиток, проживання, міський транспорт та квиток на автобус додому. Я не брала до уваги інформації про те, скільки коштує навчання на платному відділенні, бо вона доступна на університетських сайтах.

Гуртожиток
У залежності від міста, навчального закладу та кількості осіб у кімнаті, за гуртожиток потрібно буде заплатити від 300 до 500 зл. на місяць (1200-2000 грн.). Наприклад, у Жешуві, як розповідає Аня, випускниця Вищої школи інформатики та управління, вартість проживання в гуртожитку становить 350-400 зл. У Варшаві за тримісну кімнату можна заплатити 320 зл., за двомісну або одномісну – від 360 до 500 зл. У Катовицях, як розповідає Катя, студентка другого курсу Економічного університету, місце в гуртожитку коштує від 381 зл. і більше. Галина, що навчається на третьому курсі Університету ім. Адама Міцкевича в Познані, за гуртожиток платить 425 зл. Натомість Аня зі Щецинського університету минулого року за одномісну кімнату платила 430 зл., а в цьому році за двомісну – 380 зл. У Вроцлаві та Лодзі проживання в гуртожитку коштуватиме близько 400-450 зл. У деяких містах можна поселитися в приватних гуртожитках, місце в яких коштує 500 зл. і більше.

Застава
Чого зазвичай не знають українці про польські гуртожитки? Того, що при поселенні у них вони повинні заплатити гарантійну заставу (так звана kaucja, її платять один раз на рік – під час поселення в гуртожиток). Це на випадок, якщо ви зіпсуєте щось у кімнаті або не заплатите за проживання. І хоча в кінці року, під час виселення з гуртожитку, ці кошти вам повернуть (якщо, звичайно, в кімнаті все залишиться цілим), то її розмір для непідготовленої особи може бути доволі великим. Наприклад, у Лодзі можна заплатити навіть 800 зл. застави. У Катовицях – 600 зл. Переважно на території цілої Польщі розмір застави дорівнює розмірові щомісячної оплати за місце в гуртожитку, тобто становить у середньому від 350 до 450 зл. Це може бути також 120 чи 200 зл. У деяких люблінських гуртожитках – 40 зл. А от Аня зі Щецина каже, що в її гуртожитку не вимагають застави.

Харчування, одяг, вільний час...
Після того, як ми заплатимо за гуртожиток, нам потрібно порахувати, скільки грошей у нас лишилося «на життя». Наприклад, на гуртожиток, харчування й інші необхідні речі Антоніна, студентка четвертого курсу Варшавської політехніки, щомісяця потребує 1000 зл., Аня зі Щецина – також 1000 зл. (у тому числі 300 зл. на харчування), Галина з Познані – 1000-1100 зл.

Катя з Катовиць щонайменше 200 зл. щомісяця витрачає на харчування, 80 зл. – на одяг і 170 на вільний час, зокрема, на заняття спортом. Аня з Жешува видавала в середньому 400 зл. на місяць на більш-менш добре харчування та побутові потреби. Олександра, котра навчається у Вроцлаві, говорить, що на те саме потребує близько 450 зл.

Міський транспорт
Міський транспорт у Польщі зовсім не дешевший від українського. Щоправда студент має знижку на проїзд. Із того, що розповідають мої співрозмовниці, дізнаємося, що за місячний проїзний у Варшаві студент заплатить 55 зл., натомість на пільговий тримісячний квиток у столиці видасть 140 зл. У Катовицях за місячний квиток, що дає право на проїзд в автобусах і трамваях, заплатимо 63 зл., а в Познані – 49,50 зл. за проїзний на місяць та 150 – на три місяці. У Щецині пільговий тримісячний квиток коштує 130 зл.

Найкращу ситуацію студенти з Луцька мають у Жешуві. Як розповідає Аня, протягом кількох останніх років студенти, які приїхали на навчання до Жешува з партнерських міст, у тому числі з Луцька, мають право безкоштовного проїзду в міському транспорті.

Дорога додому
Кілька разів на рік українець, який навчається в Польщі, їде додому. Про ці видатки також потрібно пам’ятати. «Потяг зі Щецина до Варшави – 70 зл., автобус із Варшави до Луцька – 110 зл. Недавно я їхала через Перемишль, бо так дешевше, але зручно тільки тоді, коли ти маєш невеликий багаж: 90 зл. за спальний вагон зі Щецина до Перемишля, а від Медики до Львова їздить автобус, у якому заплатимо 20 грн., натомість зі Львова до Луцька – 80 грн.», – розповідає Аня. Цю дешевшу дорогу додому студенти вибирають з огляду на те, що на пункті пропуску «Медика-Шегині» є піший перехід, тобто вони не платять за дорожчий міжнародний квиток.

Трохи дешевше за повернення додому платить Галина, яка навчається в Познані. Із Луцька до цього міста немає безпосереднього сполучення, отже потрібно їхати з пересадками. Квиток на потяг Познань-Варшава для студентів коштує 30 зл., а квиток на автобус Варшава-Луцьк – 340 грн. Із Катовиць їздить автобус до Рівного, квиток у ньому коштує 135 зл. Звичайно, потрібно заплатити ще за дорогу з Рівного до Луцька. Можна також їхати через Перемишль. Вартість повернення із Жешува до Луцька становитиме від 50 до 100 зл., залежно від виду транспорту. А от сполучення Рівне-Вроцлав коштує 750 грн.

Якщо взяти до уваги всі згадані ціни, то можна зрозуміти, що кожного місяця батьки повинні витратити на утримання своєї дитини, котра навчається в Польщі, від 800 до 1100 зл., тобто при нинішньому курсі злотого в середньому 4 тис. грн. Зовсім не мало, якщо згадати, що згідно з офіційними даними розмір середньої зарплати в Україні у серпні становив 3370 грн., на Волині – 2782 грн. Неофіційно вона набагато менша.

Звичайно, студент може розраховувати лише на допомогу батьків, але ж можна також пошукати роботу або постаратися отримати стипендію. Щоправда і перше, і друге не так легко здобути.

Стипендія у польських внз переважно (бо право на неї мають, наприклад, власники Карти поляка) не передбачена для студентів-іноземців. Різні українські фірми, які надають посередницькі послуги при вступі до польських університетів, сильно перебільшують, обіцяючи своїм клієнтам, що університет дає наукові стипендії або стипендії за добрі результати в науці та досягнення у спорті і т.д. Проте, що деякі внз дійсно дають їх іноземцям.

Шанс отримати стипендію іноземці мають в Економічному університеті в Катовицях. Потрібно тільки знати, що її розмір залежить від середнього балу і що внз інформує вас про розмір стипендії, не вказуючи при цьому, що з неї ще вирахують податки. Реальний її розмір становитиме мінус 18 %. Тобто замість, наприклад, 700 зл., на які ви розраховуєте, отримуєте 574 зл. Крім цього, незалежно від того, чи ти студент-іноземець, чи громадянин Польщі, малозабезпеченим студентам цей університет надає 50 % знижки в оплаті за гуртожиток, соціальні стипендії або одноразову грошову допомогу.

Аня з Жешува, навчаючись у приватній Вищій школі інформатики та управління, у рамках проекту Євросоюзу «Інформатика – компетенції для розвитку» отримувала 500 зл. стипендії. У цьому внз передбачена також стипендія ректора для студентів, які мають найкращі оцінки, а також соціальні та наукові стипендії.

Проте у більшості випадків іноземцям не дають стипендій. Але ніколи не соромно пошукати роботу.

Аня зі Щецина розповідає, що коли в кінці навчального року у неї закінчилися гроші і не було за що повернутися додому, вона протягом 10 хвилин за допомогою Інтернету знайшла роботу. Роздавала листівки. За 5 годин їй платили 35 зл. Однокурсники Ані також працюють, наприклад, продавцями та офіціантами. На її думку, якщо захотіти, то роботу можна знайти.

Антоніна теж роздавала листівки, рекламувала продукцію. Каже, що шансу на стипендію у неї немає, тому, коли має час, береться за тимчасові підробітки, але їх не завжди легко знайти. Катя з Катовиць розповідає, що її знайомі заробляють по 100-300 зл. тимчасовими підробітками. Але знайти таку роботу нелегко, бо потрібні досвід, уміння та час. Аня з Жешува каже, що вона та однокурсники, в залежності від потреби, впевненості та рівня знання мови, також старалися працювати. За словами Галини з Познані, в цьому місті студентам за 8-10 годин платять 50-60 зл. Але навчання на першому і другому курсі було настільки інтенсивне, що важко було знайти час на роботу.

Тим, хто хоче навчатися закордоном, раджу підійти до справи відповідально та порахувати кошти, що потрібні на навчання. Перш за все, потрібно передбачити вартість проживання, харчування, проїзду в міському транспорті. Слід також пам’ятати, що завжди можна пошукати роботу, хоча б тимчасову, враховуючи, звичайно те, що на першому курсі вільного часу на неї ви, найімовірніше, не матимете.

Наталя ДЕНИСЮК