Джаз на пограниччі
Статті

До Міжнародного дня джазу, який відзначають 30 квітня, у Волинській обласній філармонії відбувся показ фільму про джазовий фестиваль «Нью кооперейшн Замость–Луцьк 2005». Про джазифікацію музичного побуту волинян, портретування джазу до і після 2005 р. розповідає організатор концертів і фестивалів Василь Ворон.

Групи «Vox» і «Big Band»

У моїй пам’яті живе пам’ять мого батька. Можливо, його ностальгія за малою батьківщиною, що назавжди лишилася по той бік Бугу, спонукала мене слухати щодня «Студію Ритм» Польського радіо, читати рубрику «Метроном» у «Штандарі млодих», вчащати у відрядження до Володимира, щоб дивитися поночі програми Польського телебачення.

Якби не аматорське музикування, не ейфорія після виступу Міри Кубасінської та групи «Breakout» Тадеуша Налепи на фестивалі в Сопоті, я не звернув би увагу влітку 1988 р. на вивіску «МАК» (Молодіжна агенція культури) у товщі бастіону в Замості, де привітний, життєрадісний і енергійний Леонард Марчук, здавалося, не міг мене дочекатися.

У Сопоті відбувалися «Музичні конфронтації», і я запропонував тоді проводити «Музичні діалоги над Бугом».

Пан Леонард без найменших вагань підтримав ідею їх реалізації в Замості й Луцьку. В інтерв’ю для волинського молодіжного видання 1 жовтня 1988 р. він сказав: «Це прекрасна ідея. Під час «Mузичних діалогів над Бугом» ми познайомимо вас із групами «Kоmbi», «Lady Pank», «Papa Dance». А на добрий початок пропонуємо групу «Vox».

На концерт квартету «Vox» до Луцька автор, виконавець і композитор Сергій Шишкін привіз із Володимира велику групу меломанів. Десятки тисяч у жовтні 1988 р. прочитали в молодіжній газеті інтерв’ю, в якому Вітольд Пашт розповів про вокальний квартет «Vox»: «У нас своє специфічне звучання, що викристалізувалося протягом десяти років. Ми добре знаємо, на що здатний кожен із нас, який взяти акорд, щоб він мав той самий «клей» і зазвучав найкраще чи то у стилі свінг, чи поп-рок. Безперечно, творчість ансамблю «NOVI» мала якийсь вплив на нас, вони співали джаз на рівні найкращих світових стандартів. Не менший мали «Мanhattan transfer» і «Earth, Wind and Fire». У Польщі мало рок-музикантів, які можуть зрозуміти ідею поп-музики, що ми її пропонуємо. А от «Bajm» зрозумів... А коли у хлопців видалося трохи вільного часу, ми запропонували їм приїхати до Луцька. Найближчим часом підготуємо новий компакт-диск для фірми «Оpus» із творами Джорджа Гершвіна й оркестром Густава Брома, з яким ми вже тричі виступали на джазових фестивалях у Банській Бистриці. З ними даємо щороку 100 концертів, зокрема 15 джазових. Незабаром поїдемо туди з нашою дитячою комічною оперою».

Ще перед початком «Музичних діалогів» я переклав українською ґрунтовну публікацію про польську джазову сцену («З підвалів – у зали філармонії», «МЛ» від 15 жовтня 1988 р.), яку на наше прохання підготував Ян Борковський. Ішлося, зокрема, про перший офіційний концерт джазової музики у травні 1947 р. у Варшаві, перший післявоєнний ансамбль традиційного джазу під керівництвом кларнетиста і саксофоніста Єжи Матушкевича в Лодзі. «На роялі грав краківський студент-музикознавець Анджей Тшасковський. У самому Кракові аналогічний ансамбль очолив піаніст Анджей Курилевич. У Познані творили польський джаз два інших його піонери: лікар за фахом і піаніст за покликанням Кшиштоф Комеда і саксофоніст Ян Врублевський відомий під псевдонімом Пташин».

Дорота Міськевич і Ян Пташин Врублевський на сцені театру імені Шевченка в Луцьку. Фото Олександра Більчука

Із нашого боку не обходилося без курйозних ситуацій. Наприклад, біг-бенд Вєслава Перегорульки під час Днів культури Замостя в Луцьку згромадив сотні фанів рок-музики, які взяли в облогу міський будинок культури. Справа в тому, що афіші запрошували на концерт «рок групи «Біг Бенд», а це була небуденна подія у все ще закритому совєтами для зарубіжних артистів місті.

«Такої фанатичної публіки ми не зустрічали ніде більше», – дивувалися зачудовані музиканти, які не знали причини такого ажіотажу.

Музика з «країни Діксі»

Музика польських джазменів не стала «звуком без значення». У квітні 1994 р. на сцені Народного дому «Просвіта» в Луцьку (нині Палац культури міста Луцька) зблиснув біг-бенд Геннадія Тарана, дебютував «Диксиленд-бенд» Андрія Тітяєва і студентів Луцького державного музичного училища.

У лютому 1994 р. викладач Луцького музичного училища Андрій Тітяєв (тромбон) вивів на сцену міського будинку культури групу інструменталістів під назвою «Диксиленд-бенд»: Григорій Чепелюк (кларнет), Павло Кучер (ударні), Ігор Бачинський, згодом Олег Баковський (труба), Юрій Ябковський (туба), згодом Ігор Боцеровський (бас-гітара), Віталій Баран, згодом Петро Сухоцький (фортепіано), Андрій Войнаровський (банджо). До змагання з професійними колективами на святі джазу в місті Зелена Гура у вересні 1997 р. ентузіасти традиційного джазу з Луцька дали вже понад 200 концертів!

Андрій Тітяєв із вдячністю згадує фаготиста Геннадія Тарана, завідувача відділу духових інструментів Луцького державного музичного училища, керівника духового, потім симфонічного оркестрів, училищного біг-бенду, що став попередником «Диксиленд-бенду»: «Смак до імпровізації моїх студентів визначив перший склад диксиленду, який із невеликими змінами продовжував музикувати як самодіяльний народний ансамбль до 1999 р.»

Врешті-решт у студії Олексія Онишка на піддашші Народного дому «Просвіта» в Луцьку протягом двох вечорів звукорежисер Павло Завада записав 14 треків, понад 40 хвилин музики, що дотепер заряджає своїм віталізмом.

Гжегож Обст – людина пограниччя

Ініціатива Гжегожа Обста – джазовий фестиваль «Нью кооперейшн Замость–Луцьк 2005» – яскравий епізод партнерства в історії Єврорегіону «Буг». В управлінні культури Волинської облдержадміністрації з радістю підтримали почин президента джазового клубу імені Мечислава Коша в Замості: з’явилася нагода відродити «Музичні діалоги над Бугом»! Нова кооперація для молодої генерації на кошти Євросоюзу починалася в Замості, а завершувалася на сцені театру імені Шевченка в Луцьку три роки поспіль.

Відеозапис фестивалю

«Я давно мріяв приїхати до Львова, посидіти в кав’ярні біля оперного театру, а вчора разом з українцями ми «взяли Бар»… у джазовому клубі», – жартував Ян Пташин Врублевський. Польські колеги (Bykman Art-Film) записали на два DVD зразки сучасного джазу, які запропонували квартет Яна Пташина Врублевського та Дорота Міськевич, тріо Войцеха Нєдзелі, тріо Джуліана Томаса з Великобританії, Інна Кириченко з ансамблем Геннадія Гусенцева, композитор, автор і виконавець Сергій Шишкін. Відеорепортаж доповнили спогади й роздуми, якими поділилися президент міста Замость Марцін Замойський, автор проєкту Гжегож Обст, корифей польської джазової сцени Ян Пташин Врублевський та ведучий концертів, журналіст Василь Ворон.

Із легкої руки Генерального консульства РП у Луцьку та Луцького джазового клубу у другій декаді нового століття лучани отримали три циклічні події на джазовій сцені, в театрі ляльок взимку і Луцькому замку влітку, плеяду зірок у програмі фестивалю «Jazz Bez» і ще стільки всього, що без ліку.

Джаз у Волинській філармонії

Із 1994 р. філармонія почала проводити фестиваль «Стравінський та Україна». У 2004 р. Єжи Станкевич із Кракова запропонував разом реалізувати проєкт під назвою «Пограниччя» імені Ігоря Стравінського. І один такий фестиваль ми того ж року навіть провели – за підтримки Генерального консульства РП у Луцьку та Волинської філармонії. Але згодом з ініціативи першого Генерального консула РП у Луцьку Войцеха Галонзки ми започаткували «Польський день» у рамках фестивалю «Стравінський та Україна».

До речі, 2007 р. Войцех Галонзка допоміг організувати виступ тріо, створеного піаністом Артуром Дуткевичем, і в театрі імені Шевченка ми слухали варіації на теми Чеслава Нємена і Джимі Хендрікса.

21 червня 2015 р. програму фестивалю «Стравінський та Україна» завершив Симфонічний оркестр імені Кароля Намисловського в Замості. У концерті «Пульчінелла» і «Король свінгу» диригент і художній керівник Тадеуш Віхерек запропонував музику до балету «Пульчінелла» Ігоря Стравінського, твори Луї Армстронга, Гленна Міллера, Каунта Бейзі та Бені Гудмена. У реалізації оригінального проєкту, що поєднав джаз та академічну музику, нам тоді вкотре допомогло Генеральне консульство РП у Луцьку.

У 2020 р., коли пандемія набирала сили, вокалістка й етнологиня Манюха Біконт відгукнулася на запрошення дирекції фестивалю «Стравінський та Україна», і з другої спроби в театрі ляльок тоді відбулася українська прем’єра сенсаційного компакт-диску «Оj borom borom» – новаторського проєкту дуету «Манюха і Ксаверій».

Етнолог Віктор Давидюк, вокалістка Галина Конах, мої знайомі і друзі від щирого серця дякували за інноваційний дух та інтонаційне багатство пісенного фольклору Західного Полісся, що його заново відкрили польські митці.

«Філософія серця» опанувала нову територію, на якій серце і розум вели діалог із перемінним успіхом. Два начала творили цей всесвіт у театрі ляльок: неповторний теплий і романтичний голос Манюхи Біконт і витончений імпровізуючий контрабас джазмена Ксаверія Вуйцінського. Смичком, щипками й ударами він робив оркестровий супровід, де інструмент – партнер і співрозмовник голосу. Рідкісне поєднання, вишукана техніка співу і такі рідні інтонації. Якісь забуті найперші естетичні враження, що колись приходили з колисковими матері і проявилися тільки зараз. Неймовірний мінімалізм і максимальний емоційний ефект.

Після прем’єри у студії Польського радіо, яка відбулася 2017 р., про дует написали газета Об’єднання українців у Польщі «Наше слово» у Варшаві та польська газету в Луцьку «Волинський монітор» («Відголос українського Полісся», № 15 від 3 серпня 2017 р.). 25 листопада 2020 р. відбулася прем’єра, яку допомогла організувати консулка Тереза Хрущ із Генерального консульства РП у Луцьку. Манюха Біконт поверталася до Варшави в надії показати програму в селі Курчиці, неподалік Новоград-Волинського (нині Звягель), звідки вона принесла ті предивні архаїчні тексти українських жінок у світ.

Спогади про майбутнє

Відеозаписи із джазового фестивалю «Нью кооперейшн Замость–Луцьк 2005» і грамплатівки польських виконавців доповнили експозицію виставки «Маестро і джаз» у Волинському краєзнавчому музеї 2014 р. Наприклад, «Стрінг конекшн» Кшесіміра Дембського в дискотеці молодіжного кафе-клубу слухали від початку 80-х рр., хоча гурт «Будка суфлера» пропонував «зробити щось для рок-н-ролу».

Десята річниця міжнародного джазового проєкту «Нью кооперейшн Замость–Луцьк 2005» стала нагодою для портретування джазу. Презентації виставки фотохудожника Олександра Більчука «Тільки у джазі» в літописному Володимирі та Ковелі доповнили рецитали композитора, автора і виконавця Сергія Шишкіна.

«Учора в Замості, сьогодні в Луцьку», – саме так я пропонував продовжувати «Музичні діалоги» за участю найстарішого в Польщі Симфонічного оркестру імені Кароля Намисловського. Щоразу, коли читаю про нові програми директора й художнього керівника оркестру Тадеуша Віхерека, шкодую, що на нашій луцькій сцені вони виступали вряди-годи, а нові лауреати після конкурсів джазової вокалістики в Замості – жодного разу. Сподіваюся, ми до цього ще повернемося.

Василь Ворон, журналіст

На головному фото: Закриття фестивалю 2005 р. на сцені театру імені Шевченка

Усі фото надав автор

Схожі публікації
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026