Кілька пам’яток Берестечка
Статті

Я вирушаю в невеличку мандрівку Берестечком – містом із багатою історією та цікавими пам’ятками.

Знайомство з ним розпочинається з одного з найбільш містичних об’єктів – Мурованого стовпа. Давня, незвична для наших країв споруда, що височіє серед поля, мовчазно спостерігає за плином часу. Це могила Олександра Пронського – власника Берестечка під кінець XVI ст., старости луцького, стольника литовського, який наприкінці життя сповідував социніанство (течія у протестантизмі). Саме социніани на початку XVI ст. звели на його могилі гробівець у вигляді 16-метрового стовпа.

Наступна зупинка – курган та каплиця Святої Теклі. Дорога до нього проходить через мальовничі вулички, де старі хати з різьбленими ґанками змінюються сучасними будівлями. Курган розташований на околиці міста. З нього відкривається чудовий краєвид на навколишні поля та ліси. Вітер, що гуляє на його вершині, приносить відчуття спокою та водночас якогось смутку.

За легендою, татари стратили тут місцевих дівчат та монахинь із їхньою настоятелькою Теклею. Згодом тут поставили каплицю. Проте ця легенда не має жодних підтверджень. Найімовірніше, цю каплицю збудували в XVII чи XVIII ст. на честь Святої Теклі. Нині ця пам’ятка архітектури потребує реставрації.

Щоб глибше зануритися в історію міста, прямую до Берестечківського народного історичного музею, розташованого в Будинку культури. Тут зібрані речі, які розповідають про історію Берестечка в різні періоди. Завідує музеєм Олег Дергай. Завдяки його розповіді, документи, зброя, козацькі речі, знайдені на місці Берестецької битви 1651 р., народний одяг, предмети побуту переносять нас на сотні років назад.

 

Далі мій шлях веде до однієї з найкрасивіших споруд Берестечка – Свято-Троїцького собору, зведеного на початку ХХ ст. у пам’ять про козаків, загиблих у битві під Берестечком. Його куполи видно ще здалеку, адже висота храму становить 58 м. У радянські часи собори закрили та облаштували тут склад плодоконсервного заводу. І хоч багато чого в храмі збереглося, нині він потребує реставрації. Роками місцеві мешканці роблять, що можуть, власними силами, але все ж не на все мають кошти.  

Завершую ж я свою невеличку мандрівку Берестечком біля ще однієї пам’ятки – католицького костелу Святої Трійці, зведеного у XVIII ст. У різних розповідях можна почути про орган, фрески чи скульптури, які були колись у цій святині, проте побачити їх відвідувачу вже не вдасться. На жаль, цей храм стоїть сьогодні пусткою і руйнується на наших очах.

Текст і фото: Діана Ткач

Схожі публікації
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026
У Пужниках розпочався черговий етап пошукових робіт
Події
22 червня розпочалися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). Фінансування робіт здійснюється в рамках програми Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «Місця національної пам’яті за кордоном».
23 червня 2026
Репресовані волинські поляки: Олександр Тухольський, начальник в’язниці
Статті
Олександра Тухольського, начальника в’язниці в Каліші, працівники НКВД арештували 26 жовтня 1939 р. Його на вулиці Луцька впізнала колишня засуджена, яка відбувала покарання в очолюваному Тухольським пенітенціарному закладі.
22 червня 2026