3 квітня на майдані Незалежності в Рівному та в костелі Святих Апостолів Петра і Павла та Божого Милосердя відбулося прощання із загиблим на Донеччині військовим Андрієм Машлаєм. Поховали його на Алеї Героїв кладовища «Нове» в Рівному.
38-річний старший солдат Андрій Машлай загинув 27 березня 2024 р., виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку.
Андрій Машлай. Фото із сайта Рівненської міської ради
Прощання з ним відбулося в рідному місті. Літургію в костелі Святих Апостолів Петра і Павла та Божого Милосердя, парафіянином якого був Андрій, очолив єпископ Віталій Скомаровський, ординарній Луцької дієцезії Римо-католицької церкви в Україні. Йому співслужили священники Рівненського деканату Луцької дієцезії РКЦ.
Андрій Машлай народився 22 грудня 1985 р. у Рівному. Закінчив Рівненський ліцей № 22. Далі пройшов строкову службу у прикордонних військах. Працював у Рівному та за кордоном.
«Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій провів дружину та двох синів у Польщу, а сам добровольцем пішов у військкомат. І вже в середині березня розпочав службу в Збройних силах України», – подав слова його мами сайт Рівненської міської ради.
Про службу рідним розповідав небагато – намагався вберегти від зайвих хвилювань. Найбільше про це говорив із братом Павлом, теж військовим.
«Спершу Андрій проходив навчання на полігоні, а потім його направили в Одесу, де служив у протиповітряній обороні», – сказав пресслужбі Рівненської міськради брат. У березні 2024 р. Андрія перевели на службу на Донеччину.
Андрій Машлай був парафіянином костелу Святих Апостолів Петра і Павла та Божого Милосердя в Рівному. На початку 90-х рр. його дідусь і бабуся Мирослав і Валентина Лукомські були одними з тих, хто активно боровся за повернення костелу в Рівному католицькій громаді. За словами Владислава Багінського, голови Товариства польської культури імені Владислава Реймонта на Рівненщині, старшим у цій групі найактивніших парафіян був власне покійний Мирослав Лукомський.
Також Машлаї та Лукомські – члени Товариства польської культури імені Владислава Реймонта, а Андрій у юності був ще й харцером 1-ї рівненської дружини «Сузір’я» Харцерського загону «Волинь».
Наталя Денисюк
Фото: Олександр Радіца, Харцерський загін «Волинь»
