У селі Оліїв Зборівської міської територіальної громади на Тернопільщині перепоховали 2 тис. римо-католиків зі Стрийського кладовища у Львові, на місці якого в радянські часи звели Музей історії військ Прикарпатського військового округу.

Перепоховання відбулося 30 листопада за підтримки Генеральних консульств РП у Львові та Луцьку. Поминальну месу провів отець Анджей Маліг, парох римо-католицького костелу Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Помочі в Тернополі.

У заході взяли участь віцеконсул Генерального консульства РП у Луцьку Матеуш Маршалек, голова Зборівської громади Руслан Максимів, його заступник Ярослав Гаранджук, староста села Оліїв Володимир Гончаренко, члени Польського центру культури та освіти імені Мечислава Кромпця в Тернополі, працівники науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук України та жителі Олієва.

Віцеконсул Матеуш Маршалек подякував місцевій владі за сприяння в перепохованні та усім присутнім за те, що прийшли вшанувати пам’ять померлих.

Протягом серпня-листопада 2022 р. археологічна експедиція науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України на замовлення однієї зі львівських будівельних фірм провела дослідження на території колишнього Стрийського кладовища у Львові. Тут у радянські часи звели Музей історії військ Прикарпатського військового округу, відомий у народі як музей ПрикВО. Його та монумент бойової слави збройних сил СРСР поставили буквально на кістках померлих без проведення будь-яких археологічних досліджень чи перепоховань.

Працівники «Рятівної археологічної служби» виявили, дослідили та ексгумували католицькі поховання XIX ст., розташовані на 6 тис. м км. Загальна площа цвинтаря становить 36 тис. м кв. На дослідженій площі знайдено останки 2 тис. людей римо-католицького віросповідання, про що свідчать відповідні хрестики, вервички, медальйони чи ікони, знайдені в похованнях.

Стрийський цвинтар – один із найстаріших у Львові. Поховання на ньому здійснювали до кінця ХІХ ст., є також захоронення першої половини ХХ ст., зокрема російських та австрійських солдатів, українських січових стрільців та навіть солдатів Вермахту. Більшість поховань, досліджених у серпні-листопаді 2022 р., зроблено в ХІХ ст.».

Шукаючи місце для перенесення останків, археологи звернулися до голови Зборівської громади Руслана Максиміва щодо перепоховання їх на старому католицькому кладовищі в Олієві.

Археолог Олексій Златогорський, який керував розкопками, пояснив, що Оліїв було обрано для перепоховання тому, що ні у Львові, ні поблизу не вдалося знайти відповідного місця. Археолог кілька років тому проводив упорядкування старого католицького цвинтаря в Олієві. До того ж зі Львовом та цим селом були пов’язані кілька осіб, похованих у місті, а в Олієві їм поставили пам’ятник.

На місці перепоховання встановили й освятили тимчасовий хрест, поклали квіти та запалили лампадки. Очільник громади Руслан Максимів запевнив, що згодом на могилі встановлять пам’ятний знак, а на території навколо неї наведуть лад.

Оновлення від 1.06.2023: 30 травня 2023 р. до Олієва перенесли ще 600 поховань зі Стрийського цвинтаря у Львові.

Алла Фліссак,
Польський центр культури та освіти імені професора Мечислава Кромпця в Тернополі
Фото: Петро Фриз