рік народження місце народження Радомско 1921

так

на цьому листку

зі шкільного зошита сина

вмістилась моя біографія (…)

T. Ружевіч/ Із життєпису

24 квітня помер Тадеуш Ружевіч (1921-2014), видатний польський поет, прозаїк, драматург і сценарист, лауреат багатьох престижних літературних премій. Його творчість перекладена на 40 мов. Надзвичайно скромна людина, яка рідко з’являлася перед публікою, не виставляла на показ своє приватне життя. Поет не любив розголосу, а дійсність коментував лише у своїх віршах. Існував і функціонував у культурній та літературній свідомості всього світу, відомий своїм письменницьким стилем і талантом. Редактор Ельжбєта Сітек, вроцлавська репортерка каналу TVP, яка була автором численних репортажів і фільмів про Ружевіча та спостерігала як поет працював, у 2011 році в одній із програм підкреслювала його винятковість: «Як правило, він пише декілька версій окремих творів (ідеться про вірші), поправляє їх, змінює, щось викреслює. Коли за цим спостерігаєш, то здається, що це і є той перфекціонізм, якого потрібно досягати. Для мене це ідеал митця і поета».

Тадеуш Ружевіч дебютував у 1947 році збіркою «Неспокій». У ній був уміщений один із найвідоміших його творів «Врятований» («Ocalony»), у якому герой, котрий має важкі воєнні спогади, старається наново впорядкувати свій світ. За допомогою шорстких, стриманих і неприкрашених надмірними стилістичними засобами віршованих рядків поет реагує на жахи війни. Він народжується заново як людина і поет.

У 50-их роках XX століття вийшли наступні поетичні збірки Ружевіча: «П’ять поем» (1950), «Час, що проходить» (1951), «Вірші й картини» (1952), «Рівнина» (1954). Окрім написаної в 1959 році «Картотеки», найвідомішими п’єсами Ружевіча вважають «Непорочний мар'яж», «Стара жінка висиджує», «Голодний іде геть», «Мишоловка», «У пісок». Одну з останніх найбільших публікацій, «Купи кота в мішку», Ружевіч видав у 2008 році. Це збірка поезій і коротких прозових форм.

Його смерть – це сумна подія і велика втрата для вірних читачів Майстра Ружевіча, для польської та світової культури.

Опр. Ядвіга ДЕМЧУК

fot. flickr.com_Marcin Biodrowski

Ocalony

Mam dwadzieścia cztery lata

ocalałem

prowadzony na rzeź.

To są nazwy puste i jednoznaczne:

człowiek i zwierzę

miłość i nienawiść

wróg i przyjaciel

ciemność i światło.

Człowieka tak się zabija jak zwierzę

widziałem:

furgony porąbanych ludzi

którzy nie zostaną zbawieni.

Pojęcia są tylko wyrazami:

cnota i występek

prawda i kłamstwo

piękno i brzydota

męstwo i tchórzostwo.

Jednako waży cnota i występek

widziałem:

człowieka który był jeden

występny i cnotliwy.

Szukam nauczyciela i mistrza

niech przywróci mi wzrok słuch i mowę

niech jeszcze raz nazwie rzeczy i pojęcia

niech oddzieli światło od ciemności.

Mam dwadzieścia cztery lata

ocalałem

prowadzony na rzeź.

Wśród wielu zajęć

Wśród wielu zajęć

bardzo pilnych

zapomniałem o tym

że również trzeba

umierać

lekkomyślny

zaniedbałem ten obowiązek

lub wypełniałem go

powierzchownie

od jutra

wszystko się zmieni

zacznę umierać starannie

mądrze optymistycznie

bez straty czasu