Ми попрощалися зі своїм Другом Анатолієм Суліком, котрий протягом багатьох років опікувався польськими кладовищами на Волині.
13 квітня 2014 року родина та друзі зібралися в костелі Святої Анни в Ковелі. На похороні були присутні також представники Генерального консульства РП у Луцьку, польських органів правопорядку та прикордонної служби, громадських і ветеранських організацій. Після богослужіння родичі та друзі згадували заслуги й життєву дорогу Анатолія. Потім похоронна процесія рушила на кладовище. Хтось сказав: «Свій до своїх»...
Анатолій Сулік присвятив своє життя пошукам та відновленню польських кладовищ на Волині. Він відшуковував могили польських поліцейських, котрі загинули при виконання службових обов’язків у 1919-39 роках, солдатів, що загинули у вересневій кампанії, солдатів 1-ї Армії Польського Війська, могили жертв Волинської різанини, забуті польські родинні поховання. Сприяв розвитку польської культури і традицій на Волині.
Краєзнавець був членом Товариства ветеранів польських прикордонних формацій, Опікуном місць національної пам’яті, автором книжки «Польський цвинтар у Ковелі». Анатолія Суліка нагороджено Срібним хрестом заслуги Республіки Польща, відзнакою «Заслужений діяч польської культури», ювілейною відзнакою Корпусу охорони прикордоння.
Анаталію Суліку, Духу Полісся і Волині, ти з нами!
Czuwaj!
Олександр РАДІЦА
Комендант Загону харцерів «Волинь»
