Майдан – це студенти, робітники, бізнесмени, селяни, пенсіонери, націоналісти, інтернаціоналісти-афганці, ветерани-десантники, держслужбовці, вчителі, музиканти… Унаслідок Майдану 2013-2014 виникли нові об’єднання і формації: Автомайдан, Правий сектор, Чорний блок, Самооборона. Сьогодні «Волинський монітор» у гостях у волинської Самооборони.

Андрій Федчак – начальник Штабу Самооборони Майдану, за професією – соціолог.

– Пане Андрію, що Вас спонукало вийти на Майдан?

– Я пішов на Майдан, бо прийшов край терпінню. Уже давно стало зрозуміло, що правлячий режим Партії регіонів завів нас у безвихідне становище. Думаю, що зараз уже не цікаво аналізувати той «букет покращень» від попередньої влади. Але, коли президент Янукович посягнув на останнє, що у нас залишилося, – на нашу гідність, ми вийшли на Майдан.

– Гідність, це….

Гідність – це, наприклад, не пхатися без черги й не хитрувати, не брати й не давати хабарі чиновникам усіх мастей та рангів, суддям, міліціонерам, учителям, лікарям, медсестрам… Самоповага і повага до інших – це також невід’ємна складова гідності. У буденному житті ми часто не зауважуємо поступової втрати власної гідності. Коли молоді люди вийшли на євромайдани, я морально їх підтримував, ходив на роботу і не покладав великих сподівань на результативність акцій протесту. Але, коли влада по-звірячому побила, покалічила і розігнала в Києві мирних демонстрантів, межу терпіння і приниження людської гідності було перейдено. Ми всі пішли на Майдан.

– Це було продовженням Помаранчевої революції?

– У 2004 році ми на короткий час здобули гідність, але дуже швидко її втратили. Переважна більшість «помаранчевих» політиків і тогочасні лідери України просто перетасували і замінили попередню владу, не міняючи суспільно-політичної системи в країні. Образно кажучи, мільйонери потіснили мільярдерів. Почалася міжпартійна боротьба за владу. Майдан 2013-2014 року принципово відрізняється від Помаранчевого своєю аполітичністю. Навіть «об’єднана» опозиція є тільки маленькою складовою народної української революції. Євромайдан вистояв у майже безнадійних ситуаціях завдяки своїй об’єднавчій силі. На барикадах питання про національну чи партійну приналежність було відсутнє. Громадські організації, рухи та об’єднання, партії, прості громадяни створили нову українську суспільну матерію – солідарність.

Іван Мирка, лідер групи протидії корупції Самооборони Майдану, за професією дорожній інженер.

– Моє покоління стало свідком і учасником динамічних змін та перетворень в Україні. Я народився в 1980 році, вчився, працював, знову вчився і працював. У 2004 році на Майдані я став громадянином України. Зрозумів і повірив, що можу змінити мою країну.

– Розумію, що участь у Самообороні Майдану дає Вам таку можливість?

– Українська суспільно-політична реальність, участь у майданах, дієвий опір диктатурі і правлячому режиму змінює людей, у тому числі й мене. У мене виробилось і розвинулось, можливо, занадто гіперболізоване, загострене почуття справедливості та гідності. Вважаю корупцію найбільшим злом українського суспільства. Потрібно докорінно знищити попередню згнилу систему. Але ці докорінні зміни під силу тільки новим, не заплямованим і не зараженим корупцією, молодим державним управлінцям.

– Через Україну перейшов кадровий «голодомор», постійним є питання про якісно нові кадри і модель державного управління.

– Можна робити ставку тільки на перевірені кандидатури. Я можу вірити тільки тим, хто був поряд на Майдані, а це практично вся суспільна палітра України. Розраховуємо на підтримку й участь у роботі державних службовців «старої» системи. Але це можливо тільки після повної люстрації, якій мають підлягати всі претенденти на керівні посади у виконавчій владі.

– Можливо, простіше скористатись європейським досвідом, як це зробила Польща?

– Досвід країн пострадянського простору для України може бути прикладом для державотворчого процесу. Спочатку ми мусимо зрозуміти й запобігти повторенню помилок влади і наших власних. Але цю нелегку дорогу ми маємо пройти самі. Розуміємо, що часу обмаль і другого шансу повернути Україну на європейський шлях у нас уже не буде.

– Пане Іване, чому Самооборона не йде у владу і не висуває активно своїх представників?

– Наразі Самооборона мусить виконувати контролюючу функцію над владою. Образно кажучи, це занесена сокира над нечесними руками, над спокусою розкрадання державних коштів. Війну з корупцією ми ще не виграли. Стара система не піддається, навіть досить агресивно щирить зуби.

– Ви маєте на увазі акцію Самооборони у Володимирі-Волинському? Існує популярна сентенція, що «Україна має Крим, а Волинь – Володимир-Волинський».

– Не тільки Володимир, є ще Любомль, Ковель… Дійсно, у Володимирі-Волинському не вдалося з першого разу викорінити стару систему. У цьому місті все і вся пов’язане між собою. Прикордонне місто, в якому високий рівень безробіття, стало перевалочною базою контрабанди до сусідньої Польщі. Складається враження, що ні міліція і прокуратура, ні СБУ і суди не зацікавлені в ліквідації цієї вже не тільки волинської, але й української контрабандної «візитки». Активісти волинського Майдану недавно накрили нелегальний склад-магазин з контрафактною продукцією, цигарками та алкоголем на суму 1.5 млн гривень. Поки цілий день вимагали в суді постанови на обшук, місцеві бойовики спортивної статури відбили і вивезли з цього магазину значну кількість затриманого товару. Багатьох із цих спортсменів знають як «придворну гвардію» мера міста Петра Саганюка, яку використовували, коли у Володимирі-Волинському відбувалися мітинги проти Партії регіонів.

Андрій Омельчук – заступник начальника штабу волинської Самооборони.

– Що потрібно зробити, щоб змінити там ситуацію?

– Це тільки початок роботи. Ми дали чіткий сигнал, що ситуація з контрабандою і митним свавіллям мусить бути вирішена у правовому полі. Маю надію, що керівництво силових структур Волині розуміє важливість цієї проблеми. Потрібно також забезпечити місцевих мешканців роботою, вирвати їх із «легалізованої» контрабандної системи.

– Як відновити віру громадян у верховенство права?

– Прокуратура і суд – це повністю скомпрометований правлячим режимом інструмент влади. Практично неможливо знайти чесних людей у середніх та вищих ланках. Там усе потрібно починати майже з нуля.

– І знову кадрова проблема?

– Потрібно дати дорогу не розбещеним владою і не корумпованим молодим кадрам. Варто пошукати і залучити до праці у правових структурах чесних працівників служби безпеки. Цей процес має відбуватись під жорстким контролем громадськості.

– Вірите що у нас немає Федеральної СБУ, що є надія і віра в міліцію?

– Про СБУ не можу сказати нічого конкретного. Думаю і сподіваюсь, що там не всі поголовно російські агенти, що залишилися чесні офіцери і патріоти України. Про міліцію можу сказати більше, оскільки ми з ними почали безпосередню співпрацю, разом підтримуючи громадський порядок. Враховуючи той факт, що міліція останнім часом виконувала політичні замовлення влади, громадський контроль допоможе повернути правоохоронним органам їхню пряму функцію. На міліцію тепер не тиснуть зверху, партійна приналежність уже не звільняє від кримінальної відповідальності. Наше завдання – зламати і припинити схеми «кришування» міліцією кримінальної і нелегальної діяльності окремих осіб та організованих угрупувань.

– Самооборона спільно з міліціонерами патрулює вулиці. Чи стало менше правопорушень?

– Однозначно можна стверджувати, що криміногенні процеси не набувають розвитку. Навіть вдалося виявити кілька задавнених правопорушень. Деякі наші дружинники заявляють, що після нормалізації ситуації й надалі будуть допомагати міліції підтримувати правопорядок. Населення Волині почувається захищеним і почало нам активно допомагати.

– Гасла Майдану запрацювали? Спільна справа? Разом і до перемоги?

– Іншого шляху у нас немає. Ми нарешті відчули в собі силу змінити себе і країну.

Розмовляв Валентин ВАКОЛЮК