Росіяни на Майдані
Статті

Народна дипломатія працює: українці та росіяни виявляють здоровий глузд, взаємоповагу, співчуття і шукають взаєморозуміння.

Сучасні українсько-російські відносини вкрай драматичні: економічні блокади, дискусії про Голодомор, непростий вибір між ЄС і Митним союзом, співпраця з НАТО, ціни на газ, Чорноморський флот, статус російської мови в Україні – це далеко неповний перелік больових тем.

І все це на фоні того, що, як не крути, а маємо з росіянами давні і тісні політичні, економічні, культурні зв’язки. Т.Шевченко в щоденнику захоплено описував собор у російській глибинці, який збудував «простой русский мужичок», а В.Маяковський закликав: «Разучите эту мову на знаменах…» Маємо сімейні традиції – інтернаціональні подружжя, в яких обидві мови – рідні і обидві передаються дітям. Усі ці обставини спонукають нас до розважливості.

Тому поки політики ведуть розмови про те, що нас роз’єднує, народна дипломатія працює: українці та росіяни виявляють здоровий глузд, взаємоповагу, співчуття і шукають взаєморозуміння.

Серед численних наметів, що розбиті на Євромайдані, є й намет, над яким розвівається російський триколор. Але не тільки його мешканці вважають за потрібне бути тут, коли в Крим уведені російські війська.

– Алло! Инфо-центр Майдана? Вам звонят из Сибири. Из Красноярска.

Я переходжу на російську і з’ясовую: мій співрозмовник хоче переказати кошти для постраждалих. І взагалі, щоб підтримати Євромайдан, адже тепер до нас прийшли ще й російські війська. Це їхні війська. Але сибіряк каже, що вони, росіяни, «не хочуть війни і захоплюються нами». Його переповнюють емоції від того, що нам вдалося «скинути окови», і він вірить, що їм це теж колись вдасться. Я йому того щиро зичу... Запевняю: ми не маємо до них ненависті і прагнемо миру. На цьому, розчулені, сходимося.

Учора теж довелося перетинатися з росіянами: немолода, але енергійна жінка із «російського» намету на Євромайдані приходила в Інфо-центр, щоб просити іншої волонтерської роботи: чистити на кухні картоплю їй уже набридло. Вона розказувала, що не уявляє таких віче в Москві, коли виходить на вулицю мільйон громадян, щоб сказати владі: «Банду – геть!» Для них це екстрим та екзотика.

Особливо для тих, хто записується в сотні Самооборони Майдану. Справді, неговіркий громадянин Російської Федерації виявив бажання записатися до сотні. Варто загадати, що в Небесній Сотні є Ігор Ткачук, котрий родом із Калінінградської області Росії.

На Майдані ще й наші українські росіяни – з Донбасу, Криму, Києва. Ефектна немолода киянка, росіянка за походженням, що виразно видає мовлення, гнівалася, що українська інтелігенція (особливо науковці) недостатньо активна. Де позиція академіків, професорів, директорів інститутів тощо? Я намагалася опонувати: мовляв, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка виступив зі Зверненням до колег і партнерів у Росії. Але їй здається, що позиція має бути більш радикальною. У приклад ставить Правий сектор.

В Інфо-центр стали приходити біженці-кримчани. Ось сім’я, в котрої семеро дітей, – шукають роботи і притулку. Вони за Україну і Євромайдан, але нарікають, що в Севастополі небезпечно про це говорити. Скаржаться, що дуже мало інформації, тому не все їм там зрозуміло.

До речі, про інформацію. Реакція на російських журналістів така ж різна, як і російські журналісти. Одних оточують кільцем, коли вони ведуть запис, і гукають гуртом «Не бреши!» А іншим аплодують: саме так зустрічали російський телеканал «Дождь», який зробив цікавий флеш-моб на одному з віче: журналісти і ті, хто пристав до їхньої акції, розкрили чорні парасольки і пройшлися по Майдану Незалежності. Я не стрималася і прокоментувала сусідам, котрі стояли поруч: «Це достойний і правдивий російський телеканал». У відповідь – усмішка і слова:

– Ми вас підтримуємо!

Це було сказано українською. Певна річ, що з акцентом. Однак така спроба – вияв поваги до мови і народу. Спасибо им! Я их тоже уважаю…

Кількісно росіян на Майдані не так вже й багато – якщо на око, не на багато більше, ніж грузинів і білорусів. Але їхня присутність нас бадьорить. Адже на одному з плакатів написано: «Путин – это еще не вся Россия». Я у це вірю.

Тетяна КРАЙНІКОВА

 

Через порушення прав людини у Росії, редакція Волинського монітора зобов’язана оберігати анонімність особи зображеної на світлині.

 

Схожі публікації
Родинний великодній майстерклас у Товаристві Тадеуша Костюшка
Події
У рамках підготовки до Великодня Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка, яке діє в Луцьку, організувало для учнів суботньо-недільної школи та членів їхніх сімей родинний великодній майстерклас.
20 березня 2026
Учні Луцької громади декламували польську поезію. На фіналістів чекає обласний етап конкурсу
Події
У Луцьку відбувся міський етап XXXI Конкурсу виразного читання імені Юліуша Словацького. Його учасники декламували твори польських поетів, зокрема патрона конкурсу, а також Антонія Слонімського, Данути Вавілов, Чеслава Кур’яти та отця Яна Твардовського.
20 березня 2026
«LEGIO Волинь»: у Луцьку втретє відбудеться фестиваль популярної історії
Події
ГО «Ідеалісти» спільно з подієвою агенцією «Рожевий табурет» та факультетом історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки організовує третій щорічний фестиваль популярної історії «LEGIO Волинь».
20 березня 2026
На Тернопільщині знешкодили залишки ворожої ракети Х-101, знайдені посеред поля
Події
Уламки ворожої ракети між населеними пунктами Кам’янка та Романівка в Тернопільському районі виявив під час польових робіт місцевий житель. Про небезпечну знахідку чоловік повідомив на спецлінію поліції.
19 березня 2026
Крашевський у Волинському музеї
Статті
19 березня минає чергова річниця смерті Юзефа-Ігнація Крашевського, видатного польського письменника, який значну частину свого життя провів на Волині. Пропонуємо вашій увазі статтю археолога, музейника і краєзнавця Яна-Юзефа Фітцке «Пам’ятки Юзефа-Ігнація Крашевського у Волинському музеї», опубліковану в № 5 «Землі Волинської» за 1939 р.
19 березня 2026
Нововолинськ: чергова російська атака на енергооб’єкт у громаді
Події
Під час вечірньої повітряної тривоги 18 березня зафіксовано влучання в енергооб’єкт біля Нововолинська. Про це Нововолинський міський голова Борис Карпус.
18 березня 2026
Центр східноєвропейських досліджень з Варшави знайомить українських студентів з історією Польщі
Події
16–18 березня викладачі Центру східноєвропейських досліджень Варшавського університету провели у Волинському національному університеті імені Лесі Українки гостьовий цикл лекцій під загальною назвою «Історія та культура Польщі – давня й сучасна».
18 березня 2026
На Рівненщині знайшли нерозірвані бойові частини російських ракет
Події
Під час польових робіт у Рівненській області знайшли нерозірвані бойові частини ворожих ракет. Їх знешкодили вибухотехніки поліції.
18 березня 2026
Польські фразеологізми: Патріотизм як палиця в мурашнику
Статті
Патріотизм – це поняття важке, як старий, трохи надтріснутий дзвін, який лунає тільки тоді, коли хтось дійсно відважиться його торкнутися. В теорії це любов до Батьківщини, турбота про громаду, готовність до самопожертви. А на практиці все частіше нагадує старанно режисований спектакль, у якому вдавання більше, ніж змісту, більше заяв, ніж учинків, більше пустих слів і жестів.
18 березня 2026