Росіяни на Майдані
Статті

Народна дипломатія працює: українці та росіяни виявляють здоровий глузд, взаємоповагу, співчуття і шукають взаєморозуміння.

Сучасні українсько-російські відносини вкрай драматичні: економічні блокади, дискусії про Голодомор, непростий вибір між ЄС і Митним союзом, співпраця з НАТО, ціни на газ, Чорноморський флот, статус російської мови в Україні – це далеко неповний перелік больових тем.

І все це на фоні того, що, як не крути, а маємо з росіянами давні і тісні політичні, економічні, культурні зв’язки. Т.Шевченко в щоденнику захоплено описував собор у російській глибинці, який збудував «простой русский мужичок», а В.Маяковський закликав: «Разучите эту мову на знаменах…» Маємо сімейні традиції – інтернаціональні подружжя, в яких обидві мови – рідні і обидві передаються дітям. Усі ці обставини спонукають нас до розважливості.

Тому поки політики ведуть розмови про те, що нас роз’єднує, народна дипломатія працює: українці та росіяни виявляють здоровий глузд, взаємоповагу, співчуття і шукають взаєморозуміння.

Серед численних наметів, що розбиті на Євромайдані, є й намет, над яким розвівається російський триколор. Але не тільки його мешканці вважають за потрібне бути тут, коли в Крим уведені російські війська.

– Алло! Инфо-центр Майдана? Вам звонят из Сибири. Из Красноярска.

Я переходжу на російську і з’ясовую: мій співрозмовник хоче переказати кошти для постраждалих. І взагалі, щоб підтримати Євромайдан, адже тепер до нас прийшли ще й російські війська. Це їхні війська. Але сибіряк каже, що вони, росіяни, «не хочуть війни і захоплюються нами». Його переповнюють емоції від того, що нам вдалося «скинути окови», і він вірить, що їм це теж колись вдасться. Я йому того щиро зичу... Запевняю: ми не маємо до них ненависті і прагнемо миру. На цьому, розчулені, сходимося.

Учора теж довелося перетинатися з росіянами: немолода, але енергійна жінка із «російського» намету на Євромайдані приходила в Інфо-центр, щоб просити іншої волонтерської роботи: чистити на кухні картоплю їй уже набридло. Вона розказувала, що не уявляє таких віче в Москві, коли виходить на вулицю мільйон громадян, щоб сказати владі: «Банду – геть!» Для них це екстрим та екзотика.

Особливо для тих, хто записується в сотні Самооборони Майдану. Справді, неговіркий громадянин Російської Федерації виявив бажання записатися до сотні. Варто загадати, що в Небесній Сотні є Ігор Ткачук, котрий родом із Калінінградської області Росії.

На Майдані ще й наші українські росіяни – з Донбасу, Криму, Києва. Ефектна немолода киянка, росіянка за походженням, що виразно видає мовлення, гнівалася, що українська інтелігенція (особливо науковці) недостатньо активна. Де позиція академіків, професорів, директорів інститутів тощо? Я намагалася опонувати: мовляв, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка виступив зі Зверненням до колег і партнерів у Росії. Але їй здається, що позиція має бути більш радикальною. У приклад ставить Правий сектор.

В Інфо-центр стали приходити біженці-кримчани. Ось сім’я, в котрої семеро дітей, – шукають роботи і притулку. Вони за Україну і Євромайдан, але нарікають, що в Севастополі небезпечно про це говорити. Скаржаться, що дуже мало інформації, тому не все їм там зрозуміло.

До речі, про інформацію. Реакція на російських журналістів така ж різна, як і російські журналісти. Одних оточують кільцем, коли вони ведуть запис, і гукають гуртом «Не бреши!» А іншим аплодують: саме так зустрічали російський телеканал «Дождь», який зробив цікавий флеш-моб на одному з віче: журналісти і ті, хто пристав до їхньої акції, розкрили чорні парасольки і пройшлися по Майдану Незалежності. Я не стрималася і прокоментувала сусідам, котрі стояли поруч: «Це достойний і правдивий російський телеканал». У відповідь – усмішка і слова:

– Ми вас підтримуємо!

Це було сказано українською. Певна річ, що з акцентом. Однак така спроба – вияв поваги до мови і народу. Спасибо им! Я их тоже уважаю…

Кількісно росіян на Майдані не так вже й багато – якщо на око, не на багато більше, ніж грузинів і білорусів. Але їхня присутність нас бадьорить. Адже на одному з плакатів написано: «Путин – это еще не вся Россия». Я у це вірю.

Тетяна КРАЙНІКОВА

 

Через порушення прав людини у Росії, редакція Волинського монітора зобов’язана оберігати анонімність особи зображеної на світлині.

 

Схожі публікації
GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів на стипендійну програму
Можливості
Молодіжна організація GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів з України, які навчаються в польських чи українських закладах вищої освіти, на стипендійну програму.
16 вересня 2026
Просив, щоб поховали в Україні. У Луцьку попрощалися з полеглим воїном із Колумбії
Події
15 вересня Луцьк попрощався із колумбійцем Карлосом-Артуро Бохоркесом-Веласко, який загинув у бою за Україну.
15 вересня 2026
Хрест не має останнього слова. Відпуст у Торчині
Події
«Страждання не має останнього слова, бо Хрест не має останнього слова. Останнє слово належить Христу і це слово – воскресіння», – ці слова стали головним посланням урочистості Воздвиження Всечесного Хреста, яка 14 вересня відбулася в римо-католицькій парафії в Торчині.
15 вересня 2026
Вечір сакральної музики в Дубні
Події
14 вересня парафія Святого Йоана Непомука в Дубні відзначила друге престольне свято – Воздвиження Всечесного Хреста.
15 вересня 2026
«Палітра культур»: яким був цьогорічний інтеркультурний фестиваль у Луцьку
Події
Традиційно з нагоди Дня міста в Луцьку відбувся інтеркультурний фестиваль «Палітра культур».
14 вересня 2026
У луцькому костелі відбудеться прощання з колумбійцем, загиблим у бою за Україну. Оновлено 15.09
Події
У вівторок, 15 вересня, в Луцьку відбудеться похорон колумбійця Карлоса-Артуро Бохоркеса-Веласко, який загинув у бою за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.
14 вересня 2026
Російські дрони цілий день атакують Рівненську та Волинську області
Події
Кілька годин триває масована атака безпілотників на Волинську область та цілий день на Рівненську. Ворог скерував дрони, зокрема, на Ковель, Луцьк, Сарни та Дубно. 
12 вересня 2026
Маршрут початку ХХ століття: в Луцьку презентували аудіопрогулянку центром міста
Події
«Лесі не снилося життя у ритмі танго» – аудіопрогулянку під такою назвою представили в Луцьку 11 вересня. Це перша аудіопрогулянка в рамках проєкту  «Полікультурний Луцьк: маршрут початку ХХ століття», що його реалізовує театр «Гармидер».
12 вересня 2026
У Рівному проведуть ювілейний турнір із мініфутболу для команд з України та Польщі
Події
У Рівному відбудеться X Міжнародний турнір з мініфутболу «Спорт зближує серця» серед дитячих та дорослих команд з України та Польщі.
11 вересня 2026