Заступники міністрів закордонних справ України, Польщі та Литви підписали в Луцьку План спільних дій із протидії дезінформації країнами-учасницями Люблінського трикутника на 2022–2023 рр.
Високопосадовці обговорили також безпекову ситуацію в регіоні.
Консультації в рамках Люблінського трикутника відбуваються в Луцьку 11–12 грудня в Художньому музеї, розміщеному на території Луцького замку. 11 грудня тут організували пресконференцію, на початку якої заступники глав МЗС трьох держав підписали план дій щодо дезінформації, а згодом запевнили в подальшій співпраці в рамках тристоронньої ініціативи. У заході взяли участь також посол України в Польщі Андрій Дещиця та посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький.
Першим слово взяв заступник міністра закордонних справ України Микола Точицький. Він нагадав, що 1429 р. у стінах Луцького замку також обговорювали тему безпеки Європи – на з’їзді монархів. Питання безпеки, за його словами, досі залишається дуже актуальним.
«Це не перша зустріч координаторів Люблінського трикутника. Впродовж останніх тижнів ми постійно спілкуємося в різних форматах та обговорюємо важливі питання. Сьогодні ми затвердили дорожню карту, яку напрацювали з координаторами Люблінського трикутника. Ми розглянули питання, як-от загрози безпеці з боку Росії, міграційна криза на кордонах Європейського Союзу, та підписали документи щодо стратегічної комунікації. Хочу нагадати, що ми відзначаємо 30 років встановлення дипломатичних зв’язків між нашими державами. Нещодавно відбувся важливий саміт, під час якого Польща запевнила Україну в підтримці її прагнення вступу до ЄС. Ми цінуємо підтримку наших колег щодо цілісності нашої території, щодо членства України в НАТО. Водночас сьогодні пролунала пропозиція Польщі та Литви про відкриття в Києві офісу Організації економічного співробітництва та розвитку», – розказав Микола Точицький.
Він запевнив, що Україна готова до безпекових викликів насамперед завдяки тісній співпраці в рамках Люблінського трикутника.
Своєю чергою, віцеміністр закордонних справ Литви Мантас Адомєнас пригадав, що дипломатичні відносини між Україною та Литовською Республікою було налагоджено 12 грудня 1991 р. Наголосив, що нині країни стикнулися з багатьма викликами: гібридні атаки з боку Білорусі, військова присутність Росії біля кордонів України, загроза навали мігрантів в Україні.
«Ми обговорили гібридну атаку на кордонах Польщі та Литви, те, як підготуватися Україні до ймовірної навали мігрантів, як можна стримувати дії Росії біля кордонів України, як посилити відповідь України у зв’язку з ескалацію цієї ситуації, як можна залучити партнерів із НАТО та ЄС. У цьому контексті важливим є підписання плану спільних дій із протидії дезінформації. Ми маємо справу зі спільними викликами, тому важливо посилити опірність громадян на дезінформацію. Аби посилити процес реформ в Україні, в Києві буде відкрито офіс Організації економічного співробітництва та розвитку. Це дасть можливість залучити практичні інструменти. Насамкінець хочу зазначити, що Люблінський трикутник, у форматі якого співпрацюють наші країни, має важливі практичні досягнення і показав себе як інструмент, де можна поділяти не тільки політичні, а й економічні погляди», – сказав Мантас Адомєнас.
Саме Польща першою визнала незалежність України 30 років тому. «Ці 30 років були напрочуд динамічними для України. Вона зіткнулася з багатьма викликами, але зуміла збудувати демократичну, проєвропейську державу, яка прагне вступу до НАТО та ЄС», – сказав заступник міністра закордонних справ Республіки Польща Марцін Пшидач.
«Польща підтримує рішення України. Ми знаємо, хто цим незадоволений. Нині гібридні операції спрямовані проти України та Польщі, як-от міграційна криза, спровокована діями режиму Олександра Лукашенка, і наростання військової присутності Російської Федерації біля кордонів України. Тому важливо залишатися об’єднаними та підтримувати спільні стратегічні зв’язки. Наші країни мають спільну історію. Ми співпрацюємо заради миру та толерантності. Протягом багатьох років ми міцно закріпилися в контексті Східної Європи. І саме завдяки спільній історії можемо оцінити взаємодію в рамках Люблінського трикутника. Сьогодні ми мали змогу обговорити, як на постійній основі здійснювати подальшу комунікацію та організовувати спільні заходи. Також хочу подякувати колегам за співпрацю в контексті гібридних атак, які зараз тривають, висловити солідарність із литовськими колегами, які відчувають ті самі загрози, що й ми, та солідарність з українськими колегами, які зазнають загроз із боку Росії. Сьогодні ми підписали спільний план дій із протидії дезінформації. Переконаний, що ця співпраця дасть нам можливості та базу для згуртованих дій і відповідей на загрози».
Він розповів теж про ситуацію на польсько-білоруському кордоні. Польща затримує навалу мігрантів, але досі тисячі громадян країн Близького Сходу намагаються потрапити на територію Польщі з боку білоруського кордону нелегальним шляхом. За словами Марціна Пшидача, Білорусь заохочує мігрантів здійснювати перетин кордону нелегальним шляхом. Додав, що для повернення мігрантів у країни їхнього походження важливим є впровадження санкцій.
«Щодо ризику на кордоні для України, то він є. Тривають гібридні операції, але партнери з Європейського Союзу та НАТО готові надати Україні свою підтримку. Гібридні атаки з боку режиму Лукашенка є зеленим світлом для Кремля. Тому Україна має бути готовою стати на захист своїх кордонів. Ситуація динамічна, тому потрібно залишатися згуртованими та співпрацювати», – звернув увагу заступник глави МЗС Польщі.
Підписаний Миколою Точицьким, Марціном Пшидачем та Мантасом Адомєнасом План спільних дій із протидії дезінформації країнами-учасницями Люблінського трикутника на 2022–2023 рр. передбачає підготовку регулярних спільних доповідей про виклики та загрози в інформаційній сфері, розробку механізму спільного реагування на російські дестабілізаційні кампанії, обмін досвідом і посилення інституційних спроможностей із протидії гібридним загрозам.
«Передбачена також співпраця зі ЗМІ. При кожному міністерстві закордонних справ працюють відповідні департаменти, які взаємодіятимуть не лише з медіа, а й із громадянським суспільством», – наголосив заступник міністра закордонних справ України Микола Точицький.
«Я маю досвід у зв’язку з ситуацією, яка нині відбувається з Білоруссю, і знаю, що поставлено на кону. Лукашенко та Путін усіляко перешкоджають діяльності незалежних ЗМІ, не запрошують міжнародні медіа для висвітлення подій. Необхідно показати реальність, те, до чого призводять гібридні операції, поширювати правдиву інформацію. Тому зараз перед незалежними медіа стоїть велика відповідальність. Вони мають показувати межу між істинною інформацією та дезінформацією», – додав заступник державного секретаря МЗС Республіки Польща Марцін Пшидач.
Текст і фото: Ольга ШЕРШЕНЬ
