Україна горить у вогні повстання. Можливо, це занадто голосні слова, але зараз триває найбільший народний протест в історії незалежної України. Він почався у відповідь на відмову від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, показав свою силу після жорстокого розгону демонстрантів у Києві в ніч на 30 листопада та розлився по всій Україні після прийняття 16 січня «драконівських законів».

 

Так у засобах масової інформації охрестили закони, що обмежують право на мирні зібрання та акції протесту, ставлять під загрозу свободу слова й уможливлюють численні порушення в судочинстві.

 

На жаль, українці не звикли читати закони і пересічний громадянин може навіть не підозрювати, наскільки зміниться його життя, якщо ці закони не будуть вчасно скасовані. Отож, якщо Україна діятиме згідно з положеннями цих законів, ми зануримося в орвеллівську підконтрольну реальність:

– заборонено рухатися в колоні більше, ніж п’яти автомобілям. Шостий водій ризикує вилученням водійських прав та автомобіля на 2 роки;

 

– заборона діяльності інформагентства без державної реєстрації. За порушення – конфіскація техніки і продукції та великий штраф. Варто додати, що відтепер усі Інтернет- видання протягом двох місяців змушені зареєструватись як інформаційне агентство, оскільки українське законодавство раніше не регулювало діяльності ЗМІ в Інтернеті. Сьогодні вони здебільшого мають статус приватних підприємств;

 

– порушення порядку мирних зібрань – до 10 діб арешту;

 

– участь у мирних зібраннях у касці, форменому одязі, масці тощо – до 10 діб арешту;

 

– встановлення наметів, сцени, звукопідсилюючого обладнання – до 15 діб арешту;

 

– неповага до суду – 15 діб арешту;

 

– невиконання вимог про обмеження доступу до Інтернету – штраф 6800 грн.;

 

– невиконання «законних вимог» працівників СБУ – штраф понад 2 000 грн.;

 

– протокол про адміністративне правопорушення не обов’язково вручати порушникові, достатньо двох «свідків»;

 

– для підтвердження вручення повістки не обов’язковий підпис особи, достатньо будьє яких інших доказів;

 

– блокування доступу до житла (новий запис у Кримінальному кодексі) – 6 років ув’язнення;

 

– наклеп (стаття повернулася до Кримінального кодексу) – 2 роки ув’язнення;

 

– поширення екстремістських матеріалів – 3 роки ув’язнення;

 

– масове порушення громадського порядку – 2 роки ув’язнення;

 

– масові заворушення – 10-15 років ув’язнення (будь-якого учасника Євромайдану можна затримати за цією статтею);

 

– збір інформації про «беркутівців», суддів та деяких інших посадовців – 3 роки ув’язнення;

 

– погроза міліціонеру чи іншому працівнику правоохоронних органів – 7 ув’язнення;

 

– збір інформації про суддю та членів його родини – 2 роки ув’язнення;

 

– громадські організації, які отримують кошти з-за кордону, наприклад, у вигляді грантів, отримують статус «іноземних агентів» і повинні зареєструватися відповідно до цього статусу. У їхній назві має міститися словосполучення «громадське об’єднання, що виконує функції іноземного агента». Також ці організації втратять статус неприбуткових, тобто будуть змушені платити податки на «прибуток» та звітувати про «агентську» діяльність;

 

– громадські організації не можуть вести «екстремістської діяльності», при чому це визначення може дуже широко трактуватися. Наприклад, екстремістською вважається діяльність, що спрямована на контроль та вплив на рішення місцевих та центральних органів влади;

 

– церкви не можуть здійснювати діяльності, яка може бути визнана «екстремістською»;

 

– влада може прийняти рішення про індивідуальну заборону доступу до Інтернету;

 

– громадське об’єднання, яке прагне впливати на рішення органів влади вважається таким, що бере участь у політичні діяльності (на таку діяльність і її фінансування потрібно просити завчасного дозволу держави);

 

– людину можуть засудити (у тому числі на багаторічне ув’язнення) заочно, без її присутності на суді;

 

– до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що зафіксоване автоматичним засобом, можна притягнути водія, навіть якщо він не керував транспортним засобом під час порушення;

 

– народного депутата можуть позбавити недоторканності без розгляду профільним комітетом – шляхом голосування на пленарному засіданні Верховної Ради;

 

– «беркутівці» та посадовці, які вчинили злочини проти активістів Майдану, звільняються від покарання.

 

Це не всі нововведення, але навіть їх достатньо, щоб зрозуміти – в Україні вже є диктатура. Диктатура, встановлена «ручним» голосуванням депутатів, які не мали доступу до законів. Голосуванням, яке відбулося з порушенням усіх можливих регламентів та яке досі непідтверджене жодним фото-, відеозаписом, чи документом, на якому є 235 голосів «за».

 

Нові закони відкривають двері масовим арештам та сфабрикованим судовим розправам на кшталт радянських. Адже тепер можна звинуватити будь-яку людину, знайшовши двох «свідків» та проводячи суд без присутності «обвинуваченого». Лише цього достатньо для праведного гніву.

 

Незважаючи на те, що деякі з положень новоприйнятих законів не обов’язково привели б до диктатури, і, можливо, аналоги таких норм є навіть у європейському законодавстві, не варто забувати про поширені порушення у функціонуванні правоохоронних органів та судів. Безсумнівно, нові закони стануть інструментом для запровадження цензури, контролю та залякування. Таким чином, завдання світової та української спільноти полягає в тому, щоб не допустити до впровадження диктатури в Україні.

 

Олена СЕМЕНЮК

 

Деякі закони, які Верховна Рада ухвалила 16 січня 2014 року:

- Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян;

- Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України;

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів;

- Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо заочного кримінального провадження;

- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.