Попри те, що зі зрозумілих причин настрої в українському суспільстві зараз тривожні, людям усе ж хочеться жити нормальним докоронавірусним життям.

І хоч афіша про концерт 15 березня, вивішена тиждень тому, загубилася в круговерті новин останніх непростих днів, на нього все-таки прийшла публіка.

Глядачів на концерті в луцькому римо-католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла було кілька десятків з огляду на обмежувальні заходи.

Програма концерту, присвяченого 100-річчю від дня народження Святого Йоана Павла ІІ, Папи римського, була насиченою й різноманітною. Твори закордонних і українських композиторів виконали органісти луцького кафедрального собору Тетяна Янюк і Петро Сухоцький. До речі, Петро Сухоцький – викладач Волинського коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського, а Тетяна – його колишня учениця. Своїм меццо-сопрано заворожила слухачів Вікторія Чайка, солістка Волинської обласної філармонії. Вона представила різні за жанром номери: оперну арію, неаполітанську пісню, класичні «Dignare» Генделя і «Ave Maria» Шуберта. Барв палітрі концерту додали теж виконані в дуеті з органом твори для флейти Пана і сопілки, на яких грали Роман Бугайчук і Станіслав Зубенко, студенти Волинського коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського.

Ведучим концерту був вікарій кафедральної парафії, отець Роман Власюк. Він приблизив глядачам постать Йоана Павла ІІ, розповів про деякі епізоди життя Папи-поляка. Особливо проникливо прозвучали слова заповіту понтифіка, зачитані під кінець концертної програми: «У своєму заповіті Папа написав: “Пильнуйте, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь” (Мт 24, 42). Ці слова мені нагадують про останній поклик, який прозвучить тоді, коли Господу буде вгодно. Прагну іти за ним і прагну, аби все, що становить моє земне життя, підготувало мене до цієї хвилини. Не знаю, коли вона настане, але, так як і все, так і цю хвилину віддаю в руки Матері мого Вчителя: Totus Tuus – я весь Твій. У цих самих материнських руках залишаю все і всіх, з якими зв’язало мене моє життя і моє покликання. В цих руках залишаю передусім Церкву, а також мій народ і все людство».

Кілька глядачів, виходячи із храму після завершення концерту, сказали, що він був для них «просто необхідним». І додали: «З нетерпінням чекатимемо на наступний».

Концерт відбувся під патронатом Генерального консульства Республіки Польща в Луцьку.

Текст і фото: Анатолій ОЛІХ