«Зневажений геноцид»: у Луцьку експонують виставку про масові вбивства ромів на Волині
Статті

До 27 вересня в Луцьку можна оглянути виставку, присвячену майже недослідженій історії масових вбивств ромів на території Волині.

Експозиція «Зневажений геноцид» із 13 вересня діє в приміщенні Волинського краєзнавчого музею. Вона складається з 20 стендів, які містять архівні документи, сімейні світлини, розповідають особисті історії тих, кому пощастило пережити геноцид, зокрема, в Камінь-Каширському, Ратнівському, Ковельському, Локачинському та Горохівському районах.

Виставка – результат дослідницького проєкту «Зневажений геноцид. Доля ромів у зоні окупації України під час Другої світової війни», покликаного ознайомити широку українську аудиторію з фактами геноциду ромів за часів нацизму. Організатори – німецька спілка «Освітня ініціатива з роботи заради миру» та Український центр вивчення історії Голокосту в партнерстві з Волинською обласною організацією Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Представниця Українського центру вивчення історії Голокосту Іраїда Майданець пригадала, що проєкт на території України реалізовували в три етапи. Протягом першого – весною 2018 р. – дослідники вивчали становище ромів під час Другої світової війни в Україні. Вони мандрували різними областями країни, де записували свідчення очевидців подій, зокрема старожилів, котрі пам’ятають масові розстріли. Загалом опрацювали більше 50 історій.

romy 1

romy 2

romy 5

У серпні-вересні 2018 р. історики, журналісти та активісти з Німеччини, Польщі, Сербії, Угорщини та України відвідували місця пам’яті геноциду та спілкувалися з ромами, котрі вижили, та членами їхніх родин.

«На другому етапі не тільки досліджували свідчення очевидців-ромів або тих, хто пам’ятає події з розповідей близьких, історії очевидців-українців, а й намагалися з різних боків поглянути на ромську проблему, тому опитали і членів УПА, і представників партизанських рухів на Волині. Проблему розглядали дуже різносторонньо. Так, протягом освітньої подорожі молодь із Сербії, Угорщини, Німеччини, Польщі та України об’їхала всю країну, побувала в селі Прилуцьке Ківерцівського району, Ковелі, селі Видерте Камінь-Каширського району, де віддала шану ромам, котрих убили в роки війни під час масового розстрілу на Волині», – розказала Іраїда Майданець.

romy 6

А вже на третьому етапі дослідники працювали над пересувною виставкою, яку вперше презентують у Луцьку. Далі експозицію виставлятимуть у Музеї Другої світової війни в Києві. Також у ході проєкту створили серію відеороликів, які можна переглянути в мережі, та організували методичний семінар для вчителів історії.

Як зазначив дослідник Українського центру вивчення історії Голокосту Михайло Тяглий, виставка «Зневажений геноцид» – не остаточний результат роботи проєкту, адже пошук свідків і джерел вивчення масових вбивств ромів в Україні триває.

«Однак матеріал, який вже вдалося зібрати, не може просто лежати в архіві чи сховищі, його треба презентувати, ним потрібно ділитися, – зазначив Михайло Тяглий. – Чому «Зневажений геноцид»? Ми тривалий час шукали назву, яка, на нашу думку, адекватно відображала б те, як зараз пам’ятають про ті історичні події і чи пам’ятають взагалі. Дослідники кажуть, що пам'ять може зберігатися в різний спосіб. Це написано і на одному зі стендів виставки. Наприклад, якщо я нащадок ромської чи єврейської родини, котра зазнала переслідувань, то, звісно, я про це не забуду і буду розповідати це своїм дітям і внукам, тобто каналами сімейної пам’яті я передам ці знання. Але цього замало, аби про це знало навколишнє суспільство, адже сімейна пам'ять може згаснути через два-три покоління. Вона не зникне лише тоді, коли перейде з площини сімейної пам’яті в іншу, де задіяні суспільно значущі інструменти – це книги, фільми, музейні експозиції тощо».

romy 7

Михайло Тяглий акцентував, що сучасне будь-якої країни може бути безпечним тільки тоді, коли одній частині суспільства не байдуже те, що відбувалося з іншими: «Тільки тоді ми зможемо побудувати таке суспільство, яке убезпечить нас від повторення минулих трагедій».

Директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко, своєю чергою, зауважила, що за весь період своєї роботи в установі не може пригадати повноцінного заходу, присвяченого геноциду ромів на Волині: «Ми кожного року запрошуємо відвідувачів, готуємо різноманітні виставки, заходи, розповідаємо про Голокост євреїв, котрий забрав 6 млн життів, про Голодомор, який забрав близько 4 млн життів, але геноцид ромів, дійсно, залишався зневаженим».

romy 9

romy 3

Записати стільки свідчень очевидців та тих, хто пам’ятає розповіді своїх рідних про масові вбивства, як наголосила Іраїда Майданець, не вдалося б без допомоги громадської організації ромів Волині «Терне рома». Її голова Тетяна Логвинюк поділилася, що має двояке відчуття, адже водночас відчуває і сум, і радість у зв’язку з реалізацією проєкту та підготовкою виставки. «Зараз ми можемо донести, показати те, із яким горем стикнулися роми… Напевно, знати історію, берегти її – обов’язок кожного… Ми сьогодні досі споживаємо наслідки тих років, адже якби тоді сільські голови, пересічні громадяни не підтримували політику нацизму, зараз, можливо, не були б настільки поширені негативні стереотипи в суспільстві щодо ромів».

romy 10

Відзначимо, що ознайомитися з виставкою «Зневажений геноцид» можна в робочі дні Волинського музею з 9.00 до 18.00.

romy 4

Текст і фото: Ольга ШЕРШЕНЬ

Схожі публікації
Польський інститут у Києві шукає секретаря чи секретарку
Можливості
Польський інститут у Києві проводить конкурс на посаду секретаря / секретарки. Про це він повідомляє на своєму сайті.
18 вересня 2026
Розпочався прийом заявок на фінансування полонійних проєктів у 2027 році
Події
Фундація «Свобода і демократія» запрошує полонійні організації та польські спільноти подавати проєкти в рамках щорічної програми підтримки Полонії та поляків за межами Польщі.
18 вересня 2026
Репресовані волинські поляки: Крупний чиновник Казимир Рогуцький
Статті
Чиновника Міністерства внутрішніх справ Польщі Казимира Рогуцького звинуватили в тому, що нараховуючи зарплатню працівникам відомства, він вів боротьбу з революційним рухом.
17 вересня 2026
GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів на стипендійну програму
Можливості
Молодіжна організація GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів з України, які навчаються в польських чи українських закладах вищої освіти, на стипендійну програму.
16 вересня 2026
Просив, щоб поховали в Україні. У Луцьку попрощалися з полеглим воїном із Колумбії
Події
15 вересня Луцьк попрощався із колумбійцем Карлосом-Артуро Бохоркесом-Веласко, який загинув у бою за Україну.
15 вересня 2026
Хрест не має останнього слова. Відпуст у Торчині
Події
«Страждання не має останнього слова, бо Хрест не має останнього слова. Останнє слово належить Христу і це слово – воскресіння», – ці слова стали головним посланням урочистості Воздвиження Всечесного Хреста, яка 14 вересня відбулася в римо-католицькій парафії в Торчині.
15 вересня 2026
Вечір сакральної музики в Дубні
Події
14 вересня парафія Святого Йоана Непомука в Дубні відзначила друге престольне свято – Воздвиження Всечесного Хреста.
15 вересня 2026
«Палітра культур»: яким був цьогорічний інтеркультурний фестиваль у Луцьку
Події
Традиційно з нагоди Дня міста в Луцьку відбувся інтеркультурний фестиваль «Палітра культур».
14 вересня 2026
У луцькому костелі відбудеться прощання з колумбійцем, загиблим у бою за Україну. Оновлено 15.09
Події
У вівторок, 15 вересня, в Луцьку відбудеться похорон колумбійця Карлоса-Артуро Бохоркеса-Веласко, який загинув у бою за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.
14 вересня 2026