Політики провели приблизно півгодинну розмову віч-на-віч, а згодом очолили пленерну зустріч, у якій також узяли участь міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський, керівник кабінету президента Кшиштоф Щерський і глава Бюро національної безпеки Павел Солох.

«Співрозмовники погодилися, що поточна ситуація безпеки зобов’язує продовжувати процес адаптації Альянсу та подальшої консолідації зусиль із відлякування й оборони. Вони наголосили на значенні утримання сильних трансатлантичних зв’язків і тривалої присутності США в Європі», – підкреслила канцелярія.

Обидва політики теж обговорили конкретні виклики безпеці на східних і південних кордонах НАТО, зокрема майбутні відносини з Росією та «потребу визначення союзників у спільній боротьбі з терористичними загрозами».

Rzeczpospolita

Усе більше прихильників ЄС, усе менше проросійських симпатій і надія на краще майбутнє

63 % українців пишаються своїм громадянством, а 47 % із надією думають про майбутнє країни. Більшість побоюється росту цін і безробіття, ніж зовнішньої агресії. Найновіші соціологічні дослідження демонструють зміни, що відбулися в останні роки.

Україна 26-й раз відсвяткувала свою незалежність. Це четверті урочистості з нагоди цього свята від початку війни на сході країни. Центральною вулицею Києва, Хрещатиком, промарширували українські підрозділи, які представили всі види збройних сил. У параді взяли участь також солдати з десяти інших держав, наприклад із Польщі, США та Литви. За ним спостерігали 11 керівників національної оборони, зокрема секретар оборони США Джеймс Меттіс, спеціальний представник США у справах України Курт Волкер і міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич  

«Україна готова дати тверду військову відповідь агресору у випадку спроби нападу. Попри це, для нас важливий мирний, дипломатично-правовий процес повернення Донбасу та Криму», – сказав з нагоди параду президент Петро Порошенко. Також він додав, що з початку російської агресії загинули 10 тис. українців.  

Gazeta Wyborcza  

Російський «Ведмідь» біля Борнгольму: данці показують відеозапис  

Російський стратегічний бомбардувальник перехопили над Балтійським морем. Літак неподалік Борнгольму наздогнала пара данських винищувачів F-16. Один із пілотів зняв Ту-95 на камеру, після чого запис поширила армія. 

Російський літак, що має натівський код «BEAR», тобто «Ведмідь», кружляв над Балтійським морем на невеликій висоті. Він дотримувався міжнародного повітряного простору, однак, з огляду на наближення до кордонів Данії, йому назустріч вислали чергову пару F-16 із бази «Flyvestation Skrydstrup».

Данське військо не уточнило, коли і де саме відбулася зустріч. Із підпису відео зрозуміло, що вона трапилася «нещодавно» і «поблизу Борнгольму». На записі видно кабіну та пілота данського F-16, який спостерігає за спокійним польотом російського Ту-95. З іншого боку бомбардувальника видно другий данський винищувач. За якийсь час F-16 повертає і російський літак зникає з поля зору. Ймовірно, данці припинили супровід росіян, коли ті віддалилися від їхніх кордонів.

Схожі зустрічі в останні роки стали над Балтійським морем буденними. Після 2014 р. та загострення стосунків між НАТО і Росією з огляду на російську агресію в Україні їх було вже сотні.

Tvn24

Повернення обов’язкової військової служби? Шатковський: «Поки будемо опиратися на добровольців»

«У випадку кризової ситуації наша держава має інструменти, щоби повернути обов’язкову військову повинність, але поки ми не маємо таких планів», – сказав віце-глава Міністерства національної оборони Томаш Шатковський.

На запитання агентства «TVP Info», чи існує можливість повернення обов’язкової військової повинності, Шатковський відповів, що рішення про відміну обов’язкової військової служби було необдуманим і його прийняли у спосіб, «який легковажив сферою безпеки Польщі».

«Проте це не означає, що ми прямуємо в напрямку відновлення повинності. Ми розробляємо своєрідні форми відтворення резерву особового складу. Я сказав «відтворення», адже насправді процес утворення, на який спирався резерв, був перерваним. Тож назвімо це добровольчою ініціативою», – підкреслив віце-міністр.

На зауваження про те, що змінилася громадська свідомість і молоді люди вже самі хочуть вступати до війська, віце-міністр відповів, що він із цим погоджується, але, як застеріг, це не означає, що потрібно одразу вводити примусову масову форму вишколення.

«Поки ми використовуватимемо добровольців, зокрема, для того, щоби змінити обличчя армії», – сказав Шатковський.

«Якщо ж виявиться, що цих добровольців не вистачає і ситуація критична для нашої безпеки, то наша держава має інструменти, щоби цю повинність повернути, але повторюю, що поки таких планів немає», – підкреслив Шатковський.

Wpolityce.pl

Дональд Трамп змінив думку щодо Афганістану та представив нову стратегію

Президент Дональд Трамп у промові до народу представив нову стратегію закінчення війни в Афганістані, яка триває вже 16 років.

«Я поділяю біль багатьох американців. Я поділяю фрустрацію багатьох американців через закордонну політику, яка поглинула надто багато часу, енергії, грошей і, передусім, людських життів заради спроби відбудувати державу за нашою подобою замість того, щоб працювати над іншими цілями, над власними інтересами у сфері безпеки», – сказав Трамп. Він виголосив промову на базі американських військ Форт Майєрс в Арлінгтоні, штаті Вірджинія, неподалік від Вашингтона.

Нова стратегія передбачає незначне збільшення чисельності американських сил в Афганістані. Президент не говорив про жодні конкретні дані щодо збільшення чисельності американського постійного контингенту в Афганістані. Представники Пентагону, які обговорили виступ із журналістами, анонсували, що нова стратегія передбачає відправлення до Афганістану додатково не більше 4 тис. американських солдатів.

RMF24