У 1924 р. футбольна збірна Польщі вперше зіграла на Олімпійських іграх. Збірна провела тільки один матч з Угорщиною (0:5). Через участь команди в олімпіаді змінили час проведення регіональних змагань. Змагання в класі А Люблінського округу відбулися аж у серпні-жовтні.
Військовий спортивний клуб (ВСК) Ковеля розпочав свій турнірний шлях із домашньої поразки від команди «Люблінянка» (3:4), хоча ще за 15 хв. до завершення гри перемагав із рахунком 3:1. Часопис «Życie Wołynia» опублікував детальний звіт про поєдинок. Цікавий тактичний аналіз гри: «Люблінянка» багато уваги приділяє гарним комбінаціям і тактиці, команда прекрасно зіграна, з високим технічним вишколом і цілковито однаковим рівнем усіх гравців. Військові ж грали зовсім без комбінацій, напором, соло вели досконалі фланги, беруть противника силою й бігом. Це типова бойова команда. Вони мають досконалого воротаря, цілком слабкий захист, «залізну» поміч, вправні фланги і просто феноменального центрального бомбардира, котрий є основою й душею команди й середніх нападників». Слова «просто феноменальний центральний бомбардир» стосуються гравця з прізвищем Мар’ян, ім’я якого, на жаль, автору не вдалось відшукати.
Далі були дві нічиї проти ВСК Замостя (3:3 і 2:2), обмін перемогами з ВСК Любліна (1:2 і 2:0) та перемога над ВСК Холма (2:0).
У передостанній грі військова команда Ковеля здобула нічию в Любліні проти «Люблінянки». Ковельчани знову були попереду (1:0), проте й цього разу не втримали переможного рахунку – 1:1.
На 30 листопада призначили останній матч змагань між командами Холма й Ковеля. Але невідомо, чи ця гра відбулась. У випадку переможного підсумку ВСК Ковеля випереджав колег із Любліна за кращим співвідношенням здобутих і втрачених голів.
У складі команди, крім згаданого вище Мар’яна, також грали Гебгард, Хоєцький, Кульчицький, Давид, Штарк, Лисицький та інші гравці, про яких, на жаль, не згадували тодішні репортери.
Турнірне становище класу А. Опубліковано у тижневику «Lubelski Tygodnik Sportowy».
Класи Б і Ц (польською відповідно B і C) були поділені за територіальним принципом на Люблінську і Кресову групу. У Кресовій групі грали представники Волинського та Поліського воєводств.
У класі Б у Кресовій групі було тільки два учасники: ВСК «Галлерчик» із Рівного та ВСК 43-го полку піхоти з Дубна. «Галлерчик» впевнено виграв обидва матчі – 12:0 і 6:1. Фінальний двобій чемпіонів груп, що відбувся в Рівному, розтягнувся на три дні (6–8 вересня) і завершився врешті-решт підсумковою перемогою клубу АЗС із Любліна – 0:0, 1:1 і 1:0.
У класі Ц кресовим переможцем став Єврейський спортивний клуб «Гасмонея» з Рівного. Гасмонейчики виграли всі 8 матчів у своїх суперників: «Маккабі» з Бреста (2:0 і 2:0), «Кресов’янки» з Луцька (6:2 і 2:0), «Аматорів» із Ковеля (4:0 і 3:0) та сарненської «Гасмонеї» (12:0 і 4:0).
Підсумкове турнірне становище класу Ц, Кресова група.
Першу гру проти переможця групи Любліна – клубу «Ярденія», що відбулася 23 серпня в Рівному, «Гасмонея» програла із рахунком 2:3, але наступного дня вдалось досягти реваншу – 3:0. Призначили третій поєдинок, що пройшов у Любліні наприкінці жовтня і завершився переконливою перемогою «Гасмонеї» – 5:1. У цих матчах відзначено гравців рівненського єврейського клубу: правого захисника Гімберга, помічника Лопатіна та правофлангового нападника Ушера Брика.
Цього року чи не вперше на рівні збірних міст протистояли один одному Рівне й Люблін. 15 червня Рівне перемогло опонента з рахунком 4:2. У складі збірної Рівного грали представники «Галлерчика», «Гасмонеї» та «Сокола», а голи забивали «соколята» Шевчик (2) і Матлак (2).
Традиційними ставали для Рівного візити львівських команд. 29 і 30 червня гостила в найбільшому місті Волині команда «Орлята», яка двічі зіграла внічию (1:1) проти «Галлерчика» й «Сокола». «Галлерчик» 31 липня і 1 серпня зустрічався з командою клубу «Білі» (0:1 і 1:1). Суперниками «Гасмонеї» були А-класова «Лехія» (0:2 і 1:1) та Б-класова «Спарта» (2:4 і 1:1).
Окрім того, 12 і 13 липня «Гасмонея» приймала клуб «Оркан» із Варшави – 1:1 і 4:3, а «Сокіл» – ще одну «Спарту» (з Вільнюса), яку 5–6 липня двічі переміг, – 1:0 і 4:0.
Варто згадати також товариські ігри збірних Луцька і Ковеля, що відбулись у Ковелі 7 і 8 вересня. У першій грі завдяки влучним ударам Мар’яна (2) і Гебгарда (2) господарі перемогли 4:2. Наступного дня знову попереду були ковельчани: голи забили Гвірцман, Штарк та І. Ройтер. Але на 14-й хв. другого тайму капітан лучан Станіслав Барановський, не згідний із рішенням судді, зійшов із поля, а за ним і вся команда.
Футболісти єврейського гімнастично-спортивного товариства «Аматори» з Володимира-Волинського та Ковеля у два останні дні літа зіграли товариські поєдинки проти єврейських команд Люблінщини. Володимирці гостювали в Замості, де двічі перемогли тамтешній клуб «Маккабі» – 1:0 і 1:0, а ковельчани виграли два матчі проти «Аматорів» із Холма – 1:0 і 5:0.
З українських клубів згадувався тільки «Якір» із Рівного. Щоправда, відомий лише один результат за участю українців: проти другого складу клубу «Гасмонея» – 1:1.
Сергій ГРУДНЯК
P. S. від автора: Матеріал підготовлено на основі публікацій у пресі за 1924 р. у виданнях «Echo Rówieńskie» (Рівне), «Dziennik Wołyński», «Życie Wołynia» (Луцьк), «Przegląd Sportowy» (Краків), «Stadjon» (Варшава), «Lubelski Tygodnik Sportowy» (Люблін), «Sport» (Львів). Висловлюю також вдячність за допомогу в підготовці матеріалу Юрію Мельнику, Володимиру Морозову (Здолбунів), Богдану Люпі (Львів) і Лєшеку Следзьоні (Мєлєц, Польща).
Буду також щиро вдячний усім, хто поділиться зі мною будь-якими відомостями про діячів і гравців волинського міжвоєнного футболу, їхніми фотографіями чи іншими матеріалами. Ви можете знайти мене у «Facebook» (Serhiy Grudnyak) чи відправити лист на електронну пошту: sgrudnyak@gmail.com.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
1921 РІК: ПОЧАТОК ФУТБОЛУ У ВОЛИНСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ
1922 РІК: ПЕРШИЙ ЧЕМПІОНАТ ДЛЯ ВОЛИНСЬКИХ КОМАНД
1923 РІК: КОВЕЛЬСЬКА КОМАНДА ПЕРЕХОДИТЬ ДО КЛАСУ А
