Призупинення роботи польських консульств на території України, нота протесту українському МЗС та виклик українського посла до польського МЗС. В українсько-польських стосунках знову неспокійно. Причина – обстріл польського консульства в Луцьку.

Що сталося?

У ніч із 28 на 29 березня невідомі вистрелили в приміщення Генерального консульства РП у Луцьку з гранатомета. У результаті обстрілу ніхто не постраждав. Пошкоджено лише дах споруди зі сторони вулиці Глушець та службове приміщення на верхньому поверсі, де в момент обстрілу нікого не було. Правоохоронні органи кваліфікували цю подію як терористичний акт.

Гранатомет РПГ-26. Жертв немає. Виконавців теж…
Керівник управління Служби безпеки України у Волинській області Юрій Фелонюк під час брифінгу, який відбувся вранці 29 березня, зазначив: «У ніч на 29 березня на 4 поверсі адміністративного приміщення Генерального консульства РП у Луцьку стався вибух. За попередніми даними причиною став постріл із гранатомета РПГ-26. На місці працює слідчо-оперативна група, до якої входять працівники ГУ НП у Волинській області та управління СБУ у Волинській області під процесуальним керівництвом прокуратури. Розпочато кримінальне провадження за ст. 258 Кримінального кодексу України (про терористичний акт). Із Києва для здійснення об’єктивного розслідування та допомоги у веденні кримінального провадження виїхала група фахівців із центрального управління СБУ. Під час першочергових слідчих заходів ми отримали певні «зачіпки», але поки що не можемо розповісти детальніше, тому що це таємниця досудового розслідування».

Петро Шпига, керівник Головного управління Національної поліції у Волинській області, додав, що повідомлення про вибух на території консульства надійшло 29 березня на службу 102 о 0.30. На місце події одразу виїхала слідчо-оперативна група. «Відомості про це внесено до реєстру досудових розслідувань, і матеріали передано СБУ». За його словами, місце, звідки здійснили постріл, визначено одразу, там знайшли залишки гранатомета – задню кришку тубуса. «Стріляли з дороги», – сказав Петро Шпига. Справа перебуває на особистому контролі голови Національної поліції та міністра внутрішніх справ України.

Посилена охорона під час війни? Ні, не чули
З інформації, озвученої під час брифінгу керівниками СБУ на ГУ НП у Волинській області, стало зрозуміло, що ситуація з охороною консульства виглядала не найкраще. По-перше, як зазначив Петро Шпига, відеоспостереження за територією консульства охоплювало тільки приміщення самого консульства до другого поверху основної будівлі. Територію, з якої здійснили постріл, камери відеоспостереження «не охоплюють». По-друге, вночі консульство забезпечувало охорону лише власними силами. Як зауважив Шпига, Генеральне консульство РП у Луцьку, коли підписувало договір про охорону приміщення з Управлінням поліції охорони у Волинській області, «саме відмовилося від охорони в нічний час».

В Україні вже три роки триває війна. Проте цей факт, та й попередні антипольські провокації, зокрема й біля консульства Польщі у Львові, схоже, не викликали потреби посилити охорону дипломатичних установ. Лише після теракту в Луцьку посилили охорону приміщення консульства. Нині її – в денний і нічний час – здійснюють працівники української поліції. Українська влада планує також залучити до охорони дипломатичних представництв бійців Національної гвардії.

Російський cлід?
Від самого початку правоохоронні органи озвучували версію «руки Кремля» в теракті в Луцьку.

Під час брифінгу журналісти запитували керівництво поліції та СБУ, зокрема, чи правоохоронні органи пов’язують обстріл консульства в Луцьку із тим, що Україна може невдовзі отримати безвізовий режим, чи з фільмом «Волинь», який недавно отримав нагороду на одному із фестивалів. Звернули також увагу на те, що власник приміщення, де розташовується консульство, заборгував комусь велику суму, і запитали, чи слідство розглядає версію «бізнес-розборок». Керівник управління СБУ у Волинській області Юрій Фелонюк відповів, що правоохоронці відпрацьовують різні версії події. Проте вже під час брифінгу він зазначив: «Провокації проти Республіки Польща, що час від часу трапляються на території України, вигідні лише одній стороні – Російській Федерації. Такі дії розраховані на розхитування та дестабілізацію взаємовідносин між польським та українським народами. Ми бачимо російський слід, враховуючи системність таких подій проти польського народу».

Уже 31 березня прес-служба СБУ поінформувала, що «обстріл Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку та синхронізована з ним у часі спроба перекриття траси Львів–Рава-Руська є частинами спрямованої підривної акції, організованої одним центром – спеціальними службами Російської Федерації». У повідомленні, щоправда, не йдеться про те, на яких доказах базується таке твердження.

Ян Пєкло: «Є якийсь сценарій»
Про російський слід, хоч і звертаючи увагу на те, що досі не названо винних у попередніх антипольських провокаціях, говорив і посол РП в Україні Ян Пєкло. Коментуючи обстріл консульства в розмові з журналістами з Польщі й України, яка відбулася ввечері 29 березня в Луцьку, він підкреслював, що не можна «зараз цього констатувати».

«Останнім часом на території України відбувалися події, які можна назвати «цвинтарним тероризмом». Об’єктом вандалізму стали пам’ятники, могили людей, убитих під час Другої світової війни. Були доволі однозначні ознаки, що цього не зробили ані українці, ані поляки. Мова йде про Гуту Пеняцьку, про Биківню… Слід, швидше, провадив нас у напрямку певної сусідньої країни, яка намагається посварити поляків і українців. І такі були припущення, такою є нарація в українській пресі. Проте ми не можемо зараз цього констатувати, оскільки напевно не знаємо. Українська влада досі не знайшла винних у цих випадках вандалізму», – підкреслив Ян Пєкло.

На запитання, чи можна пов’язати обстріл консульства в Луцьку зі згаданими вище випадками вандалізму, посол відповів: «Можна пов’язати, але не обов’язково. Ми точно не знаємо цього. Проте це вписується в те, що діється в Україні протягом останніх місяців. Кілька днів тому в Києві застрелили колишнього депутата російської Думи, який повинен був свідчити в процесі проти Януковича. Оскільки такі речі відбуваються, то в цьому контексті напад на наше консульство – це одна з багатьох подій, які мають силовий характер і свідчать про те, що є якийсь сценарій. І він не є добрим ані для Польщі, ані для України. Ситуація виглядає так, що були акти вандалізму на кладовищах, тепер відбувся терористичний акт, спрямований проти польського диппредставництва, і важко сказати, що ще може трапитися».

«Сьогоднішній день складний для всіх нас, оскільки такі події, як напад на польське дипломатичне представництво, не мали прецеденту. На території України це відбулося вперше і вперше в такій формі. Ми повинні зробити спільні кроки – Польща та українська влада», – сказав посол Польщі в Україні.

Закриті консульства
Із 29 березня до 3 квітня включно всі консульства Республіки Польща на території України були закриті.

29 березня посол Польщі Ян Пєкло, у відповідь на запитання журналістів про те, коли польські дипломатичні представництва в Україні відновлять свою роботу, зазначив: «Тоді, коли ми визнаємо, що нашим працівникам і клієнтам консульств нічого не загрожує і що ці представництва краще охороняються».

4 квітня всі польські диппредставництва в Україні відновили роботу. Прес-служба Міністерства закордонних справ Польщі в цей день поінформувала: «Українська сторона вжила всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки як працівників закордонної служби Республіки Польща, так і польських дипломатичних представництв на території цієї країни».

Замість висновків
Те, що останнім часом відбувається в українсько-польських стосунках, найлегше пояснити участю «руки Кремля». Дійсно, саме Росії сьогодні вигідний конфлікт між українцями та поляками. Проте таке трактування подій присипляє нашу пильність. Це заважає озирнутися довкола та помітити, що в Україні триває війна, що на її території неконтрольовано поширюється зброя, що є ще щось таке, як «бандитські розборки» та повзуча феодалізація України олігархічними кланами.

Українська та польська влада закриває також очі на те, що в обох країнах посилюються радикальні угрупування, які легко використати як інструмент конфлікту.

Ні українська, ні польська сторона досі не назвали імен винуватців провокацій та актів вандалізму з обох боків кордону.

Наталя ДЕНИСЮК
Фото: Ірина КАНАГЕЄВА

P. S.: 4 квітня 2017 р. Генеральне консульство РП у Луцьку відновило прийом заявників, громадян України і третіх держав, у візових справах, Карти Поляка та інших.