Начальник табору військовополонених
Статті

Подаючи в рубриці «Повернуті із забуття» біографічні нариси про поляків, що стали жертвами радянського тоталітарного режиму, ми жодного разу не зупинялися на питанні виконавців «політики партії». Чи не були й вони лише гвинтиками величезної державної потвори, що носила назву СРСР?

Тож, хто прибув впроваджувати радянську модель управління на «визволені західноукраїнські землі» у вересні 1939-го? Яскравим прикладом радянського функціонера є Пилип Аврамович Дармокрик, особову справу якого нам вдалося відшукати за допомогою керівника архівного відділу Рівненської міської ради Павла Поліщука.

Персона Пилипа Дармокрика зацікавила нас, передусім, через те, що, як з’ясувалося з його біографії, у 1939–1941 рр. він був начальником табору військовополонених у Рівному.

Пилип Дармокрик народився 15 травня 1911 р. у бідняцькій селянській родині українців, що мешкали у селі Курилівка (нині Канівський район Черкаської області). Як стверджував сам Пилип Дармокрик, до 1917 р. його батько не мав власної землі, а працював найманим робітником у «поміщиків та куркулів». 13-річною дитиною Пилип залишився без матері. 1928 р. він закінчив 8 класів середньої школи.

1929 р. багатодітна родина Дармокриків вступила до колгоспу. А вже 1932 р. шестеро дітей стали круглими сиротами. Відомо, що Пилип мав три сестри: Поліну, Устину й Ольгу, які так і залишилися в колгоспі, очевидно, вони відновлювали його роботу й після війни. Його брат Марк загинув на фронті. Брат Савелій, також учасник німецько-радянської війни, у 1952 р., коли Пилип Дармокрик писав автобіографію, жив у Рівному, працював малярем.

У пошуках кращого життя 1928 р., відразу після закінчення школи, Пилип подався на Донбас. До 1933 р. він працював кріпильником на шахті № 10, а згодом – десятником. 1933–1937 рр. перебував на службі в Червоній армії. Служив у 71-му Уссурійському полку НКВС у Хабаровську. Ймовірно, там і почалася кар’єра Пилипа Дармокрика в пенітенціарній системі СРСР. Того ж таки 1937 р. його призначили начальником політичної частини при трудовій колонії НКВС міста Сталіно (нині Донецьк).

1939 р., для удосконалення вмінь у сфері політпропаганди та агітації серед табірного контингенту, Пилипа Дармокрика відправили на річні курси політпрацівників ГУЛАГу при Головному управлінні трудових таборів НКВС у Києві (Святошино). Однак уже після 10-ти місяців навчання рішенням ЦК УРСР молодого спеціаліста призначили на посаду начальника табору військовополонених польської армії в Рівному при будівництві № 1 НКВС. Там Пилип пропрацював до початку німецько-радянської війни. 28 червня 1941 р. керований ним табір евакуювали до Старобільська. Відповідно до розпоряджень управління у справах військовополонених, усіх евакуйованих солдатів Війська Польського передали представникам польської влади на основі підписаної 30 липня 1941 р. Угоди Сікорського-Майського, яка передбачала створення польської армії в СРСР під польським командуванням. У Старобільську Пилип Дармокрик перебував до 2 лютого 1942 р.

Із лютого 1942 р. до 16 червня 1946 р. він служив у Червоній армії, спочатку командиром роти 175-го стрілецького полку 58-ї гвардійської стрілецької дивізії, згодом командиром батальйону, начальником організаційно-планового відділу дивізії, начальником штабу окремого батальйону. «Визвольним походом» пройшов Польщу, Австрію, Чехословаччину, Румунію. За час війни двічі отримав поранення, 22 серпня 1943 р. – контузію. З 1943 до 1945 рр. Президія Верховної Ради СРСР відзначила його шістьма нагородами, зокрема медаллю «За відвагу», орденом Вітчизняної війни та орденом Червоної зірки, медаллю «За перемогу над Німеччиною».

У жовтні 1942 р. політичний відділ 58-ї гвардійської стрілецької дивізії прийняв Пилипа Дармокрика у члени комуністичної партії. До цього з 1929 до 1936 р. він перебував у комсомолі. У пункті № 15 його Листка з обліку кадрів зазначено, що «колебаний в проведении линий партии не было».

До цивільного життя він повернувся 6 серпня 1946 р., отримавши посаду виконувача обов’язків головного інженера Рівненського облхарчопрому. 15 листопада 1951 р. став директором новоствореного Рівненського міськхарчопрому.

Тетяна САМСОНЮК

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Є ПАМ'ЯТЬ ПРО ЛЮДЕЙ

КНИГУ «ПОЛОНЕНІ ВЕРЕСНЯ 1939-ГО» ПРЕЗЕНТУВАЛИ В ЛУЦЬКУ

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Крупний чиновник Казимир Рогуцький
Статті
Чиновника Міністерства внутрішніх справ Польщі Казимира Рогуцького звинуватили в тому, що нараховуючи зарплатню працівникам відомства, він вів боротьбу з революційним рухом.
17 вересня 2026
GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів на стипендійну програму
Можливості
Молодіжна організація GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів з України, які навчаються в польських чи українських закладах вищої освіти, на стипендійну програму.
16 вересня 2026
Просив, щоб поховали в Україні. У Луцьку попрощалися з полеглим воїном із Колумбії
Події
15 вересня Луцьк попрощався із колумбійцем Карлосом-Артуро Бохоркесом-Веласко, який загинув у бою за Україну.
15 вересня 2026
Хрест не має останнього слова. Відпуст у Торчині
Події
«Страждання не має останнього слова, бо Хрест не має останнього слова. Останнє слово належить Христу і це слово – воскресіння», – ці слова стали головним посланням урочистості Воздвиження Всечесного Хреста, яка 14 вересня відбулася в римо-католицькій парафії в Торчині.
15 вересня 2026
Вечір сакральної музики в Дубні
Події
14 вересня парафія Святого Йоана Непомука в Дубні відзначила друге престольне свято – Воздвиження Всечесного Хреста.
15 вересня 2026
«Палітра культур»: яким був цьогорічний інтеркультурний фестиваль у Луцьку
Події
Традиційно з нагоди Дня міста в Луцьку відбувся інтеркультурний фестиваль «Палітра культур».
14 вересня 2026
У луцькому костелі відбудеться прощання з колумбійцем, загиблим у бою за Україну. Оновлено 15.09
Події
У вівторок, 15 вересня, в Луцьку відбудеться похорон колумбійця Карлоса-Артуро Бохоркеса-Веласко, який загинув у бою за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.
14 вересня 2026
Російські дрони цілий день атакують Рівненську та Волинську області
Події
Кілька годин триває масована атака безпілотників на Волинську область та цілий день на Рівненську. Ворог скерував дрони, зокрема, на Ковель, Луцьк, Сарни та Дубно. 
12 вересня 2026
Маршрут початку ХХ століття: в Луцьку презентували аудіопрогулянку центром міста
Події
«Лесі не снилося життя у ритмі танго» – аудіопрогулянку під такою назвою представили в Луцьку 11 вересня. Це перша аудіопрогулянка в рамках проєкту  «Полікультурний Луцьк: маршрут початку ХХ століття», що його реалізовує театр «Гармидер».
12 вересня 2026