НАТОСКОП
Події

«Росія сконцентрувала біля кордону з Україною приблизно 55 тис. солдатів», – зазначає Міністерство оборони України. Приблизно 30 тис. перебувають у Криму, а також у зоні боїв із бойовиками на Донбасі.

 

Лавров: «Ми зміцнюємо присутність біля східного флангу НАТО»
Глава МЗС Росії Сергій Лавров сказав виданню «Corriere della Sera», що Москва зміцнює військову присутність біля східного флангу НАТО, бо її до цього «змушують провокаційні дії» Альянсу біля російських кордонів. Він запевнив, що готовий співпрацювати з Дональдом Трампом.


«Росія хоче покращити відносини зі Сполученими Штатами Америки», – запевнив російський міністр закордонних справ в інтерв’ю італійській газеті під час офіційного візиту в Римі.


Коли його запитали про причини зміцнення військової присутності біля східного флангу НАТО, він відповів: «Сьогодні ми свідки найбільшого зростання військового потенціалу після завершення холодної війни, посилення присутності та інфраструктури НАТО на його східному фланзі з метою створення політично-військового тиску на нашу країну».


«Поблизу російських кордонів відбуваються навчання держав блоку, які часто мають відверто провокаційний характер. Під приводом нереальної «загрози зі Сходу» в державах Центральної та Східної Європи розміщують важке обладнання й американські війська, одночасно там з’являються нові елементи структури командування Північноатлантичного альянсу», – заявив керівник російської дипломатії.


Він також підкреслив, що всі ці операції підтримали в липні на саміті НАТО у Варшаві, який, на його думку, «фактично затвердив довготермінову політику подальшого зміцнення збройного компоненту блоку».


Rzeczpospolita

 

Хорватія створює нові сили для боротьби з тероризмом
Міністерство оборони Хорватії повідомило про початок операції щодо створення спільної спеціальної авіації зі Словенією, Угорщиною та Болгарією.


Згідно з повідомленням, створені сили можна було б використовувати для боротьби з тероризмом у Північній Африці та в Середземному морі. Ініціативу підтримали також Сполучені Штати Америки та НАТО.


Цікаво, що, за матеріалами офіційного бюлетеня Міністерства оборони «Хорватський солдат», у вересні в приморському місті Спліт було підписано попередню угоду між чотирма зацікавленими державами.


Також не є таємницею те, що така ініціатива, великою мірою, – це допомога для Хорватії в модернізації армії. Нині повітряні сили Республіки Хорватія не гарантують безпеки її повітряного простору.


PAP

 

Київ: «Понад 80 тис. російських солдатів в Україні та вздовж її кордонів»
«Росія сконцентрувала біля кордону з Україною приблизно 55 тис. солдатів», – зазначає Міністерство оборони України. Приблизно 30 тис. перебувають у Криму, а також у зоні боїв із бойовиками на Донбасі. Кількість російських солдатів назвав український заступник міністра оборони Ігор Долгов, котрий взяв участь у міжнародній конференції в Києві.


За його оцінкою, окрім 55 тис. солдатів, котрі перебувають на кордонах Росії, ще 5–7,5 тис. військових із цієї країни знаходяться в зоні бойових дій на Донбасі. У Криму перебувають 23 тис. російських солдатів. «9 тис. із них – поблизу адміністративного кордону півострова з рештою України», – заявляють українці. Заступник міністра також нагадав про російську військову базу в сепаратистському Придністров’ї (бунтівній республіці в межах Молдови), де перебуває понад тисяча солдатів. «Також зростає російський військовий потенціал в Білорусі біля українського кордону», – сказав Ігор Долгов, котрого процитувало агентство «УНІАН».


TVN24

 

Зміни у Вашингтоні – імпульс для подальшого озброєння Росії?
«Росіяни використовують стратегічну перерву у Вашингтоні, щоб зміцнитися. Вони зараз можуть виконувати результативні удари на далекі дистанції. Звичайно, ми не говоримо про стіну вогню, що нас накриє, але це потрібно брати до уваги», – сказав у ефірі радіо «Jedynkа» Марек Свєрчинський з аналітичного центру «Polityka Insight».


«Росія розмістила протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон» у Калінінградській області та на Курилах», – інформують російські ЗМІ. На Курилах, частина яких є предметом територіального спору з Японією, опинилися ракетні комплекси «Бал».


Публіцист також підтвердив, що «росіяни (…) спеціально розміщують озброєння там, де відчувають, що їхнім інтересам щось загрожує, наприклад на Курилах, де триває перемир’я, там, де намагаються розширити свою сферу впливу, зокрема в Криму, чи там, де бояться агресивних рухів НАТО, тобто в Калінінградській області».


Jedynka

 

Польща серед лідерів НАТО, але витрати поглинають пенсії
Польща належить до невеликого ґрона країн, які дотримуються натівського зобов’язання щодо мінімальних витрат на озброєння на рівні 2 % ВВП. Це зауважив Дональд Трамп, котрий під час виборчої кампанії хвалив лідерів Альянсу, зокрема й Польщу. Проблема полягає в тому, що гроші з бюджету направляють, переважно, на пенсії для військових, а не на обладнання, навчання й потреби армії.


У 2015 р. лише п’ять членів НАТО виконували вимоги, які передбачають мінімум витрат на озброєння на рівні 2 % ВВП. Військові пенсії становлять понад 6 млрд злотих. «При бюджеті у розмірі 31 млрд – це одна п’ята. Військових пенсіонерів – приблизно 120 тис., а максимальна кількість ставок у сучасних військах становить 100 тис.», – повідомив гість «Polskie Radiо 24» Радослав Жидок із «Республіканської фундації».


Polskie Radio 24

 

Півмільярда в рік на спільне озброєння Євросоюзу
Чи ЄС дочекається Європейського оборонного фонду? Політика Росії та зміни в США штовхають Євросоюз до фінансування озброєння Європи. Тому деякі витрати на фонд трактували б як пільгу під час оцінки дефіциту країн Євросоюзу.


«Ситуація Європи серйозно змінилася. Країни ЄС як ніколи раніше потребують мудрішого витрачання державних грошей на оборону», – сказала комісар ЄС Ельжбєта Беньковська, котра керувала роботою над «планом діяльності задля оборони», оголошеним Європейською комісією. Ключовий пункт – Європейський оборонний фонд, яким у середині грудня має зайнятися саміт лідерів ЄС і , можливо, прийме перші рішення.


Єврокомісія має намір знайти 90 млн євро на створення Європейського оборонного фонду до 2020 р., але з 2021 р. з бюджету ЄС на фонд мали б виділяти півмільярда євро щороку.


Gazeta.pl

Схожі публікації
Репресовані волинські поляки: Крупний чиновник Казимир Рогуцький
Статті
Чиновника Міністерства внутрішніх справ Польщі Казимира Рогуцького звинуватили в тому, що нараховуючи зарплатню працівникам відомства, він вів боротьбу з революційним рухом.
17 вересня 2026
GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів на стипендійну програму
Можливості
Молодіжна організація GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів з України, які навчаються в польських чи українських закладах вищої освіти, на стипендійну програму.
16 вересня 2026
Просив, щоб поховали в Україні. У Луцьку попрощалися з полеглим воїном із Колумбії
Події
15 вересня Луцьк попрощався із колумбійцем Карлосом-Артуро Бохоркесом-Веласко, який загинув у бою за Україну.
15 вересня 2026
Хрест не має останнього слова. Відпуст у Торчині
Події
«Страждання не має останнього слова, бо Хрест не має останнього слова. Останнє слово належить Христу і це слово – воскресіння», – ці слова стали головним посланням урочистості Воздвиження Всечесного Хреста, яка 14 вересня відбулася в римо-католицькій парафії в Торчині.
15 вересня 2026
Вечір сакральної музики в Дубні
Події
14 вересня парафія Святого Йоана Непомука в Дубні відзначила друге престольне свято – Воздвиження Всечесного Хреста.
15 вересня 2026
«Палітра культур»: яким був цьогорічний інтеркультурний фестиваль у Луцьку
Події
Традиційно з нагоди Дня міста в Луцьку відбувся інтеркультурний фестиваль «Палітра культур».
14 вересня 2026
У луцькому костелі відбудеться прощання з колумбійцем, загиблим у бою за Україну. Оновлено 15.09
Події
У вівторок, 15 вересня, в Луцьку відбудеться похорон колумбійця Карлоса-Артуро Бохоркеса-Веласко, який загинув у бою за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.
14 вересня 2026
Російські дрони цілий день атакують Рівненську та Волинську області
Події
Кілька годин триває масована атака безпілотників на Волинську область та цілий день на Рівненську. Ворог скерував дрони, зокрема, на Ковель, Луцьк, Сарни та Дубно. 
12 вересня 2026
Маршрут початку ХХ століття: в Луцьку презентували аудіопрогулянку центром міста
Події
«Лесі не снилося життя у ритмі танго» – аудіопрогулянку під такою назвою представили в Луцьку 11 вересня. Це перша аудіопрогулянка в рамках проєкту  «Полікультурний Луцьк: маршрут початку ХХ століття», що його реалізовує театр «Гармидер».
12 вересня 2026