Біловезька пуща
Статті

Біловезька пуща – це один із найбільших лісових комплексів Центральної Європи і єдиний у Європі низовинний натуральний ліс, у якому живе найбільша у світі вільна популяція зубрів.

Цей лісовий комплекс, розташований на території Польщі та Білорусі, займає площу 150 тис. га. Його західна частина, яка знаходиться у Польщі, займає 62,5 тис. га, а східна, на території Білорусі, – 87,5 тис. га. По обидва боки кордону на території Біловезької пущі діють національні парки: Біловезький національний парк у Польщі та Національний парк «Біловезька пуща» у Білорусі.

 

Фауна Біловезької пущі нині нараховує близько 11 тис. видів тварин, найбільшою з яких є зубр. Зубр, найкрупніший наземний ссавець Європи, став символом Біловезького національного парку. Зображення цієї тварини знаходиться на гербі парку. Нині у Біловезькій пущі, з обох боків кордону, нараховується близько 700 особин зубрів (із приблизно 3 тис., які зараз живуть у цілому світі). Причому зубри у Біловезькій пущі – відроджений вид.

Останнього вільного зубра на її території було вбито ще у 1919 р.. З метою повернення цих тварин у Біловезьку пущу та для їх охорони у всьому світі в 1923 р. було створено Міжнародне товариство охорони зубра. Ця організація встановила, що у світі лишилося лише 54 особини зубрів (усі вони жили в неволі). З них придатними до розмноження були лише 12. Восени 1929 р. двох зубрів привезли до Біловезької пущі та випустили до спеціальних загонів. Через 10 років, перед початком Другої світової війни, у пущі жило вже 16 зубрів.

Тварини, на щастя, пережили війну. Після її закінчення справу відродження виду було продовжено. У 1952 р. перших зубрів випустили на волю. Ще через п’ять років зафіксовано перше народження зубра на волі. Зараз стада цих тварин можна зустріти у будь-якому закутку Біловезької пущі. Крім зубрів у пущі живуть лосі, олені, дикі кабани, вовки, рисі та багато інших менших тварин.

У Біловезькій пущі можна також спостерігати 228 видів птахів, 120 з яких гніздяться на її території, а 40 – вписані до Червоної книги. Серед останніх – підорлик малий, беркут, журавель, лелека, тетерук та багато інших птахів. Живуть у Біловезькій пущі також рептилії (11 видів), земноводні (7 видів) і риби (27 видів). Багатоманітність їх видів там досить низька, багато з них має тенденцію до зменшення чисельності популяції (зокрема, земноводні). Не бракує у Біловезькій пущі і комах, яких там нараховується близько 10 тис. видів.

 

Біловезька пуща також належить до найцінніших місць світу через багатство місцевої флори. В обох частинах пущі, польській і білоруській, росте близько 2 тис. дерев-гігантів, серед яких є 600-літні дуби, 350-літні ясени і сосни, 250-літні смереки. Загалом, у пущі нараховується понад тисяча видів дерев, кущів і трав. Понад 60 із них занесені до Червоної книги. У Біловезькій пущі росте також 260 видів мохів, багато з яких збереглося лише там, і близько 4 тис. видів грибів.

Охорона Біловезької пущі сприяла не лише збереженню окремих видів рослин, але й цілих лісових насаджень. Тут залишились останні на європейській низовині фрагменти первісних лісів. Ліси різного типу займають 96% території Біловезької пущі. Найрозповсюдженішим там типом лісу (займає 47% лісової поверхні) є широколистяний ліс. Бори займають 37%, а болотні листяні та мішані ліси – 14,5% поверхні пущі.

Деревостан складається, переважно, з ялини звичайної, сосни звичайної, вільхи чорної, дуба звичайного, беріз – бородавчатої та пухнастої. Часто у Біловезькій пущі можна натрапити і на такі види дерев, як ясен звичайний, липа серцелиста, клен звичайний, осика, в’яз, граб звичайний. Майже 40% лісової поверхні пущі покривають деревостани віком понад 80 років. Середній вік дерев сягає 73 роки у використовуваній для господарства частині пущі і 130 років – на території Біловезького національного парку.

 

Проблема охорони Біловезької пущі постала вже у середньовіччі. На межі XIV i XV століть Владислав ІІ Ягайло проголосив пущу територією, яка охороняється. Саму назву «Біловезька пуща» уперше вжито у ті ж часи, а саме – у 1409 р. у листах, якими обмінялися польський та литовський двори. У 1538 р. король Сигізмунд ІІІ Ваза видав закон про охорону лісів і тварин пущі, а у 1557 р. з’явився перший Лісовий статут, що стосувався пущі, а також було започатковано ведення лісового господарства на її території. У 1802 р. цар Олександр І заборонив полювання на зубрів, однак така заборона не стосувалася царських полювань. Як ми вже знаємо, зубри було повністю знищені у пущі у 1919 р.. Набагато раніше, у 1610 р. там було знищено популяцію турів, у 1705 р. – благородних оленів, а у 1878 р. – бурих ведмедів.

Заходи, пов’язані з відродженням зубрів у Польщі, призвели і до виникнення Біловезького національного парку. Початком його існування вважається 1921 р., коли на частині нинішньої території парку було утворено лісництво «Резерват». У 1932 р. це лісництво було перетворено на «Національний парк у Біловежі». У 1947 р. назву змінили на сучасну – Біловезький національний парк. Національний парк охоплює найкраще збережений фрагмент Біловезької пущі площею 10 517,27 га. У його складі є три адміністративних одиниці: Охоронний обшар Орлувка, Охоронний обшар Гвозьна і Осередок розведення зубрів (з трьома заповідними територіями розведення і Показовим заповідником зубрів).

На території Біловезького національного парку і білоруського Національного парку «Біловезька пуща» знаходиться також багато архітектурних пам’яток. Охочі можуть відвідати, наприклад, місто Біловежа з його парками і будинками, ознайомитися з експозицією Природничо-лісового музею у польській частині, або Резиденції Діда Мороза та Музею природи у селі Каменюки у білоруській частині Біловезької пущі.

 

Наталія КАТРЕНЧІКОВА

Схожі публікації
GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів на стипендійну програму
Можливості
Молодіжна організація GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів з України, які навчаються в польських чи українських закладах вищої освіти, на стипендійну програму.
16 вересня 2026
Просив, щоб поховали в Україні. У Луцьку попрощалися з полеглим воїном із Колумбії
Події
15 вересня Луцьк попрощався із колумбійцем Карлосом-Артуро Бохоркесом-Веласко, який загинув у бою за Україну.
15 вересня 2026
Хрест не має останнього слова. Відпуст у Торчині
Події
«Страждання не має останнього слова, бо Хрест не має останнього слова. Останнє слово належить Христу і це слово – воскресіння», – ці слова стали головним посланням урочистості Воздвиження Всечесного Хреста, яка 14 вересня відбулася в римо-католицькій парафії в Торчині.
15 вересня 2026
Вечір сакральної музики в Дубні
Події
14 вересня парафія Святого Йоана Непомука в Дубні відзначила друге престольне свято – Воздвиження Всечесного Хреста.
15 вересня 2026
«Палітра культур»: яким був цьогорічний інтеркультурний фестиваль у Луцьку
Події
Традиційно з нагоди Дня міста в Луцьку відбувся інтеркультурний фестиваль «Палітра культур».
14 вересня 2026
У луцькому костелі відбудеться прощання з колумбійцем, загиблим у бою за Україну. Оновлено 15.09
Події
У вівторок, 15 вересня, в Луцьку відбудеться похорон колумбійця Карлоса-Артуро Бохоркеса-Веласко, який загинув у бою за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.
14 вересня 2026
Російські дрони цілий день атакують Рівненську та Волинську області
Події
Кілька годин триває масована атака безпілотників на Волинську область та цілий день на Рівненську. Ворог скерував дрони, зокрема, на Ковель, Луцьк, Сарни та Дубно. 
12 вересня 2026
Маршрут початку ХХ століття: в Луцьку презентували аудіопрогулянку центром міста
Події
«Лесі не снилося життя у ритмі танго» – аудіопрогулянку під такою назвою представили в Луцьку 11 вересня. Це перша аудіопрогулянка в рамках проєкту  «Полікультурний Луцьк: маршрут початку ХХ століття», що його реалізовує театр «Гармидер».
12 вересня 2026
У Рівному проведуть ювілейний турнір із мініфутболу для команд з України та Польщі
Події
У Рівному відбудеться X Міжнародний турнір з мініфутболу «Спорт зближує серця» серед дитячих та дорослих команд з України та Польщі.
11 вересня 2026