За даними ОБСЄ в Україні щороку понад 30 тисяч людей стає жертвами торгівлі людьми, а 80 % з них – це представниці прекрасної статі. Нині основна країна призначення для українців – це Росія (половина усіх випадків вербування), на другому місці – Туреччина та Польща, а на третьому – Україна.
Такі дані були озвучені на засіданні Волинського прес-клубу на тему «Волинські торговці людьми «змінили вектор».
За словами Ганни Антонової, старшого спеціаліста Програми протидії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організації з міграції (Київ), у сучасній торгівлі людьми визначилася нова тенденція, адже ризик потрапити у рабство зростає не лише за кордоном, а й на території України. До того ж, українська влада наразі з цим не бореться, адже ще у 2010-му році закінчилася Національна програма протидії торгівлі людьми, а у нинішньому році нова ще не розроблена. Таким чином, в Україні немає жодного закону, який би стосувався цієї транснаціональної проблеми.
– У 2010 році ми побачили значний стрибок у кількості ідентифікованих випадків торгівлі людьми. Це пов’язано, перш за все, з економічною кризою в Україні, бо люди змушені були виїжджати за кордон, аби повернути борги чи годувати сім’ю, – каже Ганна Антонова. – Для порівняння, у 2009 році було зафіксовано 773 випадки торгівлі людьми, а в 2010 – аж 1085. Як бачимо, кількість постраждалих значно зросла.
Пані Ганна, як яскравий приклад трудової та сексуальної експлуатації, розповіла історію, яка трапилася нещодавно з однією українською сім’єю та ілюструє нові тенденції торгівлі людьми. Отож, жінці із бідної сім’ї запропонували працевлаштуватися у Росії на дрібних ремонтно-будівельних роботах із хорошою заробітною платою. Аби заробити більше, вона пропонує поїхати за кордон своєму чоловікові, племінниці та іншим членам родини. Збирається ціла бригада і вони їдуть у Росію. Однак їх привозять не на обіцяну роботу, а на лісоповал, де працювати треба з хімікатами, якими слід обробляти деревину. Звичайно, люди відмовляються працювати, на що їм відповідають, мовляв, за кожного робітника вони вже заплатили по 5 тисяч рублів, які українці повинні відпрацювати.
– Їх утримували у бараках без умов для проживання – ні електрики, ні опалення, ні води. Коли вони на щось жалілися, то їх били, над ними знущалися. Молодих дівчат, які були в бригаді, по вечорах водили в барак, де проживала охорона, і знущалися з них в сексуальному плані… Врешті-решт одна з дівчат викрала паспорти і вночі вся бригада втекла. Добралися до першого населеного пункту, там продали все, що мали – обручки, сережки і навіть золоті коронки на зубах. Таким чином назбирали гроші на квитки додому і приїхали в Україну. Повернулися на Батьківщину без грошей і з підірваним здоров’ям, – закінчила історію старший спеціаліст Програми протидії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організації з міграції.
Такі історії непоодинокі серед українців, на додачу не кожен ідентифікує себе як постраждалий. Однак в цьому плані теж є певні зрушення.
– За останні роки люди частіше навчилися себе самоідентифікувати як постраждалих від торгівлі людьми. Відповідно і правоохоронці почали частіше виявляти злочинні групи, які займаються торгівлею людьми. Це заслуга громадських організацій і засобів масової інформації, – наголосила Ніна Пахом’юк, голова правління ГО “Волинські перспективи”.
За словами пані Ніни, на Волині із транснаціональним злочином борються активно – власними зусиллями і з допомогою громадських організацій, зокрема Міжнародної організації з міграції. Однак підтримка влади потрібна в цьому напрямку чи не найбільше.
– На Волині уже розроблений проект Регіональної програми протидії торгівлі людьми, але він не може бути затверджений, оскільки в Україні не прийнята ще Національна програма, – розповіла Ніна Пахом’юк. – Однак «Волинські перспективи» будуть реалізовувати проект соціального замовлення, на який обласна влада виділила кошти. Цей проект стосується проблеми вербування українців і передбачає роботу зі студентською молоддю, педагогами та психологами професійно-технічних училищ.
Наостанок Ніна Володимирівна додала, що у ГО «Волинські перспективи» можуть звертатися не лише люди, які уже постраждали від торговців людьми, а й ті, хто планує їхати за кордон, але хоче передбачити усі ризики цієї поїздки (тел. 72-71-98, 050-690-48-29).
Аня ТЕТ
