220 років тому, 3 травня 1791 року, у Варшаві була ухвалена «Конституція 3 Травня». Після Конституції Сполучених Штатів 1787 року вона була другою у світі конституцією у сучасному розумінні, тобто законом, що надавав народові фундаментальні свободи і повністю регулював правовий устрій країни.

Конституція 3 травня була спробою радикального «оздоровлення» і усунення вад застарілої політичної системи Речі Посполитої Обох Народів, впроваджувала також поділ влади на три гілки: законодавчу, виконавчу і судову. Ухвалена на Чотирилітньому cеймі у якості «Урядового закону», конституція впроваджувала у Речі Посполитій свободу віросповідання, залишаючи натомість за католицькою вірою домінуючий статус.

Згідно з Конституцією 3 Травня Річ Посполита стала парламентарною монархією. Було скасовано поділ на Корону і Литву; відмінено згубне «liberum veto», що ставило сейм у залежність від «примхи» одного депутата, який, за власним бажанням чи будучи підкупленим іноземною державою, мав змогу анулювати усі прийняті сеймом постанови. Було також скасовано самостійні «коронування» та конфедерації. Сейм, який був обраний на дволітню каденцію, мав двопалатну систему, постанови сейму були вирішальними для воєводських сеймиків. Король ставав на чолі держави, його укази затверджувалися міністрами, які, у свою чергу, підпорядковувалися сеймові. Важливим політичним нововведенням було зрівняння у правах міщан і шляхти, натоміть селяни переходили під опіку держави. Ремісників і купців іноземного походження заохочували до поселення у Польщі, забезпечуючи їм різноманітні свободи.

Конституція 3 Травня діяла тільки один рік, її прийняття спровокувало вороже ставлення потужних сусідів Речі Посполитої. Цариця Росії Катерина II, яка вважала Польщу залежною від Росії територією, боялася, що нова конституція зміцнить суверенність Варшави. Вона вирішила цю проблему шляхом військової інтервенції, використавши для цього групу польських магнатів, противників конституції, які звернулися до цариці за допомогою у справі повернення своїх привілеїв. Завдяки Катерині II вони утворили так звану Тарговицьку конфедерацію.

18 травня 1792 року майже 20 тисяч конфедератів і 97 тисяч російської піхоти увійшли на територію Речі Посполитої. Польська держава, яка спробувала впровадити амбітні реформи, перестала існувати. Якими ж пророчими виявилися слова двох співавторів Конституції 3 Травня, Ігнація Потоцького і Гуго Коллонтая про те, що основний закон був «останньою волею і заповітом згасаючої Вітчизни». Після втрати незалежності у 1795 році упродовж 123 років окупації Конституція 3 Травня була символом боротьби за відродження Польщі.

Валентин ВАКОЛЮК