Відома письменниця, літературознавець, культуролог, волинянка Оксана Забужко після довгої розлуки із батьківщиною врешті 8 квітня  завітала до рідного Луцька на вручення престижної нагороди у номінації «Гордість Волині» у рамках щорічного помпезного дійства «Людина року».

Оксана Забужко разом із літературознавцем, професором Національного університету «Києво-Могилянська академія» Вірою Агеєвою у залі Волинського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка зустрілися із волинськими студентами та викладачами.

Волинянка сказала, що почувалася схарапудженою, дізнавшись де проходитиме зустріч. Мовляв,  в університеті було б краще, бо не полюбляє сліпучого світла прожекторів під час виступу зі сцени. Адже при такому освітленні «так чи інакше почуваєшся рок-зіркою, а зала – десь там, у темряві».

Віра Агеєва розпочала свою розмову про нашу іншу славетну землячку – письменницю Лесю Українку. Продовжила розкривати феномен та унікальність співачки «Досвітніх вогнів» уже Оксана Забужко. За словами останньої, європейська література є неповноцінною без творів Лариси Косач і саме вона стала «моральним авторитетом» пані Оксани. Недаремно саме Лесі літературознавець присвятила свою книжку «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій». У праці розкрито «код Лесі Українки» та йдеться про втрачену і забуту багатовікову лицарську культуру українців.

Місцем свого народження Оксана Забужко дуже пишається, адже, на її думку, чимало українських жінок-письменниць походять саме з Волині. Авторка багатьох бестселерів вважає, що в енергетиці волинського краю присутнє «в хорошому сенсі, відьомське жіноче начало». Тому вона щаслива, що народилася і перші сім років життя провела саме у Луцьку.

Під час вечора Забужко піднімала багато актуальних проблем, серед яких однією з провідних став стан української культури. Письменниця ствердила, що «ми на сьогодні не є культурна нація».

Волинська авторка читала прозу та поезію, написану у різні роки свого життя. Усі власні книги вона порівнює з дітьми, які після народження починають жити своїм життям. Також Забужко заінтригувала, що після контакту між книжкою і читачем народжується щось третє. Той, хто прочитав бодай одне з її творінь має свій «Музей покинутих секретів», свої «Польові дослідження з українського сексу», і «навіть у кожного народжується своя «Notre Dame d'Ukraine».

Після роздачі автографів Оксана Забужко мала зустріч із інтеліґенцією Луцька в одному із обласних готелів, де знову їй довелося отримувати у подарунок від вдячних земляків квіти, а згодом відплачувати за це черговими численними автографами.