Нещодавно біля села Щитинь Любешівського району з дна річки Турії випадково було піднято давній човен-однодеревку. Він був перевернутий догори дном і майже повністю занурений у мул. Скільки ж часу він там пролежав…    

Житель села Щитинь Микола Колядюк, переганяючи коня через брід річки на вигін, щоразу помічав, що тварина об щось спотикається. А цього спекотного літа, коли рівень Турії помітно знизився, вирішив розчистити брід. З’ясувалося, що перешкодою коневі були затоплені стовбури дерев. З одним проблем не було, а от із другим довелося повозитися. Коли витяг його на берег, то з’ясувалося, що це не проста колода, а човен, видовбаний із суцільного стовбура дерева. Час зробив свою справу. Деякі частини човна втрачено, але загальний вигляд дає уяву про його конструкцію: довбанка довжиною близько 3,5 м, шириною 60 см і висотою 30 см. Зсередини на дні човна видно сліди від обробки теслом. Біля носової та кормової частин знаходяться лави, це свідчить, що човен був розрахований на двох гребців.

Старожили пам’ятають, що ще навіть у першій половині минулого століття на річках й озерах Полісся користувалися такими саморобними човнами. І якщо це останній екземпляр плавзасобів такого класу «флотилії» річки Турії, то це уже цінна історична знахідка. Але є обставини, які дозволяють задуматися про більш давній вік човна. Про місце, де його було знайдено, жителі села згадують, що ще в 70-х рр. ХХ ст. там був берег, яким проходила сільська дорога, а русло Турії було розташоване трохи далі на захід. Упродовж останніх років русло змінилося, інтенсивно наступаючи на східний берег.

Отже, можемо припустити, що колись човен затонув з невідомої нам причини; річка змістилася на захід, а над колишнім руслом, де на дні лежав човен, утворився берег; потім річка знову почала зміщуватися на схід і, розмиваючи берег, вимила човен. Можемо також припустити, скільки пройшло часу, відколи річка міняла своє русло за своїми неписаними законами.

У будь-якому випадку човен має історичну цінність. Точний його вік можна буде визначити, провівши радіовуглецевий аналіз. Дендрологічне, за кільцями деревини, дослідження дозволить дізнатися, скільки років було зрубаному дереву та навіть у якому році його зрубали.

Так трапилося, що в Любешівському районі в цей час працювала етнографічна експедиція Державного наукового центру захисту культурної спадщини від технологічних катастроф (Київ). Заїхавши у Щитинь, керівник експедиції Ростислав Омеляшко від місцевих жителів провідав про таку знахідку, адже новина відразу облетіла все село. На його думку, човен прикрасить експозицію будь-якого музею.

Юрій МАЗУРИК, член Національної спілки краєзнавців України