Акція під Арсеналом
Статті

26 березня нинішнього року харцери Товариства польського харцерства в Україні вшанували 68-у річницю найбільш вдалої операції «Сірих шеренг» (конспіраційне харцерство під час ІІ світової війни) – акцію визволення із рук гестапо свого товариша Яна Битнара. В історію ця подія увійшла під назвою Акція під Арсеналом. Перед пам’ятником харцери пригадали головних героїв цього подвигу та подивилися фільм «Акція під Арсеналом».

Польське харцерство, яке інтенсивно розвивалося у час двадцятирічного міжвоєнного періоду, після капітуляції Варшави у вересні 1939 року перейшло у підземелля, продовжуючи свою роботу у нових, конспіраційних умовах окупації. Харцери займалися так званим «малим саботажем» – щоденним підривом німецького життя у Варшаві та підбадьорюванням польських мешканців міста. Така діяльність, наприклад, полягала у: зриванні прапорів зі свастикою; зображенні на стінах символів Воюючої Польщі; розповсюдженні в кінотеатрах, де транслювалися німецькі пропагандистські фільми, спеціального газу; нищенні німецьких таблиць, які з 27 вересня вивішувалися на польських пам’ятках тощо. Найвищі кола харцерів із часом долучилися до Великої диверсії, коли воювали зі зброєю в руках у складі спеціальних відділень «Кедиву» (керівництва диверсії) Армії Крайової. До їхньої діяльності належало: підрив транспортних потягів, що йшли на німецький фронт; звільнення людей із ешелонів, які прямували у концентраційні табори; напад на пости німецької жандармерії; виконання смертельних вироків, згідно наказів підземного суду, над найгрізнішими гітлерівськими чиновниками (замахи).

Акція під Арсеналом не мала рівних під час усієї окупації принаймні з двох причин: по-перше, це був напад серед білого дня у центрі Варшави на німецький конвой, який перевозив в’язнів, катованих у гестапо на Алеях Шуха, до місця ув’язнення «Павяки»; по-друге, це було спонуканням харцерів, котрі детально запланували усю першокласну акцію: в ім’я братерства з другом, над котрим знущалися на Алеях Шуха.

Необхідно пам’ятати, що Кедив не одразу погодився на акцію – до того часу не звільнювали навіть провідних лідерів Армії Крайової. Прохання Тадеуша Завадського («Зоськи») були задоволені, оскільки він був відомий як досконалий тактик.

Командиром операції став Станіслав Бронєвский («Орша»), а мозком і серцем акції, одночасно керівником групи був саме Тадеуш Завадський («Зоська»), найближчий приятель «Рудого». В операції взяло участь 28 харцерів із харцерських Ударних груп, у тому числі Алексій Давідовський («Алек»), щирий друг «Зоськи» і Янки Битнара («Рудого»).

Акція вдалася. Окрім «Рудого» звільнили усіх в’язнів – 25 осіб.

«Рудого» відбито, однак він був настільки закатованим гестапівцями, що загинув 30 березня, як і «Алек», котрий під час операції був поранений у живіт і помер від травм того ж дня, що й «Рудий». Від смертельних ран, отриманих під час операції, також помер Тадеуш Кшижевіч, а Хуберта Лєнка, спійманого в момент акції, розстріляло гестапо. У відповідь на операцію німці наступного дня розстріляли 140 в’язнів у «Павяках».

Тадеуш Завадський загинув через кілька місяців пізніше під час нападу на пост німецької жандармерії у Сєчихах. До кінця війни дійшли лише одинадцять учасників Акції під Арсеналом. Двоє із них були закатовані у казематах Служби безпеки.

Однак ці наслідки не стерли сліду, який залишила сама акція, що підняла моральний дух серед варшав’ян і розійшлася гучним відлунням по окупованій Варшаві.

Про геройство і службу, ідеали, в ім’я яких звільнено «Рудого», розповідає найвідоміша книга часів окупації (видана тоді у конспірації) «Каміння на окопи» Александра Камінського.

Сьогодні – це книжка із обов’язкової програми у польських школах, а її герої «Рудий», «Алек» і «Зоська» – є прикладами польського харцерства і відданої дружби.

jj

Схожі публікації
GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів на стипендійну програму
Можливості
Молодіжна організація GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів з України, які навчаються в польських чи українських закладах вищої освіти, на стипендійну програму.
16 вересня 2026
Просив, щоб поховали в Україні. У Луцьку попрощалися з полеглим воїном із Колумбії
Події
15 вересня Луцьк попрощався із колумбійцем Карлосом-Артуро Бохоркесом-Веласко, який загинув у бою за Україну.
15 вересня 2026
Хрест не має останнього слова. Відпуст у Торчині
Події
«Страждання не має останнього слова, бо Хрест не має останнього слова. Останнє слово належить Христу і це слово – воскресіння», – ці слова стали головним посланням урочистості Воздвиження Всечесного Хреста, яка 14 вересня відбулася в римо-католицькій парафії в Торчині.
15 вересня 2026
Вечір сакральної музики в Дубні
Події
14 вересня парафія Святого Йоана Непомука в Дубні відзначила друге престольне свято – Воздвиження Всечесного Хреста.
15 вересня 2026
«Палітра культур»: яким був цьогорічний інтеркультурний фестиваль у Луцьку
Події
Традиційно з нагоди Дня міста в Луцьку відбувся інтеркультурний фестиваль «Палітра культур».
14 вересня 2026
У луцькому костелі відбудеться прощання з колумбійцем, загиблим у бою за Україну. Оновлено 15.09
Події
У вівторок, 15 вересня, в Луцьку відбудеться похорон колумбійця Карлоса-Артуро Бохоркеса-Веласко, який загинув у бою за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.
14 вересня 2026
Російські дрони цілий день атакують Рівненську та Волинську області
Події
Кілька годин триває масована атака безпілотників на Волинську область та цілий день на Рівненську. Ворог скерував дрони, зокрема, на Ковель, Луцьк, Сарни та Дубно. 
12 вересня 2026
Маршрут початку ХХ століття: в Луцьку презентували аудіопрогулянку центром міста
Події
«Лесі не снилося життя у ритмі танго» – аудіопрогулянку під такою назвою представили в Луцьку 11 вересня. Це перша аудіопрогулянка в рамках проєкту  «Полікультурний Луцьк: маршрут початку ХХ століття», що його реалізовує театр «Гармидер».
12 вересня 2026
У Рівному проведуть ювілейний турнір із мініфутболу для команд з України та Польщі
Події
У Рівному відбудеться X Міжнародний турнір з мініфутболу «Спорт зближує серця» серед дитячих та дорослих команд з України та Польщі.
11 вересня 2026