Десять днів у Модрині
Статті

Пам'ять – це єдина річ, яка залишається на цьому світі після нас. Поки живе пам'ять, живе людина.

Важко назвати українсько-польські стосунки середини минулого століття ідеальними. Ще живі свідки тих жахливих подій і, мабуть, не швидко вдасться загоїти рани. Однак недаремно життєвий досвід нагадує, що без минулого – немає майбутнього. Керуючись цим принципом, українці і поляки будують нові віхи історії стосунків між двома народами.

У нинішньому році у рамках традиційних акцій з відновлення місць поховань, в прагненні віддати належне своїм предкам, зійшлися дві найбільш потужні організації Волині, які репрезентують відносини України та Польщі у нашому регіоні. Нащадки українців, котрі змушені були покинути свої домівки, з товариства «Холмщина» та поляків із Товариства польської культури на Волині ім. Еви Фелінської. Проект бере своє коріння ще від спільних акцій опіки над військовими цвинтарями по обидві сторони Бугу, узаконених на державному рівні. Після тривалої роботи по відновленню місць поховань військових України і Польщі, починаючи з поховань на військових кладовищах у селах Костюхнівка, Каліш, Щепьорно та інших, настав час звернути увагу і на парафіяльні цвинтарі, де поховані звичайні люди. Стан цих кладовищ жахливий, але немає потреби шукати винних, так розпорядилося життя, нам же необхідно виправляти ситуацію.

Із 12 по 22 липня нинішнього року було розпочато новий етап роботи по відновленню українських парафіяльних цвинтарів у Польщі. Група волонтерів нараховувала 13 осіб на чолі з керівником – начальником відділу збереження історичної спадщини Луцької міської ради Сергієм Годлевським. Приємно зазначити, що уся група складалася з молодих людей, котрим небайдужа доля поховань своїх земляків. Вони проміняли літній відпочинок на важку працю.

Як розповідає Сергій Годлевський: «Польська сторона радо зустріла таку ініціативу, запевнивши, що усіляко сприятиме роботі українських волонтерів, бо ж і самі зацікавлені у тому, щоб цвинтарі не заростали бур’яном та лісом, а нагадували нащадкам про своїх пращурів». Проблема занедбаних цвинтарів є спільною для обох народів, бо ж і в нас не одне польське кладовище перетворилося на ліс. Цьогорічний проект набуватиме двостороннього характеру. Якщо раніше у рамках цього проекту лише українці дбали про місця вічного спочинку своїх предків на території Польщі, то у нинішньому році до нього долучаться поляки, відновлюючи польські парафіяльні кладовища на Волині.

Вже на відновленні кладовища в с. Модринь можна було спостерігати, наскільки плідною є співпраця української та польської молоді. Нинішня ґенерація не має між собою тих бар’єрів, які мали наші батьки. Якщо у старшого покоління українців та поляків ще простежується насторожене ставлення один до одного, то серед молоді така проблема відсутня. Нам сьогодні немає що ділити, всі тверезомислячі розуміють необхідність цивілізованого європейського вибору для України та роль Польщі в реалізації цих планів.

P1010225

Розповідаючи про проект потрібно згадати, що завдяки йому в Грубешівському повіті вже стоїть не один відновлений український парафіяльний цвинтар. За 9 років було очищено, відбудовано та доведено до належного вигляду українські поховання у Холмі та Мірче, в Ласкові, Верешині, Смолигові, Вишневі та інших населених пунктах. У нинішньому році постало з руїн ще одне кладовище – у селі Модринь.

«Коли ми підійшли до цих лісових заростей, ніщо не вказувало на хоча б якісь ознаки того, що цього місця колись торкалася рука людини, – розповідає учасник проекту Максим Воскресенський. – Перша думка, яка закрадалась: Невже невеличкій «купці» людей під силу відчистити цей цвинтар площею майже півгектара від дерев, лози, бур'яну, підняти усі пам’ятники та довести їх до ладу?».

Дійсно, те, що було зроблено під палючим сонцем, в умовах високої вологості та температури за настільки короткий період часу (акція тривала лише тиждень), вражає.

«Багато чим ми зобов’язані нашим польським друзям, які з першого дня відгукнулися на наше прохання допомогти. Вони надали нам потрібну техніку та не цуралися разом із усіма прибирати кладовище», – зазначила волонтерка з Луцька Катерина Назарук.

Після очищення від лісу кладовище навіювало гнітюче враження, на ньому лежало багато розбитих пам’ятників. Однак через кілька днів воно знову набуло свого традиційного сакрального вигляду.

У будь-якій справі основне – результат. Не дивлячись на усі негативні моменти, наприклад, відсутність фінансування, комфорту, важкі погодні умови, сьогодні на території Польщі одним українським місцем пам'яті стало більше. Ще одне кладовище упорядковано, але скільки подібних ще знаходиться у руїнах, порахувати важко. На жаль, сьогодні як для польської так і для української влади та політикуму такі речі не є пріоритетними. Важко згадати хоча б одну програму зі збереження чи відновлення місць поховань звичайних людей, яка була б прийнята на державному рівні України чи Польщі.

Вирішенням цієї проблеми могло б стати підписання двосторонніх угод, які б забезпечували охорону та відновлення парафіяльних цвинтарів по обидва боки Бугу із достатнім фінансуванням таких заходів. Але станом на нинішній день ніщо не вказує на те, що у найближчому майбутньому такі угоди будуть підписані і розпочнеться масштабна робота з відновлення українських та польських парафіяльних кладовищ. У такій ситуації доводиться розраховувати лише на пошук приватного фінансування. На щастя, знаходяться добрі люди, котрі вважають за потрібне підтримати ентузіастів у їхньому прагненні змінити ситуацію, проте таких випадків катастрофічно мало.

Українцям ніколи не був притаманний песимізм. Я теж висловлюю щире сподівання, що рано чи пізно як на території Польщі, так і на території України не буде жодного занедбаного кладовища. Адже прийдешні покоління повинні пам’ятати чиї вони нащадки і гідно нести пам'ять із собою по життю.

Євгеній КОМАРОВ

 

Схожі публікації
Липневий огляд грантових програм
Можливості
Пропонуємо вашій увазі огляд грантових програм і конкурсів для громадських організацій, медіа, органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, навчальних закладів, на які нині триває набір.
24 липня 2026
ТПК у Ковелі прибрало польські військові поховання на місцевому кладовищі
Події
22 липня члени Товариства польської культури в Ковелі зібралися на комунальному кладовищі на вулиці Незалежності, щоб навести лад на польських похованнях.
24 липня 2026
Луцька громада отримала генератор від Білостока
Події
У межах партнерської підтримки місто Білосток передало Луцькій громаді як гуманітарну допомогу дизельний генератор потужністю 80 кВт.
23 липня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: Свєнтокшиські гори – край легенд, чарів та магії
Статті
У самому серці Польщі розташований регіон, який пам’ятає часи, які були сотні мільйонів років тому. Тоді на Землі ще не жили динозаври й навіть не сформувалися відомі нам сьогодні континенти.
23 липня 2026
Польські фразеологізми: Справжні зірки і такі собі зірочки
Статті
Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.
22 липня 2026
Літо в Малопольщі для учнів Товариства польської культури з Луцька
Події
Учні суботньо-недільної школи при Товаристві польської культури на Волині імені Єви Фелінської завершили десятиденне освітнє та інтеграційне перебування в Кракові. Поїздка була частиною 24-ї кампанії Товариства гмін і повітів Малопольщі «Подаруймо літо дітям зі Сходу».
21 липня 2026
У луцькому костелі відбудеться концерт-відкриття фестивалю «Luchesk Organum»
Події
25 липня в католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла відбудеться концерт-відкриття VIII Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum». Про це повідомляє Волинська обласна філармонія.
21 липня 2026
Вітання для Анни Соболєвої з Костополя з нагоди 80-річчя
Події
20 липня 80-річний ювілей святкує Анна Соболєва з Костополя – членкиня місцевого Товариства польської культури та парафіянка костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа. Редакція «Волинського монітора» й Товариство польської культури в Костополі вітають пані Анну з ювілеєм!
20 липня 2026
У Рівному створять серію мультфільмів про князів Любомирських
Події
Князі Любомирські майже 250 років володіли Рівним і Дубном та суттєво вплинули на тогочасний розвиток і сучасний вигляд цих міст. Цього року їхній спадщині присвятять серію анімованих історій. Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду.
20 липня 2026