(Не)забуті цвинтарі
Статті

Католицькі некрополі в Золочівці, Журавниках та Голобах упорядкували. Прибирання тривало тут протягом кількох останніх місяців у рамках проєкту «Забуті цвинтарі Волині». У ньому брали участь волонтери з України та Польщі.

«Це перший волонтерський проєкт нашої організації, хоча Україною ми займаємося вже давно», – каже Наталія Запур-Мазюк, представниця Фундації партнерства для країн Центральної і Східної Європи, яка координує проєкт.

«У переліку об’єктів, якими ми могли би зайнятися, було багато цвинтарів. Ми обрали ті, яких давно ніхто не прибирав або, як у випадку із Золочівкою, яких узагалі ніхто ніколи не впорядковував», – каже історик та археолог Олексій Златогорський. Він співкоординував акцію прибирання, організовану в рамках проєкту «Забуті цвинтарі Волині», який реалізує Фундація партнерства для країн Центральної і Східної Європи за фінансової підтримки Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка».

Волонтери впорядковували кладовища в Журавниках і Голобах Волинської області та в Золочівці на Рівненщині. На кожному зі згаданих некрополів їм довелося поборотися з деревами й непрохідними хащами. Лише після цього можна було очистити від землі, моху й інших слідів часу знайдені надгробки, яких, за словами Олексія Златогорського, тут збереглося близько 80 %.

Zloczowka 1 dzien 1

Цвинтар у Золочівці до впорядкування

cmentarz 03

cmentarz 04

Учасники акції також збирали інформацію про пам’ятники. «Я робив плани кладовищ і нотатки про всі поховання. Це допоможе провести повну інвентаризацію цих об’єктів», – зазначає Олексій Златогорський.

Дослідник планує в майбутньому опублікувати свої нотатки. Вони будуть цікавими не тільки з погляду некрополістики, але й загалом історії, оскільки на цих цвинтарях спочивають заслужені для краю люди. Такі публікації дозволять місцевим жителям зрозуміти, наскільки ці кладовища важливі для їхньої історії.

cmentarz 06

Могила Томаша Станішевського в Золочівці

«На кожному з кладовищ ми зробили багато відкриттів», – каже Олексій Златогорський. Зокрема, в Голобах волонтерам вдалося знайти могилу Яна Громадзького – батька Валеріана Громадзького, луцького каноніка, горохівського пароха, який під час заслання в Сибір у другій половині ХІХ ст. був парохом католицької парафії в Томську. Пізніше він повернувся на Волинь, працював у Сангушків у Славуті, де й був похований.

Holoby 20 08 30

Могила Яна Громадзького

«Я дуже довго шукав цю могилу в інших населених пунктах, думав, що вона не збереглася. Але випадково натрапив на неї під час прибирання цвинтаря в Голобах», – розповідає історик.

На голобському кладовищі збереглася також капличка. «Вона дуже нехарактерна для Волині, зроблена ніби нашвидкуруч із бетонних блоків, які складалися як конструктор, мала цікавий дах з етерніту», – каже краєзнавець і генеалог Артур Альошин, який долучився до прибирання в Голобах.

cmentarz 02

Капличка в Голобах

Під час акції він частково очистив цю каплицю від сміття. За його словами, напис про те, хто там був похований, не зберігся, залишилися тільки його фрагменти. Олексій Златогорський вважає, що вона належала родині М’яновських, останнім власникам маєтку Вільгів-Ронікерів у Голобах.

Як зазначає археолог, який давно цікавиться історією Журавників (колись Дружкополя), відомо, що тут був похований останній довоєнний президент Познані Тадеуш Руге, проте поки що не вдалося встановити, де саме розташована його могила. «Досі не вдалося знайти також місця спочинку отця Антонія Бродовського, суспільно-релігійного діяча кінця XVIII ст. Якийсь час він був парохом у Золочівці та капеланом у Боремлі. Поховали його в Золочівці», – каже Олексій Златогорський.

cmentarz 07

Журавники

Проєкт «Забуті цвинтарі Волині» має дві основні ідеї. Перша – це прибирання занедбаних кладовищ, відновлення їхнього вигляду, щоб вони не зруйнувалися повністю. Друга – співпраця.

«Нам важливо, щоб молодь із Польщі та України співпрацювала. Це основа цього проєкту», – каже Наталія Запур-Мазюк.

«Я маю дуже позитивні спогади про людей, із якими ми мали нагоду співпрацювати. Українська група, якою керував Олексій Златогорський, була привітна, працювати з ними було насправді приємно», – каже Клаудія Голінська, волонтерка з Польщі, яка ніколи раніше не брала участі в акціях прибирання цвинтарів.

До роботи підключилися друзі та працівники ТОВ «Волинські старожитності», до того ж на всіх трьох кладовищ допомагали місцеві жителі. Наталія Запур-Мазюк і Олексій Златогорський підкреслюють, що волонтери отримали величезну підтримку від місцевих громад, особливо в Голобах.

cmentarz 08

Журавники

«В Україні ми реалізуємо кілька проєктів», – каже Наталія Запур-Мазюк.

Фундація партнерства для країн Центральної і Східної Європи цього року завершила проєкт реставрації двох надгробків на старому цвинтарі в Дрогобичі, а нині проводить ремонт даху монастиря в Городенці та реновацію надгробків на некрополі у Збаражі. «Ми відремонтували понад 200 пам’ятників. Волонтери іншої фундації проводять там акції прибирання і за це їм потрібно подякувати, але кладовище вже вимагало реновації. Ми отримали дозволи на її проведення. Ремонт виконують українські та польські фахівці, зокрема й консерватори пам’яток із Польщі, а координує всю роботу фундація», – зазначає Наталія Запур-Мазюк.

На її думку, багато позитивних змін в Україні відбувається нині завдяки децентралізації: «Відколи створюються громади, видно, що частина жителів має почуття своєї землі і хоче подбати про її спадщину. Наприклад, у громаді в Голобах, де місцеві прийшли нам допомогти, видно, що влада зацікавлена, щоб зайнятися тим, що є на її території. З’являється локальний патріотизм. Думаю, для нас у майбутньому це може бути ключовим, бо можна щось упорядкувати, але що із цим буде потім? Те, що місцеві приходять, щоб допомогти прибрати, дає надію, що в майбутньому вони будуть зацікавлені це все утримувати».

«Ці люди теж тут колись жили, творили історію, а історія творила їх. Вони взаємодіяли з іншими місцевими жителями, які мали інші погляди чи віросповідання. Як мінімум їм потрібна наша шана», – так Артур Альошин пояснює, чому потрібно впорядковувати старі кладовища.

«Мені завжди хотілося взяти участь у такій акції, все одно, чи на католицькому, чи на православному цвинтарі. Я бачив, що багато поляків приїжджають в Україну прибирати цвинтарі, що й українці їздять у Польщу. Багато таких акцій проходило повз мене, а тут Олексій подзвонив і запропонував долучитися. Я одразу погодився», – каже генеалог.

«Кладовища – не тільки польські – допомагають розкривати історію будь-якого міста чи села. Інколи йдеться не тільки про один населений пункт, а й про історію України, Польщі, Європи, а навіть і всього світу. Коли я приїжджаю в будь-яке місто, я спочатку йду не в музей, а на цвинтар, і з нього починаю ознайомлюватися з населеним пунктом», – розповідає Олексій Златогорський.

Археолог зазначає: «Коли шукаєш в архівах інформацію про могилу, їздиш різними селами, а потім знаходиш її там, де прибираєш, – це просто фантастика. Я розмістив на фейсбуці фото надгробка Яна Громадзького, і до мене одразу написали аж із Томська. Це додало позитиву. У такі моменти розумієш, що недарма цим займаєшся».

Волонтерка Клаудія Голінська розповідає, що до участі в акції прибирання цвинтарів на Волині її заохотив тато, який дізнався про неї від знайомих: «Із того, що мені відомо, ніхто з моїх предків не походив із Волині чи поблизьких територій. Але доля розпорядилася так, що я народилася в Мінську, в Білорусі. Цим можна пояснити моє зацікавлення тим, що відбувалося й далі відбувається на схід від Польщі».

До речі, під час прибирання кладовища в Золочівці учасники знайшли не тільки польські поховання, а й чеські, а в Голобах збереглися також німецькі могили.

cmentarz 05

«На ці кладовища ми ще повернемося», – кажуть волонтери, адже через величезний об’єм робіт не все задумане вдалося завершити.

«Щоразу ми хотіли зробити ще більше, хоча вже виходили за рамки нашого часу чи фізичних можливостей, – каже Клаудія Голінська. – Кожен крок у сторону більш запущеної частини цвинтаря відкривав перед цілою командою нові несподіванки, до яких ми не завжди були готові. Це все вимагатиме часу, наступних проєктів та людей, які хотіли би там попрацювати, але, думаю, у майбутньому нам вдасться зробити ще багато добрих справ».

cmentarz 01

Наталя ДЕНИСЮК
Фото надав Олексій ЗЛАТОГОРСЬКИЙ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВОЛИНСЬКІ АРХЕОЛОГИ ВПОРЯДКУВАЛИ КІЛЬКА ПОЛЬСЬКИХ ЦВИНТАРІВ

Схожі публікації
Червневий огляд грантових програм і конкурсів
Можливості
Пропонуємо вашій увазі огляд програм і конкурсів для громадських організацій, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, навчальних закладів, адміністрації природоохоронних територій тощо, на які нині триває набір.
29 червня 2026
У Пужниках завершилися пошуки. Наступний етап робіт планують на серпень
Події
25 червня завершилися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). На визначеній території дослідники не виявили другої братської могили. Пошуки продовжать в іншому визначеному раніше місці. Попередньо наступний етап робіт планують розпочати 17 серпня цього року.
29 червня 2026
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026