Ольга Ляснюк про поезію, прозу і не тільки …
Статті

Волинянка Ольга Ляснюк пише чуттєву, романтичну поезію, а ще – цікаву прозу, публіцистику, працює редактором у Інтернет-виданні «Волинська правда», є керівником літературної студії «Лесин кадуб», головним редактором молодіжного журналу «Птаха», активним членом Національної спілки письменників України.

Ольга Ляснюк друкувалася у волинській періодиці, колективних збірниках, журналах «Світязь», «Терен», «Дзвін», «Світовид», «Київська Русь», «Нова проза», антологіях «13х13», «Дві тонни», «Літпошта», українсько-польській «Дотик». Вона – учасниця Всеукраїнських нарад молодих письменників. Лауреат обласного конкурсу „Неповторність», переможець Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат видавництва «Смолоскип», літконкурсу «Просто так». Авторка поетичних збірок «Босоніж у вічність», «Третє бажання», «АНАЛОГіЯ».

«Поезія, мабуть, ніколи не була надто популярною»

- Олю, кожен читач, беручи до рук чергову Вашу книгу, одразу зверне увагу на оригінальні ілюстрації, цікаві палітурки. Наскільки успіх сучасної книжки залежить від оформлення?

- Думаю, обкладинка – це обличчя книжки. Перше, що «впадає» в око читача. А ще – це спільна робота письменника і художника. Крім того, як на мене, просто необхідно, аби книжку було приємно тримати в руках.

- Поезія нині не надто популярна серед молоді. Як можна популяризувати сучасну українську поезію?

- Хм, поезія, мабуть, ніколи не була надто популярною. Навіть тоді, коли поети збирали величезні аудиторії (і не важливо де – в академіях, на фермах, у театрах...), це була, на мою суб'єктивну думку, данина моді. А справжніх поціновувачів – одиниці, тих, які вміють почути і відчути поезію. У сучасних поетів є свої способи привернути увагу до своїх віршів. Їх насправді багато: це і слеми, виступи на фестивалях, акціях, відеопоезія і т.д.

- Попри розвиток глобалізаційних засобів інформації класична художня творчість усе ще жива. На Волині яскравий приклад – літературна студія «Лесин кадуб». У чому секрет довголіття цієї організації, адже вона вже 45 років існує?

- Довголіття будь-якої літературної студії – у талановитих її авторах, які приходять на зміну один одному.

- Волинська література має свою унікальність, якщо порівнювати її із літературами, що творяться в інших регіонах країни?

- Думаю, аналізувати варто навіть не за регіонами, радше, за індивідуальним стилем кожного окремого автора. Хоча, звісно, тенденції певні є. В одному регіоні зароджується «Станіславський феномен», а в іншому – «Волинський» (усміхається – ред.).

- Наскільки журналістика і художня творчість гармонійно співіснують у Вашій роботі?

- Часто не миряться (знову усміхається – ред.). Але мусять вживатися, адже якщо література – це духовний хліб, своєрідне серце, то журналістика і редакторство – це хліб насущний, умовно – розум.

- Ви виступаєте зі словом до своїх читачів у віртуальному просторі (Інтернеті), на сторінках друкованого часопису (журнал «Птаха») та у власних книгах і публікаціях у літературних виданнях. Що приносить найбільше задоволення і зворотну реакцію?

- Важко відповісти однозначно. Найбільш швидка зворотна дія – це коли є, так званий, невіртуальний контакт: коли читаю вірші під час різноманітних акцій. Тоді відразу видно, що слухача і потенційного читача «зачіпає». Але, загалом, тішуся і книжкам, і новим публікаціям... Тим паче, якщо вони хоча б частково затребувані.

- Ви – лауреатка багатьох місцевих та всеукраїнських конкурсів. Наскільки вони можуть змінити подальшу долю автора?

- Вони певний період точно тішать самолюбство (сміється, – ред.). Але якщо серйозно, то конкурси є певним поштовхом, а завдяки деяким із них з'являються нові публікації, книжки. Прізвища лауреатів так чи інакше «мусоляться» у ЗМІ, творчих колах... Важкий шлях до успіху.

«Мистецтво вміє очищати душу...»

- Ви вже кілька років є активним членом Національної спілки письменників України. Наскільки організація може дієво допомогти якщо не у випуску творів, то хоча б у популяризації творів її членів?

- НСПУ є, звісно, пережитком радянських часів, але спілка якраз належить до позитивних пережитків. До того ж, вона осучаснюється і змінюється, стає динамічнішою. Хоча й не у всіх регіонах, звісно. Чи популяризує спілка твори письменників – важко сказати. Хіба що у колі членів НСПУ. Але подібні організації є необхідними і повинні стояти на захисті, у тому числі й соціальному, письменника.

- Нещодавно Ви залишили посаду заступника голови Волинської організації НСПУ. Розкажете про причини?

- Причини кулуарні. У ЗМІ написали, що я лишила посаду через «лукавство оточення». Приблизно так і є. А подробиці опишу, може, колись у мемуарах (сміється – ред.). Хоча кому воно треба – жовч творчих людей. Краще писати щось на віки.

- Сучасна українська література в стані виховувати і змінювати людину в кращий бік?

- Попри те, чого мене вчили у школі та в університеті, я чомусь переконана, що мистецтво за своєю суттю – не дидактичне. Але воно вміє просвітлювати. Вміє, можливо, очищати душу. Та головне – коли воно викликає емоції, «оживляє» людину. А відтак, якщо навіть на кілька хвилин чи годин, робить людину піднесеною.

Розмовляв Віктор ЯРУЧИК

Схожі публікації
GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів на стипендійну програму
Можливості
Молодіжна організація GFPS-Polska запрошує студентів та аспірантів з України, які навчаються в польських чи українських закладах вищої освіти, на стипендійну програму.
16 вересня 2026
Просив, щоб поховали в Україні. У Луцьку попрощалися з полеглим воїном із Колумбії
Події
15 вересня Луцьк попрощався із колумбійцем Карлосом-Артуро Бохоркесом-Веласко, який загинув у бою за Україну.
15 вересня 2026
Хрест не має останнього слова. Відпуст у Торчині
Події
«Страждання не має останнього слова, бо Хрест не має останнього слова. Останнє слово належить Христу і це слово – воскресіння», – ці слова стали головним посланням урочистості Воздвиження Всечесного Хреста, яка 14 вересня відбулася в римо-католицькій парафії в Торчині.
15 вересня 2026
Вечір сакральної музики в Дубні
Події
14 вересня парафія Святого Йоана Непомука в Дубні відзначила друге престольне свято – Воздвиження Всечесного Хреста.
15 вересня 2026
«Палітра культур»: яким був цьогорічний інтеркультурний фестиваль у Луцьку
Події
Традиційно з нагоди Дня міста в Луцьку відбувся інтеркультурний фестиваль «Палітра культур».
14 вересня 2026
У луцькому костелі відбудеться прощання з колумбійцем, загиблим у бою за Україну. Оновлено 15.09
Події
У вівторок, 15 вересня, в Луцьку відбудеться похорон колумбійця Карлоса-Артуро Бохоркеса-Веласко, який загинув у бою за Україну. Про це повідомляє Луцька міська рада.
14 вересня 2026
Російські дрони цілий день атакують Рівненську та Волинську області
Події
Кілька годин триває масована атака безпілотників на Волинську область та цілий день на Рівненську. Ворог скерував дрони, зокрема, на Ковель, Луцьк, Сарни та Дубно. 
12 вересня 2026
Маршрут початку ХХ століття: в Луцьку презентували аудіопрогулянку центром міста
Події
«Лесі не снилося життя у ритмі танго» – аудіопрогулянку під такою назвою представили в Луцьку 11 вересня. Це перша аудіопрогулянка в рамках проєкту  «Полікультурний Луцьк: маршрут початку ХХ століття», що його реалізовує театр «Гармидер».
12 вересня 2026
У Рівному проведуть ювілейний турнір із мініфутболу для команд з України та Польщі
Події
У Рівному відбудеться X Міжнародний турнір з мініфутболу «Спорт зближує серця» серед дитячих та дорослих команд з України та Польщі.
11 вересня 2026