Грехута у Луцьку
Статті

5 років тому нас залишила велика Людина, котра дарувала нам музику і поезію – Марек Грехута. Вже після першого свого виступу він продемонстрував, що ми маємо справу із новою літерою польського музичного алфавіту, яка завжди символізуватиме нам делікатний музичний простір та поезію, чуттєвість та добірне слово. Упродовж багатьох років він змінював нас і додавав щось таке, чого так бракує у щораз швидшому та більш запаморочливому темпі життя – давав нам час на роздуми.

Що спільного між Краковом, Холмом, Хрубешовом та Луцьком? Відповідь – коротка: їх об’єднав Грехута. Молодь із Хрубешова та Холма, котра займається аматорським співом, а також уже знані музиканти («Angela Gabor Trio» із Сянока) 17 грудня у Палаці культури міста Луцька наблизили нам мистецьку атмосферу краківської «Пивниці під Баранами». Кожен творив по-своєму, відповідно до власної внутрішньої конституції. Перед виступом ми запитали музикантів та організаторів заходу: «Чому Грехута?». Кожен відповідав по-своєму.
«Він є не лише поляком, нашим рідним композитором, артистом, вокалістом, а також походить із наших сторін – багато років провів у Замості. Пов’язаний із нами корінням. Його музика базується на інтерпретації та на переказі текстів. Як правило, вона торкається тих людей, котрі потребують глибшого сприйняття мистецтва. Тому його музика продовжує бути живою. Незважаючи на те, що Марка Грехути вже кілька років немає, його пісні слухають і їх по-новому відкривають чергові покоління – не лише його сучасники, а й діти та внуки тих людей», – розповів Кшиштоф Гумєла, котрий займається музичною обробкою у Ансамблі пісні й танцю Хрубешівської землі.
Молоді артистки Оля Шеляг, Маґда Харкєвіч, Домініка Хвицінська говорили, що у них вдома часто слухають пісні Марека Грехути, це переходить від покоління до покоління. На їхню думку, сьогодні не надається особливого значення змісту тексту, швидше звертають увагу на те, щоб він був простим. У свою чергу, тексти Грехути несуть у собі певну вартість, саме це їм подобається.
– Творчість Грехути є надзвичайно знаменною. Вона припадає на період, коли я входив у доросле життя, а його твори забавляли нас, пробуджували багато рефлексій, – пояснював заступник голови Холмського відділення Товариства «Польська спільнота» Чеслав Шабала. – Це не легка музика, однак вона із серйозним сенсом, роздумами, розважаннями над усім, що нас оточувало у ті часи. Його розсудливість і поміркованість в усьому, а одночасно вміння нагромаджувати емоційний багаж у творах, давали нам інші уявлення, пробуджували рефлексії, сентименти, ностальгію, роздуми і дії. Грехута зумів пронести у своїй творчості багато цінностей, що стало найголовнішим.
Консул Генерального консульства РП у Луцьку Кшиштоф Савіцький, один із організаторів концерту, зазначив: «Коли я навчався у Люблінському католицькому університеті, то до нас дуже часто приїжджала «Anawa» (група, заснована Мареком Грехутою та Яном Павлюскєвичем). Вони грали у залах, де ми вивчали феноменологію, літературу, і це було прекрасно. Грехута – один із тих, хто допоміг мені збудувати у собі цілу методологію світосприйняття».
На думку Ґражини Темпоровіч, художнього керівника, хореографа Ансамблю пісні й танцю Хрубешівської землі, пісні Грехути не зникають, а надовго відкладаються у пам’яті і в певні життєві моменти їх слухаєш із задоволенням.
– Грехуту слухають у різному віці й нинішня молодь – найкращий доказ цього. Пісні не втрачають актуальності, це не хіти одного сезону, вони мандрують від покоління до покоління, – говорить Ґражина Темпоровіч. – Творець, завдяки своїй творчості, залишається у пам’яті назавжди. А через таку творчість, яка належить Марекові Грехуті, його смерть неможлива.


Валентин ВАКОЛЮК

Схожі публікації
Червневий огляд грантових програм і конкурсів
Можливості
Пропонуємо вашій увазі огляд програм і конкурсів для громадських організацій, органів місцевого самоврядування, органів державної влади, навчальних закладів, адміністрації природоохоронних територій тощо, на які нині триває набір.
29 червня 2026
У Пужниках завершилися пошуки. Наступний етап робіт планують на серпень
Події
25 червня завершилися пошукові роботи з метою виявлення поховання жертв злочину в Пужниках (нині Тернопільська область). На визначеній території дослідники не виявили другої братської могили. Пошуки продовжать в іншому визначеному раніше місці. Попередньо наступний етап робіт планують розпочати 17 серпня цього року.
29 червня 2026
Свято незламної віри. В Луцьку вшанували 35-річчя повернення катедри католикам
Події
«Цей ювілей – це не просто історична дата. Це свято перемоги правди, витривалості та незламної віри», – так отець-канонік Павло Хом’як окреслив урочисте святкування 35-річчя повернення кафедрального храму католикам, яке відбулося 27 червня в Луцьку.
28 червня 2026
Запрошення на вебінар про стандарти діяльності добровільних пожежних команд
Статті
Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні запрошує представників українських громад, добровільних пожежних команд та всіх зацікавлених на вебінар «Початок дорослої розмови про стандарти діяльності добровільних пожежних команд».
26 червня 2026
Польські фразеологізми: Навіщо це мені?
Статті
Ось питання, яке в середній школі лунає частіше, ніж шкільний дзвінок. Може навіть скластися враження, що цей вираз – неофіційне гасло учнів, написане невидимими чорнилами на кожній парті. Навіщо мені історія? Навіщо хімія? Навіщо польська мова, фізика, географія і біологія?
26 червня 2026
«Польська без кордонів». Фундація «Свобода і демократія» приймає заявки
Можливості
Інститут розвитку польської мови оголосив новий грантовий конкурс «Конкурс 5. Польська без кордонів – підтримка інших форм викладання польської мови». У зв’язку із цим фундація «Свобода і демократія» розпочала прийом заявок від партнерів та виконавців спільних проєктів.
25 червня 2026
Римо-католицька катедра в Луцьку відзначатиме 35-ліття повернення храму католикам
Події
Римо-католицька парафія Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку запрошує на святкування 35-ліття повернення храму католицькій спільноті. Рішення передати кафедральний собор законному власнику виконавчий комітет Волинської обласної ради прийняв 25 червня 1991 р.
25 червня 2026
Польський інститут книги проводить конкурс підтримки перекладів
Можливості
Інститут книги в Польщі оголосив другий у 2026 р. набір на програму ©Poland, у рамках якої надасть гранти на підтримку перекладів польської літератури іншими мовами.
24 червня 2026
Лист до редакції: Антоній Вітчак – мій прадід
Статті
«Дякую за те, що нагадали цю забуту історію. Антоній Вітчак – мій прадід. Завдяки вам через 86 років нарешті стало відомо, що саме з ним сталося», – написав до редакції «Волинського монітора» Вітольд Зайонц із Польщі.
24 червня 2026