Ще раз про Кароля Бєлякова
Статті

Видобуваючи з архівів скупі відомості про репресованих осіб, ми навіть не могли мріяти про те, що подальша доля людини, слід якої стер час і яка зникла з поля зору в радянському «млині» таборів, буде коли-небудь нам відома. Проте трапляються дива.  

Одного квітневого дня ми отримали електронний лист від Барбари Ращик із Польщі. Ось його зміст:

«Прочитала в Інтернеті статтю, написану Тетяною Самсонюк та надруковану на сторінках вашого двотижневика під назвою «Повернуті із забуття: Кароль Бєляков». Я особисто знала Кароля Бєлякова, тому що він був чоловіком моєї любої няні Марії Бєлякової. Пані Самсонюк описує долю пана Кароля до 1940 року». Далі пані Барбара представила подальшу історію Кароля Бєлякова – табори, в’язниці, втечі, воєнні дороги. Особливо цінним для нас було те, що його життєвий шлях вона задокументувала фотографіями, копіями документів та військовими відзнаками.

«Коли війна добігла кінця, він осів в Англії, де працював електриком до 1977 року. Після виходу на пенсію вперше приїхав до Польщі в 1977 році. Тоді вперше, відколи вирушив на війну, зустрівся з дружиною, котра чекала на нього в Польщі в містечку Кольно. Кароль Бєляков помер у Кольно 4 січня 1996 року. Всі знайомі в місті згадують його як дуже веселу, доброзичливу й теплу людину. Ми гордимося, що доля дозволила нам познайомитися з ним. Я отримала на пам’ять усі медалі разом із посвідченнями та фотографії після померлого Кароля Бєлякова. Це для мене реліквії», – пише Барбара Ращик.

«Мені б дуже хотілося, аби якнайбільше людей могли ознайомитися з фрагментом із життя цієї чудової людини», – написала пані Барбара, звертаючись до авторки тексту про Кароля Бєлякова Тетяни Самсонюк та до редакції з проханням дозволити розмістити текст у «Кольненських зошитах».

Редакція розуміє, що подібні випадки – це виняток із правил. Час робить своє та стирає сліди героїв наших спогадів, проте сподіваємося, що хтось із Вас, прочитавши наступні статті про репресованих поляків у «Волинському моніторі», зробить нам черговий подарунок.

Увазі наших Читачів ми пропонуємо текст «Марія і Кароль Бєлякови: Злий жарт долі…». Авторкою цієї статті є пані Йоланта Сівік. Спочатку матеріал з’явився у книжці «Нехай світиться диво пам’яті». Також публікуємо частину фотографій та документів, які люб’язно надала нам Барбара Ращик.

ВМ

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНІ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ ГУМНИЦЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН НОВАК

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТАНІСЛАВ СТАХУРСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЦИПРІЯН ЛІБЕРА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН МАЛІНОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЄЖИ ШМИГУЛЯНТ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЧЕСЛАВ ШИМАНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЛЕОН КНАПІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АНТОН ВАГНЕР

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТЕФАН СМОЛІНСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: АНТОН МАНЬКОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВЛАДИСЛАВ НЕНДЗІ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ПАЛЬКА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ТАДЕУШ ЛЕХОВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МАКСИМІЛІАН СЛИВІНСЬКИЙ

МАРІЯ І КАРОЛЬ БЄЛЯКОВИ. ЗЛИЙ ЖАРТ ДОЛІ…

НЕОПЛАКАНІ ДУШІ ПРОСЯТЬ ПРО ПАМ’ЯТЬ (продовження про Стефанію Курцвайль)

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВАЦЛАВА ЦАЛОВА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: СТЕФАНІЯ КУРЦВАЙЛЬ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: МЕЧИСЛАВ КВЯТКОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЮЗЕФ ПУТРИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: КАРОЛЬ ГОДОВСЬКИЙ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: КАРОЛЬ БЄЛЯКОВ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ВЛАДИСЛАВ ЗДАНЕВИЧ

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ОЛЕНА БАНЬКОВСЬКА

ПОВЕРНУТІ ІЗ ЗАБУТТЯ: ЯН ГАЄК

Схожі публікації
Липневий огляд грантових програм
Можливості
Пропонуємо вашій увазі огляд грантових програм і конкурсів для громадських організацій, медіа, органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, навчальних закладів, на які нині триває набір.
24 липня 2026
ТПК у Ковелі прибрало польські військові поховання на місцевому кладовищі
Події
22 липня члени Товариства польської культури в Ковелі зібралися на комунальному кладовищі на вулиці Незалежності, щоб навести лад на польських похованнях.
24 липня 2026
Луцька громада отримала генератор від Білостока
Події
У межах партнерської підтримки місто Білосток передало Луцькій громаді як гуманітарну допомогу дизельний генератор потужністю 80 кВт.
23 липня 2026
Мандруй Польщею із Вєславом: Свєнтокшиські гори – край легенд, чарів та магії
Статті
У самому серці Польщі розташований регіон, який пам’ятає часи, які були сотні мільйонів років тому. Тоді на Землі ще не жили динозаври й навіть не сформувалися відомі нам сьогодні континенти.
23 липня 2026
Польські фразеологізми: Справжні зірки і такі собі зірочки
Статті
Ще недавно зірки асоціювалися з чимось віддаленим, що миготить високо над головою і для споглядання чого потрібні телескоп, терпеливість і дрібка романтизму. Зараз достатньо смартфона, стабільного сигналу і вміння робити здивовану, але природну міну, щоб за один пополудень опинитися на свічнику.
22 липня 2026
Літо в Малопольщі для учнів Товариства польської культури з Луцька
Події
Учні суботньо-недільної школи при Товаристві польської культури на Волині імені Єви Фелінської завершили десятиденне освітнє та інтеграційне перебування в Кракові. Поїздка була частиною 24-ї кампанії Товариства гмін і повітів Малопольщі «Подаруймо літо дітям зі Сходу».
21 липня 2026
У луцькому костелі відбудеться концерт-відкриття фестивалю «Luchesk Organum»
Події
25 липня в католицькому кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла відбудеться концерт-відкриття VIII Волинського міжнародного фестивалю органної музики «Luchesk Organum». Про це повідомляє Волинська обласна філармонія.
21 липня 2026
Вітання для Анни Соболєвої з Костополя з нагоди 80-річчя
Події
20 липня 80-річний ювілей святкує Анна Соболєва з Костополя – членкиня місцевого Товариства польської культури та парафіянка костелу Пресвятого Серця Ісуса Христа. Редакція «Волинського монітора» й Товариство польської культури в Костополі вітають пані Анну з ювілеєм!
20 липня 2026
У Рівному створять серію мультфільмів про князів Любомирських
Події
Князі Любомирські майже 250 років володіли Рівним і Дубном та суттєво вплинули на тогочасний розвиток і сучасний вигляд цих міст. Цього року їхній спадщині присвятять серію анімованих історій. Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду.
20 липня 2026