18 травня Луцьк долучився до всеукраїнського святкування Днів Європи. Цього дня всі охочі могли переглянути картини «Валенса. Людина з надії» (Польща) та «Коля» (Чехія).

Показ фільмів організувала команда Дискусійного кіноклубу в Луцьку спільно з Генеральним консульством РП у Луцьку та департаментом культури Луцької міської ради. Підтримку в організації події надали Польський інститут у Києві та Чеський центр у Києві. Традиційно перегляд відбувався мовою оригіналу з субтитрами українською.

Захід розпочався із вступного слова віце-консула Терези Хрущ та відеозвернення співзасновника Дискусійного кіноклубу «Rewers» (Холм, Польща) Пьотра Стельмащука, який розповів присутнім про процес створення біографічного фільму «Валенса. Людина з надії». В картині йдеться про життя Леха Валенси, засновника і першого керівника профспілки «Солідарність», президента Польщі в 1990–1995 рр. «Режисеру Анджею Вайді було нелегко створити фільм, завданням якого було передати характер Валенси, представити його як людину, батька, чоловіка, голову родини й особу, яка змінила в Польщі все», – зазначив Пьотр Стельмащук.

Наступним був фільм «Коля» чеського режисера Яна Св’єрака. Він оповідає історію фіктивного шлюбу чеського музиканта та російської перекладачки, яка згодом тікає до Західної Німеччини, лишаючи затятому холостяку свого п’ятирічного російськомовного сина.

Перед початком фільму волонтерка Дискусійного кіноклубу, студентка факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки Олександра Назарчук розповіла присутнім про режисера та ознайомила з іншими його роботами.

Під час дискусії глядач Артем Сімонян поділився враженнями про стрічку «Коля»: «Хтось відразу після перегляду сказав, що це просто добре сімейне кіно, і це, здавалося б, хороша ремарка, але все одно несправедливо описувати цей фільм саме так. Режисер хотів показати нам важливість маленької історії і для контрасту обрав одну з найбільш масштабних історичних подій – розпад Радянського Союзу. Навколо відбуваються величезні зміни, змінюються держави й життя мільйонів людей, але для однієї людини все це не має значення, і людські цінності стоять вище негативного трактування представників окремих націй. Саме тому ця історія не дозволяє лишатися байдужим».

Текст і фото: Дискусійний кіноклуб у Луцьку