Митці із Вроцлавської академії мистецтв імені Евгеніуша Гепперта привезли до Луцька картини, за кожною з яких стоїть чиясь особиста історія.
15 червня в Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України відбулося урочисте відкриття мистецької виставки «Добрий день».
Виставку під назвою «Сто літ» у травні показали у Львові. На ній представили понад 100 робіт 44 митців із Вроцлавської академії мистецтв імені Евгеніуша Гепперта. Для того, щоб показати їх ще в кількох українських містах, експозицію розділили – половину робіт під загальною назвою «Добрий день» привезли до Луцька (тут вона діятиме до 30 червня), ще половину – до Кам’янця-Подільського (відкриття виставки в цьому місті відбулося 16 червня).
Подія пройшла під патронатом Генерального консульства РП у Луцьку. Партнером проекту є Львівський палац мистецтв. «До нас звернулися художники із Вроцлавської академії мистецтв, які захотіли представити своє мистецтво в рік святкування 100-річчя незалежності Польщі по-особливому – вони вирішили презентувати свої роботи в Україні й таким чином ознайомити українців зі своєю творчістю», – зазначила Ольга Луковська, заступник директора Львівського палацу мистецтв із науково-мистецької діяльності, куратор виставки з української сторони. Вона також пояснила назву експозиції: «До Луцька ми приїхали з гаслом «Добрий день». Польські колеги не знали української мови, й коли почали її вчити, то першим, що вони вивчили, було привітання «Добрий день». Таким чином вони вирішили привітатися з лучанами».
У кожному творі на виставці відображена певна особиста історія. Серед художників, які представили свої роботи, є пов’язані з Україною. Наприклад, професор Евгеніуш Юзефовський, керівник майстерні творчої комунікації Вроцлавської академії мистецтв, привіз до Луцька дві картини з родинною історією: «У соту річницю з дня народження мого батька» та «У соту річницю з дня народження моєї мами». Кожна картина – це своєрідна лінія часу його родини, яка тісно повʼязана з Волинню.
«Я привіз до Луцька особливу історію про моїх батьків. Вони народилися тоді ж, коли й Польща, у 1918 р. Батьки не дожили до сторіччя, хоча батько помер у 94-річному віці, а мама – у 95-річному. Вони мешкали у Володимирі-Волинському, навчалися в одному класі. Моя мама народилася в Рівному, тітка – в Луцьку, а дідусь, Гжегож Бачевський, мав у Володимирі-Волинському мʼясний магазин. Батька вивезли до Казахстану, потім він утік в Армію Андерса, воював під Монте-Касіно. До Польщі повернувся в 1947 р., щоб одружитися з моєю мамою», – розповів Евгеніуш Юзефовський.
Пояснюючи наміри організаторів виставки, професор Евгеніуш Юзефовський зазначив: «Інтенція проста: ми кажемо Вам «Добрий день», бажаємо Вам добрих днів, тижнів, місяців, років і доброго життя. Ми Вас цінуємо. Я особисто дуже радію тому, що український народ має власну державу».
«Над виставкою ми працювали протягом трьох років. Частину робіт створювали спеціально для цієї експозиції. На ній широко представлена течія структуралізму, типового тільки для Вроцлава. Ми презентуємо найактуальніші мистецькі підходи», – сказала професор Анна Шевчик, керівник майстерні живопису на факультеті живопису та скульптури Вроцлавської академії мистецтв.
За словами професора Евгеніуша Юзефовського, деякі картини на виставці не промовляють до глядача безпосереднім реалізмом, тому потрібно постаратися, щоб подолати труднощі розуміння і спробувати бути відкритим до того, що хочуть сказати митці.
Під час виставки ми розмовляли також про те, як виглядає навчальний план у Вроцлавській академії мистецтв. Професор Анна Шевчик, яка займається в цьому виші навчальними планами та програмами, розповіла, що студенти, які тільки почитають навчання, виконують спеціальні завдання, завдяки яким повинні навчитися певних прийнятих засад. «Вони виконують вправи, за допомогою яких перевіряють свої вміння і таланти. Окрім того, вони мають випрацювати власну сучасну мову. Техніка стоїть на другому місці, на першому завжди – свідомість митця. Форма повинна бути вторинною, а ідея – первинною. Бо навіщо творити мистецтво, якщо ми не маємо що сказати?» Вона підкреслила, що, хоча студенти й навчаються на досягненнях мистецтва, вони не можуть використовувати їх безпосередньо. Найвищий рівень майстерності – це вміння відобразити те, що діється зараз, у цю хвилину.
Наталя ДЕНИСЮК, Валентин ВАКОЛЮК
Фото: Анатолій ОЛІХ
