Станіслав Бонк – один із небагатьох героїв рубрики «Повернуті із забуття» (Волинський монітор, № 15 від 11 серпня 2016 р.), доля якого нам відома. Її розповідає Олександр Радіца, котрий досліджує історію здолбунівських харцерів.

Пропонуємо Вашій увазі інструкцію, яку Леопольд Адамцьо передав Станіславові Бонку – очільнику польського антирадянського підпілля на Здолбунівщині. Її було знайдено серед особистих речей останнього під час арешту. Нині вона зберігається в кримінальній справі Станіслава Бонка в архіві СБУ Рівненської області.

У минулому номері ми розпочали цикл біографічних нарисів про членів повітового осередку Союзу збройної боротьби – 2, основаного у Здолбунові на базі молодіжної конспіративної організації «Сірі шеренги». Наш черговий нарис присвячено вчителю Станіславу Бонку – очільнику польського антирадянського підпілля на Здолбунівщині.

Паралельно з Союзом збройної боротьби – 2 (про членів якого ми розповідали в останніх номерах «Волинського монітора») із січня 1940 р. на Рівненщині діяла одна з його гілок під назвою «Сірі шеренги».

До учасників дубнівського молодіжного грона Союзу збройної боротьби – 2 належав також Броніслав Румель, випускник Кременецького ліцею. Пропонуємо увазі читачів біографічний нарис нього.

Ми продовжуємо розповідати про учасників осередку Союзу збройної боротьби – 2 у Дубні та пропонуємо Читачам нарис, присвячений Броніславу Шевчику.

У № 9 від 12 травня 2016 р. ми розповідали про учасницю підпільного осередку Союзу збройної боротьби – 2 в Дубні Терезу Траутман. Представлений нижче нарис присвячено її сестрі Ядвізі Траутман.

Продовжуючи цикл статей про учасників польського підпілля на Волині 1939–1941 рр., пропонуємо увазі читачів біографічний нарис про Яна Валентиновича Корнафеля – начальника фінансового відділу рівненського шкільного кураторіуму.  

Наш черговий нарис у рамках циклу статей про учасників Союзу збройної боротьби – 2, що діяв на Волині у 1940–1941 рр. під керівництвом Тадеуша Маєвського, присвячений Терезі Траутман, у домі якої фактично зародилося дубнівське гроно молодіжного крила цієї конспіративної організації.

Наша чергова публікація в циклі біографічних нарисів про учасників Союзу збройної боротьби – 2 присвячена Антону Гермашевському – чи не єдиному з керівництва організації, кому вдалося уникнути масових арештів у березні-травні 1940 р. Проте, як кажуть, від долі не втечеш: через рік, 15 березня 1941 р., у складі конспіративної групи «Три літери» він все ж потрапив до радянських казематів.