788 – саме така кількість мешканців Волинської області задекларувала свою польську національність під час останнього перепису населення в Україні, проведеного у 2001 р.
Життю поляків в Україні була присвячена зустріч із мовознавцем, професором Інституту славістики Польської академії наук Хеленою Красовською. Вона відбулася 3 листопада в Польському клубі Луцька. Протягом лекції «Мова та ідентичність на пограниччі культур» йшлося, передусім, про поляків Буковини та Східної України, де професор Хелена Красовськa проводила дослідження.
На початку зустрічі вона нагадала присутнім дані останнього перепису населення в Україні. У 2001 р. польську національність задекларували 144 тис. мешканців України. 12,9 % поляків визнали польську мову рідною, 71 % як рідну записали українську, 15,6 % – російську. Найбільше поляків, 49 тис. осіб, проживало тоді на Житомирщині. Натомість на Волині у 2001 р. лише 788 осіб вказали, що вони поляки за національністю. Серед них 19,5 % визнали рідною мовою польську, 68,8 % – українську, 9,4 % – російську, 2,3 % – інші мови. Хелена Красовська звернула увагу на те, що під час перепису населення у 2001 р. громадянам України не пояснювали, що таке рідна мова. Двомовна особа, наприклад, не мала можливості вибору, оскільки анкета не передбачала того, що можна вписати дві мови.
Хелена Красовськa розповіла також про те, як на території Південно-Східної України з’явилися поляки. Основними причинами їх появи у цьому регіоні були добровільна міграція з метою заробітку, заслання й депортація та політика радянської влади щодо проходження військової служби чи обов’язкового направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу. У Донецькій області польську національність у 2001 р. задекларували 4300 осіб (0,09 % усіх жителів регіону), в Запорізькій – 1800 (0,1 %). Хелена Красовськa підкреслила, що ці дані в обох областях занижені через те, що анкетовані особи часто приховували національну приналежність. Зазначила також, що вже у незалежній Україні дехто з них боявся зізнатися навіть власним дітям, що є поляком. Найстарші респонденти та представники середнього покоління поляків говорять там південно-східною або північно-східною польською кресовою говіркою, на яку великий вплив справили українська та російська мови. Через війну з 2014 р. мешканці Східної України, зокрема й представники польської національної меншини, почали переселятися в інші регіони України чи інші країни. У теперішній ситуації важко сказати, скільки осіб польського походження мешкають на окупованих територіях.
У Чернівецькій області, на Карпатській Буковині, поляки поселялися із XVIII ст. Ця група була різнорідною з огляду на регіони, з яких походила: переважна кількість поляків приїхала туди з Галичини, Малопольщі та Чадецького округу Словаччини. Перепис населення 2001 р. показав, що на Чернівеччині проживали 3367 осіб польського походження. Поляки Буковини розмовляють так званою загальнобуковинською польською говіркою, яка базується на говірці Південно-Східних Кресів. Місцеві поляки щодня розмовляють українською або румунською, польську вживають у виняткових ситуаціях. Найдавніші польські спільноти на Північній Буковині проживають, зокрема, у Тереблечому і Старій Гуті, де поляки послуговуються польською говіркою у спілкуванні з родиною чи сусідами.
«Ступінь відчуття національної приналежності на Буковині значно вищий», – вважає Хелена Красовськa. Попри перешкоди з боку радянської влади, поляки завжди гуртувалися там навколо костелу та родини, збиралися вдома у польських сім’ях, де часто вчилися польської мови. Натомість поляки Східної України пережили період радянської влади далеко від Польщі, католицької Церкви та польських організацій, жили у різних місцевостях, далеко одне від одного. «Сучасна польськість у Східній Україні адаптована з Польщі, привезена в готовій формі, проведена туди через телебачення або Інтернет», – зазначила Хелена Красовськa.
Наталя ДЕНИСЮК
Фото: www.facebook.com/Klub Polski w Łucku
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У ЛУЦЬКУ ВІДКРИЛИ «ПОЛЬСЬКИЙ КЛУБ». ФОТО
ЗАХОПЛИВА ДИПЛОМАТІЯ РАЗОМ ІЗ «ПОЛЬСЬКИМ КЛУБОМ»
