У Музеї Кисилина відкрили виставку фотографій «Відкритий альбом: невідомі та знайомі обличчя». На ній представлено світлини із сімейних архівів кисилинців.
Дати початку, а також закриття виставки не випадкові: вона розпочалася 10 травня (в День матері) і триватиме до 21 червня (Дня батька). «Кожна стара фотографія – це застигла мить історії, а родинні альбоми – справжні скарбниці пам’яті. Ця виставка буде нагодою для кисилинців повернутися до свого коріння та подивитися в очі минулому нашого містечка», – вважає керівник і співзасновник Музею Кисилина Артур Альошин, який придумав і реалізував цей проєкт.
Процес підготовки виставки мав такий перебіг: жителі Кисилина приносили фотографії із сімейних альбомів, далі Артур їх сканував і роздруковував на більшому форматі. До кожної фотографії він виготовив формуляр, а люди, які впізнали когось на світлині, вписували туди інформацію. Так спільними зусиллями формувалася своєрідна база даних жителів Кисилина. «Завдяки їй люди зможуть краще познайомитися із власною родинною історією, а також, можливо, знайти на фото своїх предків, яких ніколи до цього не бачили», – сказав автор проєкту.
На цей час до виставки увійшло 330 знімків. Це найстаріші особисті фотографії із сімейних альбомів, які вдалося знайти, групові шкільні знімки, фото молоді 40–60-х рр. ХХ ст., весільні світлини, а також цікаві фотографії 70–80 рр. Серед знімків є родинна світлина з Канади, яку надав колишній мешканець Кисилина. Загалом збір фотографій тривав кілька років. На сьогодні, як повідомив Артур Альошин, відскановано понад 900 знімків, але проєкт на цьому не зупиняється й накопичення інформації триває. Автор обіцяє згодом збільшити кількість експонованих фото.
На відкриття прийшли місцеві жителі. Наймолодшому відвідувачеві було три роки, а найстаршим – за 70. Кисилинці прямо на виставці взялися заповнювати формуляри. Дві подруги, обидві Віри, 1954 і 1955 рр. народження, знали про людей на виставлених фото найбільше. Майже в один голос сказали, що їхні діти і внуки вже не живуть у Кисилині, але коли вони вчергове приїдуть у гості, то жінки обов’язково приведуть їх на виставку. Молодша на 10 років Раїса теж не приховувала емоцій, адже на світлинах – і її рідні. 22-річний Олександр, який допомагає музеєві як волонтер, зазначив: «Чому я це роблю? Бо Кисилин – моя мала батьківщина, тут я живу, тут жили мої предки. А ще думаю, що наш музей буде цікавим і для туристів із-поза Волині».
Музей Кисилина міститься на вулиці Набережній, 3. Найкраще до Кисилина з автомобільної траси Луцьк–Володимир добиратися через село Холопичі. Дорога протяжністю приблизно 8 км не має асфальтного покриття, але незручності подорожі з надлишком компенсують гарні волинські краєвиди.
Музей, окрім виставки, пропонує чималу експозицію місцевих артефактів. А ще в Кисилині можна оглянути гарну церкву Святого Михаїла (XVIII ст., цьогоріч вона відзначатиме 250-річний ювілей), руїни костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії та монастиря кармелітів, залишки єврейського та польського кладовищ.
Завітайте до Кисилина – подорож буде цікавою та пізнавальною. Відвідати музей можна за попередньою домовленістю, сконтактувавши з його хранителем через Facebook-сторінку Музей Кисилина.
Текст і фото: Анатолій Оліх
