Важко повірити в те, що вже пройшло п’ять років від моменту, коли у Фундації «Допомога полякам на Сході» з’явився Валентин Ваколюк разом із Кшиштофом Савіцьким із Міністерства закордонних справ РП. Вони разом представили план створення часопису на Волині.

Ми давно про це думали, тож пропозиція видавалася привабливою, проте у нас були сумніви. «Диявол, як завжди, ховається в деталях», а вони видавалися дуже неприязними: атмосфера історичного конфлікту між поляками та українцями саме досягала апогею, обмежені фінансові засоби Фундації не гарантували інвестицій і, врешті, як нам здавалося, відсутність компетентних людей із досвідом роботи в газеті могли призвести до поразки. Усе це ставило цю ініціативу під великий знак запитання. Але ентузіазм Валентина, підтриманий такою ж компетентною, як і романтичною допомогою Кшиштофа Савіцького, перебороли наші сумніви…

А сьогодні минуло вже п’ять років відколи при допомозі Фундації з’явилося перше число «Монітора». Часопис здобув собі реноме серед польських видань на Сході, впродовж років збільшив обсяг і розширив тематику. Вдалося збудувати справжню редакцію, започаткувати Інтернет-портал із постійно оновлюваною актуальною інформацією. Журналісти планують створювати радіо- та телевізійні матеріали.

Сьогодні найкраще видно, що ідея створення польського періодичного видання в Луцьку була «пострілом в десятку». Часопис відкритий, сміливий та цікавий як для поляків, так і для українців (адже постійно видається у двомовній версії), не тільки порушує історичні теми, але й із запалом, гідним захоплення, висвітлює сучасні події в Україні. Журналісти «Монітора» із самого початку були на Майдані, виступаючи однозначно за прозахідний напрямок розвитку України. Їхні матеріали «із перших рук» використовували колеги з різних видань та телеканалів у Польщі, а сіру каску головного редактора можна було помітити в рядах луцької Самооборони.

Потрібно побажати колективу «Волинського монітора», щоб він і надалі розвивав газету, йдучи дорогою свободи. Так, як він це робить нині. Бо, як говорить історик Ягеллонського університету професор Анджей Новак, «польська політична ідея – це розширення поля республіканської свободи. Для добра усіх: і поляків, і українців».

Рафал Дзєнцьоловський, до 2010 року заступник голови правління Фундації «Допомога полякам на Сході», нині – член Ради Фундації «Свобода і демократія»