Дорогі читачі «Волинського монітора», звертаємося до тих із вас, хто володіє інформацією про колишній католицький цвинтар у Луцьку, на місці якого радянська влада побудувала меморіал «Вічна слава».

Генеалог Артур Альошин у рамках проєкту «Memorium» шукає старі фото, спогади про вигляд цвинтаря, перепоховання осіб, які спочивали на ньому, на інші цвинтарі та остаточне знищення цього кладовища в 1970-х рр.

Мета проєкту «Memorium» – повернути пам’ять про історію знищеного цвинтаря та трагедію похованих там осіб і їхніх близьких.

Якщо хтось із вас може і хоче поділитися спогадами та світлинами, просимо контактувати з Артуром Альошиним: +380931095925, info@volynia.com (можна звертатися українською, польською та англійською мовами).

Римо-католицьке кладовище на цьому місці в Луцьку було засноване на початку XIX ст. Тут були поховані, зокрема, опікунка притулку й сиротинця при кафедральному костелі в Луцьку Юзефіна Поляновська, засновниця Згромадження сестер бенедиктинок-місіонерок Ядвіга-Юзефа Кулеша, члени родин відомого історика Тадеуша Стецького та польської письменниці Габріелі Запольської, а також польські солдати, які загинули в 1919–1920 рр., та місцеві католики (українці, поляки, чехи й німці).

При облаштуванні меморіалу (рішення про це прийняли в 1976 р.) останки з деяких могил перенесли на інші міські кладовища. Переважно це зробили у випадку померлих, чиї рідні жили в той час у Луцьку. Решту могил зрівняли бульдозером, а пам’ятники вивезли із цвинтаря й використали як будматеріали. По-варварськи тоді розкопали могили польських солдатів: землю разом із кістками екскаваторами завантажували на самоскиди і вивозили в невідомому напрямку. Потім на цьому місці встановили 40-метрову стелу. На території колишнього кладовища збереглася лише каплиця, побудована в 1885 р. (тепер це Дім панахиди).

ВМ
Фото: Анатолій Оліх