Відкритий лист до Житомирського міського голови Володимира Дебоя
Інтерв'ю

Шановний Пане Володимире Михайловичу ! В черговий раз на інтернет-сайтах порушується питання про постать ІгнаціяЯна Падеревського та увічнення пам’яті цієї особистості світового масштабу вЖитомирі. Безпосередньою причиною цього стало офіційне зверненняЖитомирської обласної організації ОУН (Житомирський провідник ОУНОлександр Прищепа) до Житомирського міського голови Володимира Дебоя зприводу намірів встановлення пам’ятника Падеревському в Житомирі.

Протягом принаймні останніх десяти років це питання обговорювалось угромадських організаціях, у пресі та на засіданнях Житомирської міської ради. Зацей час всі зацікавлені та небайдужі житомиряни мали можливість вивчити нетільки короткі біографічні довідки про Ігнація Яна Падеревського, а й розібратисяв його багатогранному та винятковому за масштабами та значущістю діянь житті.Беззаперечно: це постать світового рівня, а тому Житомир має честь бутипричетним до його діяльності. Тим більше, що І. Я. Падеревський шанував цюземлю, пам’ятав, що саме на Житомирщині здобув музичну освіту, яка сталаосновою його світового успіху. Тільки за це одне варто увічнити його пам’ять уЖитомирі. Продемонструвавши, між іншим, свою освіченість, культурний рівень іповагу до світової мистецької спадщини.

Paderew lyst PL-1

На цьому тлі дещо незрозумілими та «натягнутими» виглядають закидишановного пана Олександра Прищепи щодо того, що «Житомир, як і вся Україна,ще не позбувся наслідків жахливої совєцької окупації: вулиці названі іменамиокупантів, на них встановлені монументальні символи комуністичної державиСССР». Це дійсно так. Однак І. Я. Падеревський аж ніяк до «совєцької окупації» непричетний.

Інший закид: «Місто має своїх національних діячів, які боролись занезалежність України, але досі не вшановані подібними пам’ятниками».Беззаперечно. Однак пам’ятники – це дуже дороге задоволення. Хто профінансуєцю прекрасну ідею поставити пам’ятники Івану Огієнку, Олегу Ольжичу, МиколіСциборському? Наскільки нам відомо, фінансування пам’ятника І. Я.Падеревському бере на себе польська сторона, що цілком природно, адже кожнакраїна може пишатися таким сином, як І. Я. Падеревський.

Ще зауваження. «Виконком приймає рішення для діячів іншої держави, якавела загарбницьку політику щодо України в минулому, адже саме Падеревськийкерував урядом Речі Посполитої під час анексії Західної України в 1919 році».Дійсно, керував. Однак документально підтверджені факти полягають у тому, що 24 березня 1919 року уряд І. Я. Падеревського підписав з урядом С.Петлюрипольсько-українську угоду, в якій українська сторона відкликала свої претензіїщодо Східної Галичини в обмін на допомогу Польщі в боротьбі УНР проти більшовиків[1].

У цій ситуації С. Петлюра чітко визначив позицію, на якій можливе зближення з Польщею. В одному зі своїх листів він писав: «Польща має визнати нас, але, очевидно, за дорогу ціну. В кожному разі без того чи іншого порозуміння з Польщею ми не можемо одновити нашої державної праці». Переговори закінчилися підписанням 21 квітня 1920 року політичної, а 24 квітня – військової конвенцій, що дістали назву Варшавського договору. Згідно з ним, кордон між Польщею і Україною мав пройти по р.Збруч. Пізніше, відповідаючи на обвинувачення в «продажі України полякам», С. Петлюра писав: «Угода, підписана урядом УНР з Польщею, є логічним наслідком тої зрадницької розкладової праці, що її провадили збольшевичені елементи українського громадянства на користь Москви в момент української національної боротьби з нею. Уряд УНР пішов на тяжку жертву в інтересах державних, але він ніколи не відрікся від ідеї державної самостійної України»[2].

Paderew lyst PL-2

Отже, не І. Я. Падеревський винен в трагічній ситуації, що на той час склалася. Тим більше, що офіційна політична діяльність його тривала лише рік – з січня до грудня 1919 року і була коротким епізодом в тяжкій історичній ситуації, яка склалася в Європі після Першої світової війни. До речі, сенс і гіркота боротьби за незалежність своєї країни знайомі І. Я. Падеревському як нікому іншому. Адже цій боротьбі він присвятив своє життя.

Таким чином, залишмо історію фахівцям та самі будьмо коректними з фактами, на які посилаємося. В уже цитованому зверненні шановного пана Олександра Прищепи читаємо про «наміри міської ради Перемишля перейменувати вулицю імені Йосафата Коциловського» і посилання на сайт http://vgolos.com.ua/blogs/zahystymo_imya_vladyky_117743.html. Однак в матеріалі йдеться не про наміри влади міста Перемишль, а про вимоги до неї певних осіб та організацій. Різниця значна. Рішення влади і вимоги до неї – не одне й те саме. От і пан Олександр Прищепа висловив свою думку, а інші люди спокійно та виважено висловили свою. Нормальний обмін думками в демократичній державі. А от образи та погрози в дискусіях інтелігентних людей абсолютно неприпустимі - лише логіка та виваженість думок.

Встановлення ж пам’ятника світовому генієві І. Я. Падеревському в Житомирі за кошти його рідної країни – приклад, вартий поваги та наслідування.

З повагою

Голова Житомирської обласної

Спілки поляків України

Заслужений діяч польської культури                                     Лясковська-Щур В.А.



Kraków Ignacemu J. Paderewskiemu. – Kraków, 2000. – S. 46

http://otherreferats.allbest.ru/history/00028407_0.html

Схожі публікації
Історичний інтелектуальний турнір у Тернопільському полонійному товаристві
Події
19 серпня в Тернопільському культурно-просвітницькому полонійному товаристві відбувся історичний інтелектуальний турнір, присвячений ролі Польщі в Другій світовій війні.
25 серпня 2026
Літні майстеркласи на Балтиці для дітей зі Здолбунова
Події
Останні дні літніх канікул виявилися надзвичайно насиченими для учнів школи польської мови, яка діє при Товаристві польської культури Здолбунівщини.
25 серпня 2026
Заняття з польської мови в Гусятині й Хоросткові
Події
Надзбручанське товариство польської культури та мови запрошує дітей та молодь вивчати польську мову, історію, культуру та традиції Польщі.
25 серпня 2026
Спадщина Костюхнівки
Статті
«Є такі місця, де земля пам’ятає більше, ніж каміння, а тиша промовляє більше, ніж слова. Костюхнівка – саме таке місце», – сказав отець Марцін Цєсєльський під час вшанування 110-ї річниці битви Польських легіонів під Костюхнівкою та 15-річчя Центру діалогу «Костюхнівка».
23 серпня 2026
Учасники школи архітектури відвідали Дубно
Події
21 серпня Дубенське товариство польської культури приймало учасників денного табору, присвяченого архітектурі, який у ці дні проводить Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному.
21 серпня 2026
Безкоштовні заняття з польської мови в Дубні
Події
Дубенське товариство польської культури запрошує на заняття в суботньо-недільній школі польської мови, які проводить учитель із Польщі.
21 серпня 2026
Польські фразеологізми: Асертивність, тобто непросте мистецтво казати «ні»
Статті
У теорії все виглядає банально просто. Психологи переконують, що асертивність полягає у висловленні власних потреб та окреслені кордонів – спокійно, рішуче та з повагою до інших. Однак на практиці багато хто досі має із цим величезну проблему.
21 серпня 2026
В Івано-Франківську провели форум національних спільнот та корінних народів
Події
18 серпня в Івано-Франківську відбувся Західноукраїнський форум національних спільнот та корінних народів України «Єдність у розмаїтті: європейський поступ та спільна перемога».
20 серпня 2026
Харцерський табір у серці Карпат
Події
3–16 серпня Карпати стали домівкою для групи зухів, харцерів і мандрівників із Рівного, Здолбунова та Костополя.
19 серпня 2026