Кладовище у Вирці
Статті

Коли на місце кладовища у 2010 р. прибуло V паломництво колишніх парафіян, то на молебень прийшли й українці. У розмові одна зі старших жінок запитала: «А де ділися Красинкевичі зі Старої Зівки, наші сусіди? Знаєте щось про них?»

Знаємо, адже перед смертю дід Красинкевич розповів про те, як вони померли.

Коли 16 липня 1943 р. бандерівці напали на села навколо Вирки, вся родина Красинкевичів у складі 13 осіб утекла до Гути Степанської. Через два дні сім’ї довелося тікати знову. Коли всіх охопила паніка, вони вирішили повернутися додому. Їх не відмовляли, адже ніхто не знав, де їм притулитися. Жінки розпалили вогонь у печі, щоби приготувати їсти. Чоловіки лаштувалися до дальшої дороги, вантажили підводи.

Тоді зненацька напали бандерівці. Тих, що втікали, рубали сокирами й кололи вилами. Дід Красинкевич схопив за руку восьмирічного внука і побіг із ним разом. Але далеко втекти вони не встигли: їх наздогнали на краю лісу й кололи вилами до втрати свідомості. Дід прийшов до тями і, попри численні рани в животі та грудях, зміг знайти внука, так само проколотого вилами. Однак той не мав сил іти, просив води, кликав убиту маму й не хотів відпускати дідову руку. Дід у відчаї вирішив піти за допомогою до Рафалівки. Перед тим, як піти, прикрив внука гілками й наказав чекати. Біля Полиць Красинкевича схопили і привели до «командира». Вони одразу впізнали один одного: «командир» колись був у Красинкевича пастухом. Діда закрили в льоху, де він просидів до ранку. Вранці «командир», пам’ятаючи доброту, з якою ставилися до нього Красинкевичі, дав йому пляшку з водою, шмат хліба й відправив до Рафалівки.

Дід прийшов на станцію в Рафалівці, сів там на пероні й детально розповідав про те, як убивали його односельчан. Із його ран із кожним подихом виходили повітря, кров і вода. Дід не дозволив забрати себе зі станції. Він увесь час просив, аби хтось пішов за внуком, а через три дні помер.

Присвячую цей фоторепортаж Красинкевичам.

1. Brama na cmentarz w 2010 r.

Брама до кладовища у 2010 р.

2. Czyścimy cmentarz. 10 kwietnia 2010 r.

Розчищаємо цвинтар. 10 квітня 2010 р.

3. Cmentarz po wyczyszczeniu w 2010 r.

Кладовище після того, як його розчистили, у 2010 р.

4. Dawid i Oskar Horoszkiewicz na cmentarzu w 2010 r.

Давид і Оскар Горошкевичі на цвинтарі у 2010 р.

5. Jeden z zachowanych nagrobków.

Один з уцілілих надгробків

6. Nagrobek na cmentarzu.

Надгробок на кладовищі

7. Ostatni z krzyży.

Останній із хрестів

8. Stawiamy krzyż w 2010 r.

Встановлюємо хрест у 2010 р.

9. Krzyż postawiony w 2010 r.

Встановлений у 2010 р. хрест

10. Uroczystości na cmentarzu w 2010 r.

Молебень на кладовищі у 2010 р.

11. Wygląd cmentarza w lipcu 2018 r.

Кладовище у 2018 р.

12. Przy bramie na cmentarz w lipcu 2018 r.

Біля цвинтарної брами в липні 2018 р.

Текст і фото: Януш Горошкевич

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl

***

Текст опублікований у рубриці «​Шляхом волинських хрестів навколо Гути Степанської з Янушем Горошкевичем».

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ВІЛЬЧЕ У ГМІНІ СИЛЬНЕ

КОШИЩЕ В ГМІНІ КОЛКИ

НОВИЙ ЦВИНТАР У СТЕПАНІ

ОЖГОВЕ У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ОСТРІВКИ БІЛЯ ВИРКИ

ВИРКA. МІСЦЕ КОСТЕЛУ ВОЗДВИЖЕННЯ СВЯТОГО ХРЕСТА

ЛІКАРНЯ В ОСОВІ

КОЛОНІЯ СТИДИНСЬКA, ГМІНА ВЕЛИКИЙ СТИДИН

ПІВБІДА БІЛЯ МАЛОГО СТИДИНА

ХОЛОНЕВИЧІ У ГМІНІ СИЛЬНЕ

ЛЯДИ БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

СТЕПАНЬ НА ГОРИНІ: МІСЦЕ КОСТЕЛУ СВЯТОГО АРХАНГЕЛА МИХАЇЛА

ЛЯДИ – МІСЦЕ ВІЧНОГО СПОЧИНКУ СТАНІСЛАВА БРУСИЛА

БІЛИЙ ХРЕСТ У СЕДЛИСЬКУ

ХРЕСТ «ІСУСЕ, ПОРЯТУЙ НАС» В ОМЕЛЯНЦІ БІЛЯ ГУТИ СТЕПАНСЬКОЇ

ГУТВИН У ГМІНІ ВЕЛИКИЙ СТИДИН

Схожі публікації
Спадщина Костюхнівки
Статті
«Є такі місця, де земля пам’ятає більше, ніж каміння, а тиша промовляє більше, ніж слова. Костюхнівка – саме таке місце», – сказав отець Марцін Цєсєльський під час вшанування 110-ї річниці битви Польських легіонів під Костюхнівкою та 15-річчя Центру діалогу «Костюхнівка».
23 серпня 2026
На військовому кладовищі у Зборові звершили богослужіння
Події
15 серпня на військовому цвинтарі у Зборові відбулася урочиста меса з нагоди свята Успіння Пресвятої Діви Марії та Дня Війська Польського.
16 серпня 2026
Парафіяни дубенського костелу вшанували пам’ять польських воїнів, полеглих у 1920 р.
Події
15 серпня поляки відзначають 106-ту річницю так званого Дива на Віслі, коли у знаменитій Варшавській битві 1920 р. стався перелом на користь Війська Польського. Завдяки цьому поляки за участь союзницької Армії УНР зупинили похід більшовиків на Європу.
15 серпня 2026
У Дубні продовжили впорядковувати місцевий цвинтар
Події
13 серпня члени Дубенського товариства польської культури та парафіяни костелу Святого Йоана Непомука продовжили прибирання кладовища на вулиці Мирогощанській у Дубні.
14 серпня 2026
Польське товариство з Тернополя прибрало територію навколо каплиці-мавзолею у Зборові
Події
Членкині Тернопільського культурно-просвітницького полонійного товариства навели лад на військовому кладовищі у Зборові.
10 серпня 2026
У Дубні й Тараканівському форті триває впорядкування поховань польських воїнів
Події
Члени Дубенського товариства польської культури проводять масштабні роботи із прибирання території біля пам’ятників польським воїнам на цвинтарі на вулиці Мирогощанській у Дубні та в Тараканівському форті.
07 серпня 2026
На польських похованнях на комунальному кладовищі в Ковелі триває боротьба з бур’янами
Події
Після останнього прибирання польських поховань на міському кладовищі в Ковелі, яке відбулося 22 липня, місцеве Товариство польської культури запланувало наступний крок – обробка хімікатами території навколо могил, якими воно опікується.
03 серпня 2026
Польські цвинтарі в Любомлі, Римачах і Острівках упорядковано
Події
У липні члени Товариства польської культури імені Міхала Огінського знову впорядковували польські кладовища на території Любомльщини.
27 липня 2026
ТПК у Ковелі прибрало польські військові поховання на місцевому кладовищі
Події
22 липня члени Товариства польської культури в Ковелі зібралися на комунальному кладовищі на вулиці Незалежності, щоб навести лад на польських похованнях.
24 липня 2026