Мета конкурсу полягала в популяризації літератури через красу декламаторського мистецтва та в активізації учнів, які вивчають польську мову в Україні.

11 травня 2017 р. вже вчергове відбувся фінал Декламаторського конкурсу імені Юліуша Словацького в Кременці. Молодь, учнів та опікунів приймала Тамара Сеніна, директорка музею Юліуша Словацького. На відкритті конкурсу був присутній голова Товариства відродження польської культури імені Юліуша Словацького в Кременці Мар’ян Каня.

Консул Марек Запур із Генерального консульства РП у Луцьку привітав усіх учнів, які увійшли до фіналу, і підкреслив, що здобуте місце не важливе, а важливо те, що учні та їхні куратори пізнають польську поезію, яка не тільки вчить, але й відкриває нове бачення людини та навколишнього світу.

Рівень цьогорічного конкурсу був високим. Журі в складі Анни Станько, Дороти Пронжинської, Юлії Васейко і Ядвіги Демчук вислухало 20 декламаторів – 40 віршів загалом. Серед старших учнів перше місце зайняла Юлія Волошина, друге – Дарина Кухарук, третє – Назар Бабин. У категорії молодших учнів першим місцем відзначили Світлану Борисюк, а за нею Світлану Муху і Дарію Нащоцьку.

Учні представили твори польських поетів, але винятково серед інших прозвучав вірш «Ненависть» Віслави Шимборської у виконанні Юлії Волошиної. Чому винятково? Тому що декламаторка розуміла, про що йдеться. Вона зосередилася на словах і старанно вибудувала поетичний світ у своїй уяві та уяві тих, хто її слухав. Твір, який вона обрала, й досі залишається актуальним. Вона змогла переказати те, про що ми щодня забуваємо: «Погляньте, як дотепер діє, як добре тримається у нашому столітті ненависть. Не те, що інші почуття. Ах, ці інші почуття – хирляві і мляві».

Кожен з учнів за участь у декламаторському конкурсі отримав диплом і книжку. Після закінчення заходу група відвідала гору Бони в Кременці. Потім був час на фото в руїнах древнього оборонного замку, також відбувся спільний обід.

Директорка Тамара Сеніна подякувала усім, хто гостював у будинку видатного поета. Вона нагадала, що Юліуш Словацький був геніальною людиною, і підкреслила важливість того, що молоді люди можуть читати польські вірші саме тут. Підсумовуючи декламаторський конкурс, вона запросила охочих взяти участь у цьогорічних подіях, які заплановано провести в музеї: «Цього року минає 90 років із моменту, коли прах Словацького повернувся на Батьківщину, у Польщу. В червні 1927 р. прах поета перевезли з Парижа до Кракова. Цю дату ми вшановуємо від початку року. Ми проводимо різні зустрічі, присвячені його пам’яті, – це вечори поезії та конференції, це теж свято фортепіано, яке невдовзі відбудеться в музеї Словацького, в залі, де Саломея Словацька проводила славнозвісні товариські вечори».

Виїзд до Кременця організувала голова Волинської спілки вчителів польської мови в Україні імені Габріелі Запольської Світлана Зінчук у співпраці з Генеральним консульством РП у Луцьку. Особлива подяка – вчителям, батькам і молодим артистам, без яких такий конкурс був би неможливим.

ВМ