Сьогодні минає 150 років від дня народження Владислава Реймонта
Події

До вузького кола поляків, які отримали Нобелівську премію в галузі літератури, належить Владислав Реймонт. Він одержав цю почесну нагороду в 1924 р. за роман «Селяни» («Chłopi»).

7 травня минає 150 років від дня його народження. Владислав-Станіслав Реймонт (справжнє ім’я Станіслав-Владислав Реймонт) – романіст, новеліст і репортер. Народився 7 травня 1867 р. у селі Кобєлє Вєльке поблизу Радомська у сім’ї збіднілого шляхтича. Малий Стась мав багато зацікавлень, був жвавою та веселою дитиною. Однак на його дитинство вплинули відносини з надто деспотичним батьком, який вибрав синові кар’єру органіста. Змушений займатися музикою, він щиро ненавидів фортепіано, але цікавився літературою та живописом. Сім’я вирішила, що він повинен отримати серйозну професію. Натомість Реймонта манив великий світ і література. Він був актором у мандрівній театральній трупі, хотів вступити до монастиря Отців Паулінів, як медіум здійснив таємничу подорож разом із німецьким спіритом, аж поки не опинився на залізничному вокзалі. У 1893 р. переїхав на постійне проживання до Варшави. Він писав посередні вірші та працював журналістом. У той же час Реймонт почав публікувати в журналах свої перші оповідання і короткі епічні твори. Поворотним моментом у його літературній кар’єрі став репортаж «Паломництво на Ясну Гору» («Pielgrzymka na Jasną Górę»). До сторіччя повстання на чолі з Тадеушем Костюшком, яке відбулося в 1794 р., у пішу подорож до Ченстохови вирушили тисячі вірян. Як  кореспондент видання «Ілюстрований тижневик» («Tygodnik Ilustrowany»), Реймонт розчинився у натовпі, пройшов увесь шлях і створив образ цієї тимчасової спільноти, до якої входили різноманітні яскраві особистості, об’єднані релігійними переживаннями.

Найцікавіші новели цього періоду зображують життя села, добре відоме письменникові. Реймонт писав про жахливе обличчя людської бідності. Найбільш шокують своїм натуралізмом оповідання «Смерть» («Śmierć»), «Завірюха» («Zawierucha») і «Томек Баран» («Tomek Baran»). Реймонт написав чотири великих романи, які ввійшли до історії літератури: «Комедіантка» («Komediantka»), «Ферменти» («Fermenty»), «Земля обітована» («Ziemia obiecana») i «Селяни». За останній він отримав  нагороду Польської академії знань (1917 р.) та Нобелівську премію (1924 р.). Реймонт переміг у гідному товаристві: його конкурентами були Томаш Манн, Максим Горький і Томас Гарді.

У 1913–1918 рр. Реймонт, спираючись на джерела, працював над великою історичною трилогією, яка повинна була стати свого роду репортажем із часів повстання на чолі з Костюшком, аналізом причин поразки. Проте в історію літератури він увійшов як автор «Землі обітованої» та «Селян». Завдяки ньому ми можемо пізнати величезну панораму польського суспільства кінця XIX і початку XX ст.
Владислав Реймонт помер у 1925 р. Серце письменника вмурували в колону костелу Святого Хреста у Варшаві, а забальзамоване тіло поховали на кладовищі Повонзки, на Алеї заслужених.

Опрацювала Ядвіга ДЕМЧУК,
учителька, скерована до Луцька
організацією ORPEG

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ВОЛИНСЬКЕ КОРІННЯ БОЛЕСЛАВА ПРУСА

Схожі публікації
Мандруй Польщею із Вєславом: На Лупківському перевалі − серед історії, природи і легенд
Статті
На південно-східних околицях Польщі, де схили Низьких Бескидів плавно спускаються до кордону зі Словаччиною, розташоване особливе місце. Лупківський перевал і навколишні долини – це простір, де історія, природа та пам’ять колишніх мешканців переплітаються з легендами. Саме вони надають цій місцині надзвичайного, майже метафізичного вигляду.
28 серпня 2026
Молодь польського походження із восьми країн розвивала лідерські навички у Варшаві
Події
15–24 серпня у Варшаві відбувся тренінг у рамках міжнародного проєкту «Академія активних лідерів Полонії – Східна Європа», який об’єднав молодь з України, Чехії, Естонії, Молдови, Литви, Латвії, Словаччини та Угорщини.
27 серпня 2026
Вийшов 16-й номер «Волинського монітора»
Події
У сьогоднішньому номері «Волинського монітора» ми пишемо, зокрема, про урочистості в Костюхнівці, меси в Дубні та Зборові, п’ятиріччя рубрики «Родинні історії», вчителя Юліана Бачинського, харцерський табір у серці Карпат.
27 серпня 2026
Літо в Кременці
Події
Заняття на свіжому повітрі, ігри, екскурсії, прогулянки. Все це в рамках проєкту «Кременецьке літо в місті», реалізованого Товариством відродження польської культури імені Юліуша Словацького.
27 серпня 2026
Триває реставрація пам’ятника на могилі польських воїнів у Дубні
Події
Дубенське товариство польської культури продовжує ремонт пам’ятника на братській могилі солдатів 49-го піхотного полку Війська Польського, які загинули в 1920 р. під час польсько-більшовицької війни.
26 серпня 2026
Команда з Вербки взяла участь у Турнірі партнерських регіонів Лодзького воєводства
Події
20–24 серпня учні Ліцею села Вербка Дубівської громади в Ковельському районі провели в польському місті Спала. У ці дні тут тривав Турнір партнерських регіонів Лодзького воєводства.
26 серпня 2026
Історичний інтелектуальний турнір у Тернопільському полонійному товаристві
Події
19 серпня в Тернопільському культурно-просвітницькому полонійному товаристві відбувся історичний інтелектуальний турнір, присвячений ролі Польщі в Другій світовій війні.
25 серпня 2026
Літні майстеркласи на Балтиці для дітей зі Здолбунова
Події
Останні дні літніх канікул виявилися надзвичайно насиченими для учнів школи польської мови, яка діє при Товаристві польської культури Здолбунівщини.
25 серпня 2026
Заняття з польської мови в Гусятині й Хоросткові
Події
Надзбручанське товариство польської культури та мови запрошує дітей та молодь вивчати польську мову, історію, культуру та традиції Польщі.
25 серпня 2026