Зобов’язання виділяти щонайменше 2 % ВВП на обороноздатність у 2016 р. виконали тільки п’ять країн Альянсу: Сполучені Штати Америки, Греція, Естонія, Велика Британія та Польща.

НАТО збільшує витрати на обороноздатність

«У 2016 р. європейські країни-члени НАТО і Канада збільшили витрати на обороноздатність на 3,8 %, тобто на 10 млрд євро», – йдеться в річному звіті Генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга. Щоправда, ці країни в основному витрачають на оборону набагато менше від запланованих 2 % ВВП.

Згідно з опублікованим звітом, зобов’язання виділяти щонайменше 2 % ВВП на обороноздатність у 2016 р. виконали тільки п’ять країн Альянсу: Сполучені Штати Америки (3,61 %), Греція (2,36 %), Естонія (2,18 %), Велика Британія (2,17 %) та Польща (2,01 %).

Rzeczpospolita

Литва: «Сили Альянсу повинні перемістити на східний фланг»
«НАТО повинне перенести свої штаби командування ближче до східного кордону Альянсу», – таку думку висловила президент Литви. Даля Грибаускайте у Вільнюсі зустрілася з командувачем військ НАТО у Європі, генералом Кертісом Скапарротті.

На думку президента Литви, держави Прибалтики також потребують регіональної протиповітряної оборони і дій, які запобігли б можливій військовій ізоляції Литви, Латвії та Естонії.

TVN24

Присутність НАТО так само важлива, як і зміцнена польська армія
«Для Польщі присутність НАТО – це такий самий символ безпеки, як і зміцнена, розширена й модернізована польська армія», – сказав міністр національної оборони Антоній Мацеревич.

Керівник Міністерства національної оборони Антоній Мацеревич зустрівся з представниками дипломатичного корпусу та закордонними генералами з нагоди 18-річчя вступу Польщі до НАТО.

При цьому він звернув увагу на те, що зростають виклики, пов’язані із загрозами, а «історія, як не прикро, не завершилася, а, можливо, навіть пришвидшилася». Він заявив, що члени НАТО одностайні в тому, що безпека, свобода і незалежність не мають ціни.

Мацеревич зазначив, що 2016-й – це перший рік, коли війська НАТО наявні в Польщі, а факт присутності в політичному союзі «матеріалізувався у військовому плані».

«Можливо, якби було більше усвідомлення загрози зі сходу, то не трапилося би так багато трагедій, які пізніше мали місце у Європі та світі», – зазначив він.

Informacyjna Agencja Radiowa

Росія застерігає від армії Косова
«Оголошені владою в Приштині плани щодо реформування Косовських сил безпеки (FSK) в регулярну армію – це безвідповідальний крок, що загрожує стабільності на Балканах», – заявила прес-секретар МЗС Росії Марія Захарова.

Речниця МЗС оцінила, що ці плани суперечать резолюції Ради Безпеки ООН від 2008 р., у якій ішлося про військову присутність у Косові «виключно сил (міжнародних) для Косова на підставі мандату РБ ООН».

НАТО і США попередили владу Косова, що обмежать співпрацю з FSK, якщо плани реформування цих сил у регулярну армію виконають без необхідних змін у Конституції Косова.

У регіоні, в якому у 2008 р. проголосили незалежність від Сербії, з 1999 р. перебувають міжнародні сили KFOR, керовані НАТО, і до їхнього складу входять близько 4,5 тис. солдатів.

PAP

Російське МЗС: «Ми не повідомлятимемо НАТО про планові маневри»
«Росія поки не готова інформувати НАТО про заплановані маневри, оскільки процес відновлення стосунків недостатньо активний», – про це заявив представник МЗС Росії Андрій Келін. Він додав, що сторони повинні співпрацювати в рамках Ради НАТО–Росія.

«Ми поки недостатньо просунулися у відновленні наших стосунків, щоб піти на такі кроки, як перспективне з’ясування подібних ситуацій», – сказав Келін. Так він прокоментував слова Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга щодо інформування НАТО про заплановані Росією військові навчання «Запад–2017».

Келін підкреслив, що в поточному році потрібно працювати над проведенням засідань Ради НАТО–Росія. «Я думаю, що наступне засідання ради скличуть найближчим часом. Ми подивимося, яким буде наш настрій у новому році та, взявши це до уваги, розвиватимемо подальшу роботу на лінії Ради НАТО–Росія», – заявив представник МЗС.

Столтенберг сказав, що Альянс «належно оцінив би» запрошення Росії поспостерігати за маневрами «Запад–2017», які вона планує провести у вересні в Білорусі. Він додав, що НАТО хотіло б отримувати детальнішу інформацію про них. Він підкреслив, що Росія одержала запрошення на 10 навчань Альянсу.

Про намір проведення навчання «Запад–2017» Росія повідомила у вересні 2016 р., але не поінформувала про те, скільки солдатів візьмуть у них участь.

www.rp.pl

 На населені пункти, де розміщувалися війська США, здійснювали кібератаки
«Кілька польських населених пунктів, які прийняли американських солдатів у рамках операції НАТО, в січні стали об’єктами кібератак», – повідомив агентству «Reuters» заступник міністра національної оборони Томаш Шатковський.

Він зазначив, що це свідчить про необхідність значного збільшення інвестицій на кібероборону Польщі.

«Ми постійно спостерігаємо велику руйнівну кібернетичну та інформаційну діяльність у деяких країнах. Цей процес набирає обертів», – цитує Шатковського «Reuters».

Агентство відзначає, що заступник міністра відмовився уточнити, хто стоїть за атаками, але сказав, що вони мають проросійський характер. Він заявив: «Нам зрозуміло, хто автор і хто надихає на ці дії». Також додав, що мета цих атак – створення негативного образу союзників Польщі та «представлення російської версії конфлікту на сході України».

Interia.pl

18-та річниця вступу Польщі до НАТО
12 березня 1999 р. в Індепенденсі (штат Міссурі, США) міністр закордонних справ Броніслав Геремек передав американському держсекретарю Мадлен Олбрайт документ про ратифікацію Північноатлантичного договору. Разом із Польщею до Альянсу тоді прийняли Чехію та Угорщину.

Мадлен Олбрайт сказала, що цей день є для Альянсу та країн Європи справжнім святом. «Сьогодні своїми діями ми підтверджуємо, що країни короля Стефана і кардинала Міндсенті, Карла IV і Вацлава Гавела, Коперника і Папи Римського Яна Павла II увійшли до Євроатлантичного співтовариства задля забезпечення миру».

Напередодні прийняття Польщі до НАТО тодішній глава уряду Єжи Бузек у присутності всіх прем’єрів, які були на цій посаді після 1989 р., офіційно оголосив, що Польща стане членом Північноатлантичного альянсу.

Шлях Польщі до НАТО розпочався набагато раніше, коли в 1990 р. зародились дипломатичні відносини з Альянсом. Дев’ять років потому, на початку 1999 р., польський парламент прийняв закон про ратифікацію Північноатлантичного договору, а потім, 26 лютого 1999 р., тодішній президент Олександр Кваснєвський підписав Акт приєднання Польщі до НАТО.

Polskie Radio dla Zagranicy