У цьому році Литва призначила на оборону 723,8 млн євро, тобто 1,8 % ВВП. Із 2014 р., після анексії Криму Росією, Литва послідовно збільшує оборонний бюджет. У 2013 р. він становив неповний 1 % ВВП.

Швеція відновлює обов’язкову військову службу

Шведський уряд оголосив, що поверне відмінену сім років тому обов’язкову військову службу – як для чоловіків, так і для жінок. Причина? Відсутність кадрів у збройних силах та загроза з боку Росії.

«Ми маємо російську анексію Криму, агресію в Україні, все більше військових навчань по сусідству. Тому ми вирішили зміцнити нашу національну оборону, зокрема прийняли рішення про повернення до обов’язкового призову», – сказав інформаційному агентству «Reuters» міністр оборони Швеції Петер Хультквіст.

Обов’язкова військова служба для чоловіків існувала у Швеції впродовж усього періоду холодної війни. Ще в середині 80-х рр. шведське військо нараховувало 100 тис. солдатів регулярних військ та могло розраховувати на 350 тис. членів підрозділів територіальної оборони й інших парамілітарних формацій. Однак після розпаду Радянського Союзу цей обов’язок поетапно обмежували.

Gazeta Wyborcza

Німеччина повинна витрачати більше коштів на армію
Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн погодилася, що, попри застереження, які має владна Соціал-демократична партія Німеччини (СДП), вимога збільшити німецькі військові витрати слушна. На саміті НАТО в Уельсі у 2014 р. узгодили, що всі країни Альянсу упродовж 10 років збільшать витрати з бюджету на оборону принаймні до 2 % ВВП, на чому особливо наполягали Сполучені Штати Америки. Однак віце-канцлер і міністр закордонних справ Зігмар Габріель (СДП) вважає, що Німеччині нереально буде досягнути цього рівня.

«Я вважаю, що важливо опиратися на факти», – сказала фон дер Ляєн під час візиту на авіабазу НАТО в Амарі (Естонія). Вона зазначила, що загалом усі погоджуються з тим, що солдати Бундесверу мають бути добре оснащеними. На її думку, у випадку збільшення оборонного бюджету йдеться також про вірогідність щодо партнерів із НАТО: «Цього не вдасться зробити впродовж одного року. Ми потребуємо більше часу та поступового збільшення в наступних роках надійного фінансування Бундесверу».

Rzeczpospolita

Литва боїться Росії? Бюджет армії зростає
Рада оборони держави, найвищий координаційний орган із питань оборони Литви під головуванням президента, під час засідання запропонувала збільшити в наступному році витрати на оборону країни до понад 2 % ВВП.

«Враховуючи сучасну геополітичну ситуацію та міжнародні зобов’язання щодо НАТО, Рада оборони держави запропонувала збільшити оборонний бюджет у 2018 р. на додаткові 149 млн 200 тис. євро», – повідомила Живіле Шатунене, радник президента Далі Грибаускайте. Шатунене заявила, що, «враховуючи прогнози економічного росту, це має становити 2,07 ВВП».

У цьому році Литва призначила на оборону 723,8 млн євро, тобто 1,8 % ВВП. Із 2014 р., після анексії Криму Росією, Литва послідовно збільшує оборонний бюджет. У 2013 р. він становив неповний 1 % ВВП.

Литва, передусім, розвиває бойові здатності, інвестує в навчання і підготовку, а також піднімає рівень командування й контролю. Багато уваги приділяє кібербезпеці.

PAP

Американці збільшують свою мобільність у Європі
Вісім багатоцільових вертольотів «UH-60 Black Hawk» та понад 70 видів різного військового обладнання з 10-ї бригади бойової авіації в рамках операції «Atlantic Resolve» перекинули до порту в Салоніках.

10-та бригада має дислокуватися на Старому континенті впродовж дев’яти місяців. У цей час американські солдати візьмуть участь у багатьох військових навчаннях та маневрах. Вони повинні підготуватися до реагування під час кризових ситуацій. Це перша повна бригада бойової авіації, яка має допомагати солдатам армії США, що перебувають у Європі в рамках місії «Atlantic Resolve».

«Грецькі та американські солдати матимуть чудову нагоду підвищити оперативну сумісність, розширити та відшліфувати військові вміння та поділитися знаннями», – розповів почесний посол Сполучених Штатів Америки в Греції Джеффрі Пайєтт.

Niezależna.pl

«Зниження напруги та стабілізація ситуації». Телефонна розмова між НАТО та Росією
«Командувач Генерального штабу Збройних сил Росії генерал Валерій Герасимов провів телефонну розмову з головою Військового комітету НАТО генералом Петром Павлом, зокрема, щодо перспектив відновлення військової співпраці», – повідомило Міністерство оборони Росії. За повідомленням цього відомства, розмова відбулася з ініціативи НАТО. Це був перший контакт на високому рівні, відколи НАТО прийняло рішення про замороження відносин із Росією.

У повідомленні міністерства йдеться про те, що представники Генерального штабу Збройних сил Росії та Військового комітету НАТО говорили про сучасні проблеми, пов’язані з безпекою, перспективами відновлення військової співпраці та запобіганням інцидентам.

Відповідно до заяви, генерал Герасимов «звернув увагу співрозмовника на занепокоєння, пов’язане зі значним посиленням військової активності Північноатлантичного альянсу поблизу кордонів Росії, а також розгортанням системи передового базування союзних сил НАТО». Командувач російського Генерального штабу також повідомив генерала Павла про головні події та міжнародні навчання, які оборонне відомство Росії організує в цьому році. Російське Міністерство оборони поінформувало, що представники Росії та НАТО «підтвердили необхідність взаємних кроків із метою зниження напруги та стабілізації ситуації у Європі». Генерали досягнули домовленості в тому, що продовжуватимуть контактувати між собою.

TVN24

Москва знову трактує Америку як ворога
Надії Росії на порозуміння зі Сполученими Штатами після того, як посаду президента зайняв Дональд Трамп, виявилися марними. Москва знову трактує Америку як ворога. Про це пише німецьке видання «Frankfurter Allgemeine Zeitung».

«Мабуть, ніколи точно не вдасться встановити роль Володимира Путіна у перемозі Трампа на виборах, що є предметом численних спекуляцій і розслідувань», – зауважує у вступі автор коментаря Фрідріх Шмідт.

«Несподіваний успіх Трампа на короткий час позбавив Москву американського цапа-відбувайла, завдання якого – відвертати увагу громадян Росії від кризи у власній державі. З іншого боку, здавалося, що результат виборів дає шанс на «угоду» й ослаблення західних цінностей та інституцій», – пояснює аналітик. «Зараз, коли компроміс між Путіним і Трампом стає все менш вірогідним, Москва все більше висуває на перший план негативні риси американського політика», – додає автор.

«Путін хоче дискредитувати НАТО як військовий союз і змусити погодитися з анексією Криму та роллю Росії на Близькому Сході», – стверджує коментатор.

Polska Agencja Prasowa