Найкращий студент у Польщі!
Інтерв'ю

Віталієві Смигуру 20 років, він навчається в Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Звичайний, скромний хлопець із Хмельницької області. Проте віднедавна він один із найбільш упізнаваних студентів, бо став найкращим закордонним студентом у Польщі, вигравши конкурс «Інтерстудент».    

Зустрічаємося в корпусі економічного факультету, де навчається Віталій. На коридорі можна помітити групки стурбованих студентів, адже розпочалася сесія. Хлопець справляє добре враження: милий, скромний, усміхнений, чудово говорить польською, в його мові не відчуваю навіть східного акценту. Навчається на третьому курсі економічного факультету, є активним членом студентського наукового кола економістів, волонтером програми «Projektor». Згідно з рішенням журі конкурсу «Інтерстудент» Віталій отримав найвищу нагороду в категорії «Бакалаврат». Переміг 120 інших кандидатів.

 

Як Ти опинився на конкурсі «Інтерстудент»?
Віталій Смигур: Студентська рада економічного факультету номінувала приблизно п’ять-сім осіб. Можна було висувати іноземців, котрі займаються різноманітною активною діяльністю в студентському середовищі, сприяють розвитку багатокультурності та добре навчаються. Виявилося, що я перейшов до наступного етапу. Я був вражений, оскільки не очікував такої відзнаки. Знайомі говорили, що я маю шанс перемогти, голосували за мене в Інтернеті. Я заохочував зробити це своїх друзів, зокрема з України, оскільки однією з категорій конкурсу «Інтерстудент» була перемога в Інтернет-голосуванні.


У січні з’явилася інформація про Твій успіх. Що сталося, коли Ти дізнався про перемогу?
В. С.: Мене повідомили про це електронною поштою. Одразу з’явилися пропозиції дати інтерв’ю для преси, згодом відбулося урочисте вручення нагород. Я був зворушеним та гордим. Цей успіх є для мене підтвердженням, що я рухаюся в правильному напрямку, якщо йдеться про мій розвиток. І, звичайно, це добрий пункт у моєму резюме.


Були вітання від навчального закладу?
В. С.: Звичайно були. Університет дуже мене підтримував, особливо особи, з котрими я навчаюся, та викладачі. Інформація про мою перемогу з’явилася на Інтернет-сторінках Університету Марії Кюрі-Склодовської та в місцевих мас-медіа.


Щоб досягнути такого успіху, Ти мусив спочатку сюди потрапити. Чому обрав Польщу?
В. С.: Ще в старших класах я вирішив, що буду навчатися в Польщі. Для мене важливим був високий рівень навчання, до того ж це країна моїх предків. Багато знайомих навчалося тут, вони часто розповідали про навчальні заклади. Я вибрав УМКС через схвальні відгуки моїх друзів про університет та у зв’язку з невеликими витратами на проживання в Любліні.


Ти маєш польських предків?
В. С.: Я народився на Поділлі, у селі, котре нині називається Гвардійське. Його довоєнна назва – Фельштин. Це старовинне містечко, засноване в XVII столітті. Під час подорожі до Кам’янця-Подільського його відвідав король Станіслав Август. Там проживає багато людей польського походження, і я сам маю таке коріння, до того ж я католик. Моя бабуся, мама тата, була полькою, як і батьки моєї мами, які походять з Олешківців, де й нині розмовляють польською. Щоправда це не літературна мова.


Ти, мабуть, не мав проблем із вивченням польської?
В. С.: Я чув і розумів цю мову, хоча ніколи не вивчав граматики. Спочатку мені не вдавалося добре говорити. Там, звідки я походжу, ніхто особливо не переймається вимовою звуків «ą» i «ę». Я вивчав мову, читаючи вголос книжки. Намагався також частіше перебувати з поляками, щоб мати можливість говорити з ними.


А як виникла ідея вивчати економіку?
В. С.: Я закінчив школу економічного профілю, тому вибір був для мене природнім. Обрав спеціалізацію «Підприємство в регіональній економіці», адже цікавлюся економікою. З нею пов’язую своє майбутнє, хоча ще не знаю, чи залишуся в Польщі, чи повернуся в Україну. Я ще також не вирішив, де навчатимуся в магістратурі.


Окрім навчання Ти займаєшся громадською діяльністю. Як знаходиш на це все час?
В. С.: Сплю п’ять-шість годин на добу. До грудня я був заступником голови наукового кола економістів. Задіяний у діяльності волонтерської студентської програми «Projektor».


У Польщі, особливо в Любліні, навчається щораз більше осіб з України. Велика група поляків ставиться до них негативно. На Твою думку, чому так сталося?
В. С.: Кожен має право обрати власну дорогу. Багато українців приїжджає сюди, бо тут більше можливостей. Можна отримати добру освіту, брати участь у тренінгах, які фінансує Європейський Союз, тощо. Думаю, що подекуди причиною небажання бачити тут українців є їхня невідповідна поведінка, але так відбувається всюди. Часто молоді люди не знають правил поведінки та функціонування в Польщі, бо в тому оточенні, в якому вони раніше жили, все було по-іншому. Не готує їх до цього й навчальний заклад. Не кожен, наприклад, знає, де можна придбати квиток на міський транспорт і що його необхідно компостувати. В Україні це відбувається дещо по-іншому. З іншої сторони, багато поляків позитивно ставляться до тих, хто приїжджає зі Сходу. На щастя, я зустрів саме таких. Усі цікавилися, звідки я приїхав і яка моя країна. Для них не було важливо, якої я національності або яке я маю громадянство. Важливо те, ким ми є.


Україна нині перебуває в стадії війни. Відчуваєш те, що діється у Твоїй країні, перебуваючи в Польщі?
В. С.: Я це розумію, хоча й перебуваю далеко. Моїх знайомих забирають в армію, і вони воюють на Сході, так само як і кілька моїх братів… Я боюся за свою сім’ю... Стежу за інформацією про війну, на котрій гинуть невинні люди. Переживаю за економічний стан держави, його потрібно буде приводити в порядок щонайменше протягом 15 років. До того ж постраждала не лише економіка, і всього не вдасться відновити. Втрачене життя неможливо повернути.


У кризових ситуаціях мій навчальний заклад намагається допомагати українським студентам. Наприклад, під час подій Євромайдану нам дозволяли повернутися додому на певний проміжок часу, а також знизили вартість навчання. Це важкий період, однак надіюся, що незабаром війна завершиться і все буде добре.

 

Розмовляла Агнєшка БОНДЕР

Схожі публікації
Історичний інтелектуальний турнір у Тернопільському полонійному товаристві
Події
19 серпня в Тернопільському культурно-просвітницькому полонійному товаристві відбувся історичний інтелектуальний турнір, присвячений ролі Польщі в Другій світовій війні.
25 серпня 2026
Літні майстеркласи на Балтиці для дітей зі Здолбунова
Події
Останні дні літніх канікул виявилися надзвичайно насиченими для учнів школи польської мови, яка діє при Товаристві польської культури Здолбунівщини.
25 серпня 2026
Заняття з польської мови в Гусятині й Хоросткові
Події
Надзбручанське товариство польської культури та мови запрошує дітей та молодь вивчати польську мову, історію, культуру та традиції Польщі.
25 серпня 2026
Спадщина Костюхнівки
Статті
«Є такі місця, де земля пам’ятає більше, ніж каміння, а тиша промовляє більше, ніж слова. Костюхнівка – саме таке місце», – сказав отець Марцін Цєсєльський під час вшанування 110-ї річниці битви Польських легіонів під Костюхнівкою та 15-річчя Центру діалогу «Костюхнівка».
23 серпня 2026
Учасники школи архітектури відвідали Дубно
Події
21 серпня Дубенське товариство польської культури приймало учасників денного табору, присвяченого архітектурі, який у ці дні проводить Українсько-польський союз імені Томаша Падури в Рівному.
21 серпня 2026
Безкоштовні заняття з польської мови в Дубні
Події
Дубенське товариство польської культури запрошує на заняття в суботньо-недільній школі польської мови, які проводить учитель із Польщі.
21 серпня 2026
Польські фразеологізми: Асертивність, тобто непросте мистецтво казати «ні»
Статті
У теорії все виглядає банально просто. Психологи переконують, що асертивність полягає у висловленні власних потреб та окреслені кордонів – спокійно, рішуче та з повагою до інших. Однак на практиці багато хто досі має із цим величезну проблему.
21 серпня 2026
В Івано-Франківську провели форум національних спільнот та корінних народів
Події
18 серпня в Івано-Франківську відбувся Західноукраїнський форум національних спільнот та корінних народів України «Єдність у розмаїтті: європейський поступ та спільна перемога».
20 серпня 2026
Харцерський табір у серці Карпат
Події
3–16 серпня Карпати стали домівкою для групи зухів, харцерів і мандрівників із Рівного, Здолбунова та Костополя.
19 серпня 2026