Скільки мігрантів у Польщі? Звідки вони походять? Які стереотипи склалися про них? Яка роль засобів масової інформації у формуванні думки про них, зокрема про жінок? На ці запитання спробували відповісти в ході зустрічі в університетському центрі культури «Хатка Жака» в Любліні.
Чому поляки асоціюють українок тільки з допомогою в домі, а чеченці не хочуть назавжди залишатися в країні над Віслою? Про це говорили під час зустрічі на тему «Як їх бачимо? Як на них дивимося?», що була присвячена мігрантам. Запрошені спеціалісти, науковці, журналісти, співробітники неурядових громадських організацій, учителі та мігранти з’ясовували, що впливає на такий стан справ.
Перед дискусією присутнім показали кількахвилинні фільми, які стосувалися зазначеної проблематики. Перший із них показував упередження щодо українок, які працюють хатніми робітницями. Цитати до нього автори взяли з Інтернет-форумів. Наступні фільми представили труднощі з отриманням документів для легального проживання в Польщі, а також іронічне «ABC контрабандиста».
Письменниця, перекладачка, викладачка та феміністка Агнєшка Ґрафф звернула увагу на те, що стереотипи посилюються через жарти, оскільки польська громадська думка ще не дозріла, щоб серйозно говорити про мігрантів. Йшлося теж про помилки в системі освіти, де відсутні заходи з підвищення обізнаності про те, хто такі біженці та звідки держава бере кошти на їх утримання. Учасники дискусії говорили також про те, що потрібно зробити, щоб іммігранти залишалися в Польщі й не розглядали її як місце тимчасового проживання. «Я сама приїхала сюди з України 23 роки тому. Моя мати білоруска, а батько росіянин. Я на щодень працюю з біженцями з Чечні, тому знаю, як це бути мігрантом», – сказала Марина Гуля, росіянка з Черкас. На її думку, найкращий спосіб переконати людей залишитися тут – пізнавати їхню культуру, а не змушувати приймати польську.
Зустріч відбулася в рамках міжнародного проекту «Remapping Europe – a remix project», організатором якого є мережа Doc Next Network. Мета зустрічі – змінити стереотип щодо мігрантів. Цьому, зокрема, мало слугувати представлення того, як ця проблема висвітлюється в засобах масової інформації. Проект здійснювався в Іспанії, Туреччині, Великобританії та Польщі. Реалізацією польського проекту зайнялися Товариство творчих ініціатив «ę» і товариство «Homo Faber». Заходи були проведені у Варшаві та Любліні, де мешканців запитували, з чим у них асоціюються українці та Україна.
Агнєшка БОНДЕР
Фото: Марта Сенкевич / www.facebook.com/Homo-Faber
